Тлумацький | 19

Коломийський | 11

Городенківський | 21

Снятинський | 22

Косівський | 13

Верховинський | 14

Карта поширеності заметілей в Івано-Франківській області

Тумани на території Івано-Франківської області повторяються досить часто. Середня кількість днів з туманами в області становить 47 днів на рік. Найбільша кількість туманів спостерігається з грудня по березень.

Найбільша кількість туманів в Івано-Франківській області спостерігається в таких районах: Тлумацький (64 дні на рік), Коломийсикий (65), Городенківський (67), Снятинський (61) і Тисминецький (59).

Райони | Середнє число днів з туманами

Рогатинський | 51

Галицький | 56

Калуський | 49

Долинський | 27

Рожнятівський | 31

Богородчанський | 35

Тисминецький | 59

Надвірнянський | 25

Тлумацький | 64

Коломийський | 65

Городенківський | 67

Снятинський | 61

Косівський | 41

Верховинський | 29

Найрідше тумани спостерігаються в Долинському (27), Верховинському (29), Надвірнянському (25) та Рожнятівському (31) районах.

Середня кількість днів з туманами спостерігається в Рогатинському (51), Галицькому (56), Калуському (49), Богородчанському (35) та Косівському (41) районах.

Як видно з карти найчастіше тумани повторюються в східній частині Івано-Франківської області, а найрідше – в її західній та південній частинах.

Таблиця 3. Середня кількість днів з туманами

в Івано-Франківській області.

Карта поширеності туманів на території Івано-Франківської області

В Івано-Франківській області зливи спостерігаються в середньму 33 дні на рік. Середня продовжуваність злив в Івано-Франківській області становить 110 годин на рік, а в гірських районах – 160 годин на рік. Найбільше злив буває в липні та серпні.

Найчастіше зливи формуються при температурі 15–25єС. Відносна вологість повітря при зливі знаходиться в межах 80–100%. Швидкість вітру коливається від 2 до 6 м/с, а іноді досягає 15 м/с.

Найбільше злив можна спостерігати в наступних районах Івано-Франківської області: Верховинський (43 дні на рік), Косівський (42), Надвірнянський (41), Рожнятівський (39) та Коломийський (39).

Найменша кількість злив спостерігається в Рогатинському (22), Галицькому (24), Городенківському (22) та Снятинському (24) районах.

Середня кількість днів з зливами характерна для Калуського (31), Долинського (36), Богородчанського (34), Тисминецького (29) та Тлумацького (32) районів.

Таблиця 4. Середня кількість днів з зливами

Райони | Середнє число днів з зливами

Рогатинський | 22

Галицький | 24

Калуський | 31

Долинський | 36

Рожнятівський | 39

Богородчанський | 34

Тисминецький | 29

Надвірнянський | 41

Тлумацький | 32

Коломийський | 39

Городенківський | 22

Снятинський | 24

Косівський | 42

Верховинський | 43

в Івано-Франківській області.

Карта поширеності злив на території Івано-Франківської області

Проаналізувавши попередні дані по зливах, туманах, сильному вітрі, заметілях була побудувана комплексна карта по небезпечних метеорологічних явищах.

В результаті найбільше небезпечних метеорологічних явищ в межах Івано-Франківської області спостерігається в Тлумацькому, Городенківському, Коломийському, Снятинському та Тисминецькому районах.

Середня кількість небезпечних метеорологічних явищ характерна для Верховинського, Надвірнянського, Косівського, Галицького, Калуського та Рогатинського районів.

Найменша кількість небезпечних метеорологічних явищ спостерігається в межах Долинського, Рожнятівського та Богородчанського районів.

Отже, з карти видно, що найбільше небезпечним метеорологічним явищам піддаються східні райони Івано-Франківської області, посередньо – північні та південі райони і слабо –західні.

Таблиця 5. Середнє число днів з небезпечними метеорологічними

Райони | Середнє число днів з небезпечними

метеорологічними явищами

Рогатинський | 117

Галицький | 125

Калуський | 122

Долинський | 84

Рожнятівський | 95

Богородчанський | 99

Тисминецький | 140

Надвірнянський | 124

Тлумацький | 154

Коломийський | 142

Городенківський | 152

Снятинський | 147

Косівський | 121

Верховинський | 125

явищами в Івано-Франківській області.

Карта поширеності небезпечних метеорологічних явищ

на території Івано-Франківської області

2. Аналіз небезпечних геологічних явищ

Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський), де мають широке розповсюдження глинисті і піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша.

Середньо ураженими зсувними процесами є Долинський, Тисминецький, Тлумацький та Городенківський райони.

Найменше зсувними процесами уражені Галицький та Рогатинський райони.

По ураженності зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки:–

басейн р. Річка в межах сіл Буковець, Красноілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними прцесами охоплено 40-60 % території.–

в Коломийському районі на правобережжі р.Прут біля сіл Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, і, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвір” – одному з найбільших в Україні насаджень тису ягідного, внесеного до Червоної книги;–

в Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля села Снідавка, де в її верхів'ях спостерігається активізація зсувів. –

активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгіпське скульптурне підняття розчленоване долинами річок Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки;

в верхів'ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район).

Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв'язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів.

Карта поширеності зсувів на території Івано-Франківської області

Найбільша активізація карстових процесів зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортовець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легкорозчинні гіпсові відклади неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1-2 % на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм рельєфу.

Зоною інтенсивного природного карсту являється широка смуга середнього Придністров'я в межах Галицького, Тисменицького, Калуського та Снятинського районів. Карст пов'язаний з розмивом і розчиненням сульфатних та карбонатних порід неогену. Розвиток відкритого та напівзакритого карсту веде до утворення характерних форм рельєфу у вигляді провалів та осідання земної поверхні у вигляді "лійок" діаметром від 3-5 м до 40-60 м у поперечнику. Це призводить до суттєвого зменшення придатної для обробітку площі найбільш родючих в області грунтів.

Середньо уражені природним карстом наступні райони Івано-Франківської області: Косівський, Коломийський, Богородчанський, Рожнятівський, Долинський та Рогатинський райони.

Найслабше уражені природним карстом є Надвірнянський та Верховинський