Контрольна робота - Особливості проблеми ТПВ в Закарпатській області та можливі шляхи їх розв’язання
17

пляшок, перевезення, переробки… зрештою, навіть на найближчий львівський заводі Інтер-пет, який би залюбки приймав ці пляшки за визначеною ціною за тону, везти не вигідно. Принаймні так кажуть спеціалісти-бізнесмени. І зазначають: для вирішення проблеми з переробкою ПЕТ-пляшок, мусять бути дотації держави. Щоправда, як кажуть закарпатські науковці, і в області є можливості для переробки ПЕТ–пляшок та інших полімерів — потужності Виноградівського заводу сантехнічних пластмасових виробів. Якби підприємство запрацювало – це вирішило б низку проблем з твердими побутовими відходами в краї. Так само, за підтримки держави, можна було б і говорити про переробку скла на Свалявському заводі склотари чи паперу — на Рахівській картонній фабриці. Остання, до речі, за часів Радянського Союзу була одним з найпотужніших виробників паперової продукції (насамперед, картонної тари: на її долю припадало 80 % ящиків для вершкового масла, які виготовляли в СРСР). "У контексті цієї розмови скажу, хоч це й не компетенція екологів, аби вирішити проблему з сортуванням та переробкою сміття, Міністерство житлово-комунального господарства України запровадило програму щодо вторинного використання твердих побутових відходів, — розповів Андрій Погорєлов. — Наскільки мені відомо, розроблено низку законів про використання полігонів, утилізацію та спалювання сміття, які передбачають запровадження роздільного сортування сміття. Поки що ця програма не діє, і самі комунальники погоджуються: досягти помітного успіху неможливо без підтримки бізнесових структур, оскільки, за попередніми підрахунками, лише для переходу на сортування сміття держава повинна виділити 100 мільярдів гривень. У цю суму входить вартість нових контейнерів (замість одного сміттєвого бака біля будинків повинні стояти три—чотири для відсортованого сміття), ціна сміттєзбиральних машин та будівництво сортувальної лінії. Поки що в частково рамках такої програми діють хіба що в кількох містах України".
У кількох містах та ще й у …Закарпатті. .Саме у нас, на Виноградівщині, з лютого 2006 року працює єдине в Україні підприємство європейського зразка з утилізації сміття австрійсько-угорсько-української компанії "АVЕ". На цьому підприємстві і сортують сміття, воно й укладає угоди з жителями сусідніх населених пунктів, які також розподіляють відходи. Нині вже по всій Виноградівщині розставлено близько 10 тисяч 120-літрових спеціалізованих контейнерів, 140 — 1110-літрових та 20 п’ятикубових для великих підприємств та установ. І люди сортують, збирають, кажуть. Нічого складного в цьому немає…
До речі, найближчим часом у рамках запропонованого австрійцями плану генерального прибирання області, повинно запрацювати й спільне підприємство "АVЕ-Закарпаття". Згідно з цим проектом, Закарпаття розділять на чотири зони, у кожній з яких буде створено полігон, куди завозитимуть сміття, і там його сортуватимуть, відбираючи все, що можна переробити. Проект розрахований на 25 років.
Замість висновків – інформація для роздумів. за приблизними підрахунками спеціалістів, у твердих побутових відходах міститься близько 40 % паперу та картону, 6 — текстилю, 5 — металів, 3 — деревини, 5 відсотків доволі дорогих полімерів. Усе це могло б іти не на смітники, полігони і сміттєспалювальні заводи, а на вторинну переробку. Таким чином можна було б зберегти далеко не безмежні природні ресурси країни, а також суттєво зменшити небезпечний вплив на довкілля від спалення і заховання сміття. Про те, наскільки б це було економічно вигідно державі та багатьом її структурам – навіть підрахувати важко…

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6