Реферат

на тему:

«Індикація забруднення атмосферного повітря за допомогою рослин»

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................5

1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ІНДИКАЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РОСЛИН.................................8

1.1. Загальні основи методів...............................................................................8

1.2. Визначення рослин-індикаторів та рослин-моніторів..............................9

2. РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМІВ РОСЛИН НА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ..17

2.1.Реакція на забруднення атмосфери діоксидом сірки...............................17

2.2.Реакція на забруднення атмосфери фтороводнем та фторидами............19

2.3.Реакція на забруднення атмосфери озоном...............................................21

2.4.Реакція на забруднення атмосфери оксидами азоту................................24

2.5.Реакція на вплив сумішей забруднюючих речовин.................................25

2.5.1 Суміш діоксиду сірки та озону........................................................25

2.5.2 Суміш діоксиду сірки та діоксиду азоту.........................................27

2.5.3 Суміш діоксиду сірки та фтороводню.............................................28

2.5.4 Суміш озону та діоксиду азоту.........................................................29

ВИСНОВКИ ..........................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................33

ВСТУП

В наш час інтенсивно розробляються принципи біологічного моніторингу. Дуже важливим його елементом є рослинний світ, котрий дуже чутливо реагує на забруднення навколишнього середовища. Не дивно, що дослідники розглядають рослини як найбільш чутливі і надійні індикатори забруднення атмосфери.

Рослини, що ростуть у місті, страждають від вихлопних газів автомобілів і диму з труб. Вони рано старіють, рідшає та деформується їх крона, передчасно жовтіє та опадає листя. Якщо сосни ростуть поблизу промислового підприємства, то чим сильніше забруднене повітря. тим швидше опадає хвоя. В нормі хвоя сосни опадає через 3-4 роки, тоді як біля промислових підприємств значно раніше.

В індикаторній ролі дерев’янистих рослин неважко переконатися під час прогулянки по великому місту. Липи, що ростуть на тихих бокових вулицях з слабким автомобільним рухом, прекрасно себе почувають. Їх крона широка, темно-зелена. Зовсім по-іншому виглядають липи на магістралях з інтенсивним рухом транспорту. Тут немало пригнічених дерев, особливо ті, що ростуть біля світлофорів. Справа в тому, що при гальмуванні автомобілів в атмосферу потрапляє особливо багато фітотоксикантів, котрі дуже пригнічують рослини. Листя у них наче обпалене, а гілки, повернені в сторону автомагістралі, нерідко сухі, від чого крона виглядає однобокою. Якщо порівняти дерева, що ростуть біля самої дороги і розташовані в другому ряду посадки, вони також будуть суттєво відрізнятися.

Індикаторні рослини можуть використовуватися як для виявлення окремих забруднювачів повітря, так і для оцінки загального якісного стану природного середовища. Фітотоксична дія атмосферних забрудників виявляється шляхом спостереження за дикорослими і культурними рослинами, що ростуть в зоні забруднення. В ході спостережень перш за все необхідно виключити можливість пошкодження рослин біотичними або ж абіотичними факторами, не пов’язаними з забрудненням навколишнього середовища.

Слід зазначити, що рослини якогось одного виду можуть виявитися стійкими до дії того чи іншого забрудника. В зв’язку з цим загальний якісний стан природного середовища неможливо охарактеризувати шляхом вивчення тільки одного виду. Таким чином, тобто за допомогою моніторингу на рівні одного виду, можлива специфічна індикація якогось одного забрудника.

Моніторинг на рівні виду включає в себе констатацію присутності рослини, врахування частоти його виявлення, вивчення анатомо-морфологічних та фізіолого-біохімічних властивостей. При цьому може враховуватися, наприклад, ширина річних кілець, площа пошкодженої поверхні листя, аномалії росту, потужність воскового нальоту, вміст хлорофілу, активність деяких ферментів.

Наряду з моніторингом на рівні виду використовують моніторинг на рівні угрупувань. При цьому враховуються різноманітні показники різноманітності видів.

Як на рівні виду, так і на рівні угрупування про стан природного середовища можна судити по показниках продуктивності рослин. Справа в тому, що зміни в екологічній обстановці впливають на кругообіг біомаси і потоки енергії в угрупуваннях.

Серед методів моніторингу природного середовища важливе місце належить обліку вмісту забрудників в живих організмах. Деякі анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні ознаки рослин можуть служити критерієм кількості поглинутого рослинами фітотоксиканту. Проте пряма залежність між проявами цих ознак може бути відсутня. В зв’язку з цим стає доцільним безпосереднє вимірювання його кількості в рослинному матеріалі. Для цієї мети зручно використовувати такі рослини, які володіють стійкістю до забрудників і в той же час селективно акумулюють їх.

1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ІНДИКАЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РОСЛИН

1.1. Загальні основи методів

Оскільки рослини в цілому володіють відносно високою чутливістю до дії деяких забруднюючих речовин, їх можна використовувати в якості індикаторів для виявлення забруднення і визначення його рівня, а також при здійсненні моніторингу стану забруднення атмосфери. Якщо рослини здатні накопичувати забруднюючі речовини без зміни їх хімічного складу за рахунок метаболічних процесів і якщо акумульовані речовини можуть бути легко ідентифіковані в зразках рослини, то такі види рослин можна використовувати як накопичувачі забруднення. Якщо акумуляція речовин рослинами може розглядатися як прояв впливу забруднення, то використання рослин є надзвичайно зручним для визначення рівня та складу забруднення та моніторингу ефектів впливу забруднюючих речовин.

В теперішній час відомо декілька видів (типів) ефектів впливу забруднення повітря на рослини, котрі можна умовно розділити на ефекти гострої дії високих концентрацій за короткий проміжок часу і хронічної дії низьких концентрацій цих речовин за тривалий період. Прикладами ефектів гострого впливу є чітко помітний хлороз або некроз тканин листя, опадання листя, плодів, пелюсток квіток; скручування листків, викривлення їх стебел. До ефектів хронічної дії відноситься сповільнення або зупинка нормального росту і розвитку рослин (що обумовлюють, зокрема, зменшення об’єму біомаси, зниження врожаю сільськогосподарських культур); хлороз і некроз верхівок листя; повільне в’янення рослини або її органів. Іноді прояви хронічної або гострої дії можуть бути специфічними для окремих забруднюючих речовин або їх поєднання.

Доволі багато різних видів рослин можна використовувати в якості індикаторів або накопичувачів забруднення повітря через їх здатність до прояву ефектів впливую Наприклад, для цих цілей можуть