Екологічний аналіз та прогноз повторюваності небезпечних природних процесів в межах Карпатського регіону.

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Аналіз небезпечних метеорологічних явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

2. Аналіз небезпечних геологічних явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

3. Аналіз небезпечних гідрологічних явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

4. Аналіз небезпечних природних явищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Вступ

Однією з найважливіших умов сталого розвитку економіки є гармонійна взаємодія суспільства, виробництва і навколишнього середовища.

При функціонуванні будь-якої галузі економіки необхідно максимально використовувати сприятливі умови, мінімізувати збитки від несприятливого впливу і зменшити шкідливу антропогенну дію на навколишнє середовище: не допускати його забруднення, перебільшення вирубки лісів над величиною їх природного приросту, перезволоження та опустелювання грунтів тощо.

Дані вітчизняних і закордонних гідрометеорологічних та екологічних служб свідчать, що найбільш часто гармонійна взаємодія людей і природи порушується внаслідок стихійних лих або надзвичайних ситуацій.

Існує велика кількість метеорологічних, гідрологічних, морських, гідрометео-рологічних явищ, які за своєю інтенсивністю, тривалістю або часом виникнення можуть завдати значних матеріальних збитків і становити загрозу життю людей.

Розмір соціально-економічних збитків унаслідок стихійних гідрометеорологічних явищ вимірюється в досить широкому діапазоні і залежить від ступеня розвитку економіки, щільності населення і наявної захищеності природних ресурсів. Ці явища різняться за тривалістю наслідків.

В останні роки у всьому світі та Україні, зокрема, швидко зростають втрати від стихійних лих. Спостерігається це при відносно постійній загальній кількості природних і техногенних надзвичайних ситуацій внаслідок збільшення кількості крупних аварій і екстремальних явищ.

Майже 70% стихійних лих обумовлено явищами метеорологічного або гідро-логічного походження. Тому діагноз і прогнозування надзвичайних ситуацій у більшості випадків повинні базується на аналізі гідрометеорологічних даних і передумов.

1. Аналіз небезпечних метеорологічних явищ

До числа небезпечних природних явищ відноситься сильний вітер швидкістю 15м/с і більше.

На території Івано-Франківської області середнє число днів з сильним вітром становить 28 днів на рік.

Найбільша кількість днів з сильним вітром на території Івано-Франківської області спостерігається в наступних районах: Верховинський (39 днів на рік), Городенківський (42), Снятинський (40), Тлумацький (39).

Найменша кількість днів з сильним вітром спостерігається в Долинському (11), Надвірнянському (13) та Рожнятівському (14) районах.

Середню кількість днів з сильним вітром можна спостерігати в Рогатинському (29), Галицькому (31), Калуському (28), Богородчанському (22), Тисминецькому (34), Коломийському (27), Косівському (25) районах.

Як видно з карти найбільшому впливу сильного вітру піддаються східні і південні райони Івано-Франківської області, а найменше – західні.

Таблиця 1. Середня кількість днів з сильним вітром в

Івано-Франківській області

Райони | Середнє число днів з сильним вітром

Рогатинський | 29

Галицький | 31

Калуський | 28

Долинський | 11

Рожнятівський | 14

Богородчанський | 22

Тисминецький | 34

Надвірнянський | 13

Тлумацький | 39

Коломийський | 27

Городенківський | 42

Снятинський | 40

Косівський | 25

Верховинський | 39

Карта поширеності сильних вітрів на території Івано-Франківської області

До числа небезпечних природних явищ, які наносять шкоду народному господарству віносяться заметілі. Вони супроводжуються сильним вітром, випаданням і перенесенням снігу.

На території Івано-Франківської області заметілі спостерігаються в період з листопада по березень. Найбільша кількість заметілей спостерігається в січні та лютому (50–70% всіх заметілей). Заметілі в Івано-Франківській області тривають від 10–15 хвилин до 2 годин і більше. Середня кількість днів з заметілями в області становить 14 днів на рік.

Найчастіше заметілі в Івано-Франківській області спостерігаються в Городенківському (21 день на рік), Снятинському (22), Тлумацькому (19), Тисминецькому (18) районах.

Найменша кількість заметілей зафіксована в Богородчанському (8), Долинському (10), Надвірнянському (7) районах.

Середня кількість заметілей спостерігається в Рогатинському (15), Галицькому (14), Калуському (14), Рожнятівському (11), Коломийському (11), Косівському (13), Верховинському (14) районах.

Таблиця 2. Середня кількість днів з заметілями в Івано-Франківській області

Райони | Середнє число днів з заметілями

Рогатинський | 15

Галицький | 14

Калуський | 14

Долинський | 10

Рожнятівський | 11

Богородчанський | 8

Тисминецький | 18

Надвірнянський