39159,3 га. Створений згідно з Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Ще у 1912 р. за часів правління на Закарпатті Австро-Угорщини в цьому районі з метою охорони пралісів був створений один із перших у Карпатах резерват "Стужиця", площа якого спочатку дорівнювала 331,8 га, а 20 років по тому була збільшена до 552,9 га. У 1974 р. тут, вже на площі 2 га, було утворено ландшафтний заказник "Стужиця", на базі якого у 1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів місцевого самоврядування на площі 14 га було створено регіональний ландшафтний парк з тією ж назвою. З ним межував польсько-словацький біосферний резерват "Східні Карпати", затверджений МАБ ЮНЕСКО ще в 1992 р. У 1995 р. розпочалася робота по приєднанню Ужанського НПП до цього резервату. І в лютому 1999 р. НПП "Ужанський" став частиною першого у Європі трилатерального польсько-словацько-українського біосферного резервату „Східні Карпати" і є найбільшим серед аналогічних об'єктів Центральної Європи. На території парку є виходи мінеральних вод, збереглися цікаві дерев'яні пам'ятки сакральної архітектури, функціонують 2 бази відпочинку, 2 гірськолижні бази, санаторій, турбаза, туристичний притулок. Науковим куратором парку є Ужгородський державний університет. Територія НПП розташована на межі Східних Бескид з Полонинським хребтом Українських Карпат. За фізико-географічним районуванням вона належить до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни. Рослинність парку відноситься до Карпатського округу Східно-Карпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколитянолісової області. На території НПП збереглися цінні незаймані або мало змінені господарським впливом фітоценози, серед яких переважають бучини, яворові бучини, ялицево-букові ліси та праліси, лучна рослинність. Більше 20 рідкісних фітоценозів парку включено до Зеленої книги України. До Червоної Книги України занесено 10 видів фауни та біля 40 видів флори, а до Європейського червоного списку – 4 види фауни.
Директор: Копач Василь Олексійович.
Адреса: 89000, Закарпатська обл., смт. Великий Березний, вул. Шевченка 54.
Тел.: (03135) , факс: 2-10-37.
E-mail:
Шацький національний природний парк. Волинська обл., Шацький р-н. Площа 48977 га. Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором парку є Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. в склад Швацького НПП було включено 606,8 га колгоспних земель і 6198,6 га – із складу держземзапасу. Відповідно до Указу Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку було розширено на 16 166,6 га за рахунок земель запасу (162,2 га), населених пунктів (664,4 га) та земель інших користувачів (15 га). На території парку існує 56 спортивно-оздоровчих та дитячих таборів, санаторій, пансіонат, 2 рекреаційних пункти, 2 бази відпочинку. За схемою фізико-географічного районування територія НПП віднесена до області Волинського Полісся Поліської провінції зони мішаних лісів південного заходу Східноєвропейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу. Рослинність парку належить до Ковельсько-Сарненського (Західно-Поліського) округу Поліської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Це унікальна для Українського Полісся місцевість з великим озерним комплексом (23 озера) флювіогляціального та карстового походження загальною площею 6 ,8 га, з яких Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження на Україні. На території парку переважають соснові ліси, чорницево-зеленомохові та евтрофні осокові болота. До Зеленої книги України занесено 14 рослинних угруповань. До Червоної книги України занесено 28, а до Європейського червоного списку – 1 вид флори. До Червоної книги України занесено 33, а до Європейського червоного списку – 5 видів фауни.
Директор: Ткачук Олександр Вікторович.
Адреса: 44021 Волинська обл., Шацький р-н, с. Світязь.
Тел.: (03355) ; 2-31-30; 2-30-43, факс: 2-30-43.
E-mail:
Яворівський національний природний парк. Львівська об, Яворівський та Жовківський р-ни. Площа 7078,6 га. Створений згідно з Указом Президента України від 4 липня 1998 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Науковим куратором парку є Львівський національний університет ім. І. Франка. Основою для створення Яворівського НПП став регіональний ландшафтний парк „Яворівський", офіційно затверджений Львівською обласною Радою в 1996 р. на площі 4190 га. В даній місцевості збереглися цікаві історичні об'єкти, пам'ятки архітектури, церкви та монастир. За фізико-географічним районуванням це район Розтоцько-Опільської горбогірної області Західноукраїнської лісостепової провінції. За геоботанічним районуванням рослинність парку віднесена до Розтоцького округу Балтійської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Переважаюча більшість території парку вкрита лісом. Найбільш характерні грабово-дубові, сосново-дубові, соснові, а в понижених ділянках – вільхові ліси. Букові ліси приурочені до горбистих ландшафтів і мають обмежене поширення. З 700 видів рослин близько 40 видів занесено до Червоної книги України.
Директор: Біляк Михайло Васильович.
Адреса: 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, вул. Львівська, 32
Тел.: (03259) ; факс: 2-31-34.
E-mail:
Кременецький ботанічний сад. Місто Кременець. Площа 200,0 га. Затверджено Постановою Ради Міністрів УРСР від 17.03.90 р. № 57. Підпорядковано Кременецькій міській Раді. Cад створено у 1806 р. при Вищій Волинській гімназії м. Кременця. Його засновником став видатний майстер садово-паркової архітектури XIX ст. ірландець Діонісій Мак-Клер. Cад закладався на площі 4,5 га і включав парк для відпочинку, розсадники-шкілки, розарій та оранжереї. Для створення експозицій використовувались саджанці з різних парків України, а також Росії, Швеції, Данії, Англії та інших країн Європи. До 1810 р. тут було зібрано 1 види екзотичних рослин та більше 600 видів місцевої флори, а площа саду була розширена до 20 га. В цей час ботанічний сад очолював професор ботаніки та зоології Віллібальд Бестер. У 1819 р., коли Вища Волинська гімназія реорганізується у Кременецький ліцей,