Ми і наше навколишнє середовище щодня перебуваємо під загрозою радіаційної небезпеки. Тому не дивно, що ця проблема вже давно зайняла одне з чільних місць серед глобальних проблем людства.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ З РАДІАЦІЄЮ

  Щороку наближення 26 квітня нагадує людству про одну з найбільших катастроф ХХ століття - аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Досить часто радіаційну небезпеку пов’язують саме з цією сумнозвісною датою. Воно і не дивно, адже вибух дорівнював 60% наслідків щодо забруднення територій радіонуклідами від вибуху усіх атомних бомб на планеті. Відтак, рівень радіоактивного забруднення після аварії на ЧАЕС підвищився у двадцяти країнах світу. Але радіація - це не лише Чорнобиль. У повсякденному житті людина стикалась і досі стикається з радіацією щохвилини - на вулиці, на робочому місці, готуючи сніданок і навіть перебуваючи на відпочинку…

  За декілька останніх десятиліть людство створило сотні штучних радіонуклідів і навчилося використовувати енергію атома як у військових цілях (для виробництва зброї масового ураження), так і у мирних (для виробництва енергії, в медицині у діагностичному устаткуванні, для пошуку корисних копалин тощо).

  Життя людини пліч-о-пліч з потенційним радіаційним опроміненням ставить її перед альтернативою. Ми можемо жити у суцільному незнанні та тішитись урожаєм надвеликих ягід із присадибної ділянки. Ми можемо робити вигляд, що радіація – це щось абстрактне, щось таке, що нас не стосується. Радіаційне опромінення нагадує нам про свою невидиму присутність лише тоді, коли лікар ставить в амбулаторній картці діагноз серйозного захворювання, у боротьбі з яким ми часто виявляємося безсилими, не передбачивши заздалегідь виникнення недуги. Ми можемо зневажливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я своїх близьких, сподіваючись, що лихо постукає у чужі двері, оминувши нашу домівку. Та наскільки високу ціну ми заплатимо за нашу необережність, неуважність та байдужість до однієї з найбільших вартостей у житті кожної людини – її здоров'я?

РАДІАЦІЯ І МИ

  Радіонукліди щодня потрапляють на наш стіл, позаяк вони містяться у тих харчових продуктах (на кшталт молока, м'яса чи риби), які й складають основу нашого добового раціону. За висновками фахівців, саме через продукти харчування в організм людини надходить найбільша кількість радіоактивних речовин – аж 94%. 1% потрапляє через органи дихання, а близько 5% – з питною водою. Ми живемо, не володіючи короткою, проте страшною інформацією: “Якщо радіацію і можна вивести з організму, то тільки невелику дозу, і тільки цезію. Стронцій, відкладений у кістках, уже ніколи не “вимиєш”...

  Ще один шлях проникнення радіації в наш організм – це куріння, під час якого курці вдихають стронцій та полоній.

  Зараженою може бути навіть деревина, з якої виготовляють меблі. А ми складаємо свій одяг на зовні привабливих поличках, навіть не відаючи, що носимо на власному тілі речі, наскрізь просякнуті небезпечною для нашого здоров'я радіацією.

  Радіація поступає до нас в квартири та будинки у вигляді газоподібного елемента радону з водою і природним газом. Його, до речі, багато і у воді з глибоких криниць й артезіанських свердловин. Найбільш радіоактивним місцем у квартирі завжди є кухня, якщо плита працює на газі.

ЯК ЗМЕНШИТИ ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ РАДІАЦІЇ?

  Радіоактивні елементи потрапляють в рослини через корені, а потім потрапляють в організм людини через їжу. Якщо пам’ятати про кілька факторів, то можна максимально знизити кількість радіоактивних елементів:

найбільше радіонуклідами забруднені рослини, чиї корені знаходяться у верхньому шарі ґрунту. А ось у фруктових деревах вони розташовані глибоко, тому в плодах радіоактивних елементів небагато;

рослини отримують менше радіонуклідів з чорнозему, а більше - з болотяних і піщаних ґрунтів;

природні радіонукліди уран та торій є у воді, мінералах, ґрунті. Але якщо урану особливо багато у моху, то торій любить накопичуватися в чорниці, помідорах, вереску та лишайниках;

гриби та ягоди дуже швидко нагромаджують радіоактивні речовини;

в кропі та петрушці активно накопичується стронцій і цезій;

у борошні більше радіонуклідів, ніж у зерні;

особливо радіаційними бувають бульйони, зварені на кістках, оскільки саме в кістках нагромаджується стронцій. Радіоактивність найбільш характерна для яловичини, а ось свинина найменш забруднена радіонуклідами;

з молока у вершки переходить 5% стронцію, в сметану – 9% цезію;

якщо озеро чи річка є забруднені, то не вживайте сомів чи бичків. Вони харчуються з самого дна, а саме в придонному шарі накопичується основна частка радіонуклідів;

а ось морська риба набагато чистіша за річкову та озерну рибу, тому що вплив радіації в морській воді набагато слабший.

  

У кожного з нас є право вибору. І ми маємо змогу уберегти власне здоров'я та здоров'я своєї сім'ї, скориставшись дозиметром – спеціальним пристроєм, який безпомилково визначить, наскільки підвищеним є радіаційний фон у приміщенні, в якому ми перебуваємо, у місцях нашого відпочинку, у воді та харчових продуктах, які ми споживаємо, у ґрунті присадибних ділянок тощо. Побутовий дозиметр “ТЕРРА-П”, створений науково-виробничим підприємством “Спаринг-Віст Центр”, допомагає виявити, а відтак, і уникнути “згубного сусідства” радіації, що давно вже набула цілком реальних обрисів. Поштовхом до розробки “ТЕРРА-П” стала величезна кількість звернень пересічних громадян з бажанням придбати якісний, компактний та доступний за ціною дозиметр для повсякденного застосування.

  Дозиметр “ТЕРРА-П”, як і інші засоби радіаційного контролю торгової марки “ЕКОТЕСТ”, виготовляється підприємством в умовах сертифікованої системи управління якістю ISO 9001-2000, що є запорукою