Просторова гармонія та охорона довкілля"
Канадсько-український проект "Регіональне врядування та розвиток" продовжує надавати підтримку Закарпатській ОДА у процесі розробки стратегічного плану розвитку Закарпаття до 2015 року. Сьогодні робота ведеться по розробці операційних планів у рамках затвердженої Стратегії. У зв’язку з цим регіональним офісом проекту створені спеціалізовані робочі групи за п’ятьма пріоритетами розвитку області.
Канадсько-український проект "Регіональне врядування та розвиток" продовжує надавати підтримку Закарпатській ОДА у процесі розробки стратегічного плану розвитку Закарпаття до 2015 року. Сьогодні робота ведеться по розробці операційних планів у рамках затвердженої Стратегії. У зв’язку з цим регіональним офісом проекту створені спеціалізовані робочі групи за п’ятьма пріоритетами розвитку області.
Робоча група за пріоритетом "Просторова гармонія та охорона довкілля", у рамках якої працюють провідні фахівці з питань екології та охорони довкілля області, працює над розробкою операційного плану дій за даним пріоритетом. У цій роботі члени робочої групи опираються на операційні цілі, прописані у документі "Регіональна Стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року", затвердженому 28 грудня 2006 року сесією обласної ради.
Розробляючи операційний план дій у рамках Стратегії розвитку області, члени робочої групи аналізують також вже існуючі державні та регіональні цільові програми, які реалізуються в області відповідно до стратегічних та операційних цілей Регіональної Стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року.
Таким чином була здійснена експертна оцінка Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону, затвердженої десятою сесією облради V скликання від 2 серпня 2007 року № 325.
Аналіз цієї Концепції свідчить про те, що даний документ не є концепцією, а детально розробленою Програмою з комплексом заходів, тривалістю з 2008 по 2032 рік. Оцінка Програми щодо відповідності її Регіональній Стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року дозволила робочій групі зробити такий висновок:
1. Головний недоліком Концепції комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону (яка є регіональною цільовою Програмою) є те, що вона не вирішує проблему сортування та утилізації твердих побутових відходів в області до 2015 року, як цього вимагає Регіональна Стратегія розвитку Закарпаття до 2015 року:
* у період від 2008 по 2013 рік планується застосування винятково змішаного збору сміття від населення, яке існує і сьогодні. Жодних змін та інших сучасних технологій комплексного управління відходами Концепцією (Програмою) на цьому етапі не пропонується. Таким чином нинішня ситуація з ТПВ до 2013 не зміниться.
2. За Концепцією (Програмою) планується влаштування 4 додаткових полігонів твердих побутових відходів, створення додаткових майданчиків для збирання відходів при регіональних полігонах, а також 6 перевантажувальних станцій:
* на сьогодні в області діють 298 сміттєзвалищ, загальною площею 182,7 га та 10 полігонів ТПВ, загальною площею 31,81 га. Влаштування ще 4 додаткових полігонів, додаткових майданчиків та 6 перевантажувальних станцій потребуватиме пошуку і відведення все нових і нових площ земель, де знову-таки складуватимуться відходи. За умов малоземелля в області це є нераціональним використанням земельних ресурсів. Раціональнішим варіантом вирішення проблеми є встановлення сортувальних ліній на вже існуючих полігонах та сміттєзвалищах. Однак таке рішення Концепцією (Програмою) не пропонується.
3. Концепція (Програма) не враховує місцеві програми управління ТПВ, які здійснюються наразі на території області:
* вже сьогодні певна програма здійснюється спільним угорсько-українським підприємством „Берег-Вертікал” у місті Берегові та кількох селах Берегівського району, що не враховується при плануванні заходів пропонованою Концепцією (Програмою);
* з 1 січня 2008 року розпочинається проект по управлінню ТПВ у місті Ужгороді, яки передбачає вже у 2008 році сортування сміття, установку сортувальної лінії на полігоні ТПВ у Барвінку, що повністю вирішить проблему з відходами для обласного центру. Це також жодним чином не співпадає з планами за пропонованою Концепцією (Програмою).
4. За Концепцією (Програмою) планується будівництво заводу зі спалювання відходів:
* запланований завод повинен знаходитись у м. Мукачево. Він буде більшим аніж будь-який з чотирьох нині існуючих сміттєспалювальних заводів в Україні – 400 тис. тон. Будівництво та діяльність такого заводу матиме негативні як екологічні, так і економічні наслідки для області.
* побутові відходи є джерелом великої кількості токсичних металів, які при спаленні сміття викидаються у повітря в формі солей та окислів. Важкі метали осідають довкола сміттєспалювальних заводів по розі вітрів і створюють характерну пляму забруднення. В умовах Закарпаття – це долина Латориці, тобто 100 % заселена територія краю. Крім токсичних металів, джерелом забруднення повітря є так звані продукти неповного згоряння, список яких нараховує понад 100 ідентифікованих небезпечних речовин, зокрема діоксини. Через продукти харчування, вирощені у районі забруднення, ці токсини потрапляють в організм людини.
* спалювання сміття, як спосіб утилізації відходів, вже сьогодні у світі вважається застарілим, шкідливим і недоцільним. Гадаємо, що на 2020-2032 роки (період, коли планується будівництво цього заводу) у світі існуватимуть більш сучасні технології утилізації сміття. Крім того, на той час склад сміття може суттєво змінитись, як і його походження. Тож спалювання буде технологією навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня.
5. Пропонована Концепція (Програма) не містить інформаційно-освітнього компоненту, спрямованого на роботу з населенням. Але ж відомо, що на цей компонент, як основний у впровадженні подібних програм, у розвинутих країнах витрачають 70 % коштів від запланованого бюджету.
6. Усі розрахунки витрат на здійснення заходів