Карта поширеності природного карсту в Івано-Франківській області

Проаналізувавши дані по зсувах та природному карсті була побудована комплексна карта поширеності небезпечних геологічних процесів в межах Івано-Франківської області.

З карти бачимо, що найбільш ураженими небезпечними геологічними процесами є Долинський, Рожнятівський, Богородчанський, Надвірнянський та Верховинський райони.

Середньо ураженими є райони: Калуський, Тисминецький, Тлумацький, Городенківський, Снятинський, Косівський та Коломийський.

Слаба ураженість геологічними процесами характерна для Галицького та Рогатинського районів.

З карти видно, що найбільше уражена небезпечними геологічними процесами західна, південно-західна та південна частина Івано-Франківської області, найменше уражена – північна і середньо уражена – північно-східна, східна, південно-східна частини.

Карта поширеності небезпечних геологічних явищ

на території Івано-Франківської області

3. Аналіз небезпечних гідрологічних явищ

Найбільш широко селеві процеси поширені на лівобережжі р. Чорний Черемош в басейнах потоків Погорілець, Дземброня, Бистрець та р. Пробійна (Верховинський район), у верхів'ях річок Рибниця, Пістинька (Косівський район) та в басейні р. Прут, особливо на території, підпорядкованій Яремчанській міській раді.

Активізація селевих явищ на протязі останніх 10 років відмічається по лівих притоках р. Прут (річок Жонка, Явірник, Женець), де селеві потоки руйнували дороги, мости. В 1997-2000 роках спостерігались інтенсивні селеві потоки в басейні р. Прутець Чемегівський (потоки Рокитний, Левущик, Каратулець, Цапулець, Шекелювка, Хичка та Копчин).

Слабо селеві процеси проявляються в межах Долинського та Рожнятівського районів.

Селеві процеси не спостерігаються в Рогатинському, Галицькому, Калуському, Тисминецькому, Коломийському, Тлумацькому, Снятинському та Галицькому районах

Карта поширеності селів в Івано-Франківській області

Великої шкоди довкіллю завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються в передгірській частині області на рр. Бистриця-Солотвинська, Бистриця-Надвірнянська, Лімниця, Свіча, Прут, Чорний Черемош та їх притоках. Загальна довжина зруйнованих боковою ерозією берегів по області складає близько 100 км.

Найбільш інтенсивно процеси водної ерозії проявлені в Богородчанському, Долинському та Надвірнянському, Тисминецькому районах.

Посередньо процеси водної ерозії проявляються в Рожнятівському, Калуському та Галицькому районах.

Слабий прояв процесу абразії характерний для Косівського та Верховинського районів.

Незначні абразійні процеси спостерігаються в Рогатинському, Тлумацькому, Коломийському, Снятинському та Городенківському районах.

Таблиця 6. Довжина порушених берегів водною ерозією

в межах Івано-Франківської області.

Райони | Довжина порушених берегів, км

Рогатинський | 2,5

Галицький | 6,5

Калуський | 9

Долинський | 16,5

Рожнятівський | 7

Богородчанський | 14

Тисминецький | 14,5

Надвірнянський | 16

Тлумацький | 2,5

Коломийський | 2

Городенківський | 1,5

Снятинський | 0,5

Косівський | 4,5

Верховинський | 4,5

Карта поширеності абразійних процесів на території

Івано-Франківської області

Фізико-географічні особливості Українських Карпат сприяють утворенню лавин. Період сходження снігових лавин в основному припадає на лютий–березень. До цього часу в горах накопичуються значна кількість снігу на схилах, що благополучно сприяє утворенню лавин.

Найбільше під лавинну небезпеку в Івано-Франківській області підлягають Надвірнянський та Верховинський райони.

Слабо лавини проявляються в межах Косівського та Богородчанського районів.

Потенційними районами сходження снігових лавин є Долинський та Рожнятівський райони.

Відсутнє сходження лавин в наступних районах: Рогатинський, Калуський, Галицький, Тисминецький, Тлумацький, Коломийський, Городенківський та Снятинський.

Карта поширеності лавин в Івано-Франківській області

Аналіз селевих та абразійних процесів дозволив побудувати комплексну карту по розповсюдженню небезпечних гідрологічних процесів в межах Івано-Франківської області.

Сильно небезпечні гідрологічні процеси розповсюджені на території Долинського, Богородчанського, Надвірнянського та Верховинського районів.

Посередньо дані процеси спостерігаються на території Рожнятівського та Косівського районів.

Слабо небезпечні гідрологічні процеси проявляються в Рогатинському, Калуському, Галицькому, Тисминецькому, Тлумацькому, Коломийському, Снятинському та Гогроденківському районах.

Як бачимо з карти, найбільша кількість небезпечних гідрологічних явищ припадає на західну, південно-західну і південну частину Івано-Франківської області.

Найменша кількість небезпечних гідрологічних явищ припадає на північну, північно-східну та східну частину області.

Карта поширеності небезпечних гідрологічних явищ

на території Івано-Франківської області

4. Аналіз небезпечних природних явищ

Проаналізувавши всі попередні дані вдалося побудувати комплексну карту по небезпечних природних явищах (небезпечні метеорологічні, геологічні, гідрологічні явища).

Найбільша кількість небезпечних природних явищ припадає на територію Долинського, Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського та Верховинського районів.

Посередньо дані небезпечні процеси спостерігаються в Снятинському, Городенківському, Коломийському, Тлумацькому та Тисминецькому районах.

Найменша кількість небезпечних геологічних процесів характерна для Рогатинського, Галицького та Калуського районів.

Найсильніше небезпечні природні процеси проявляються на заході, південному-заході та півдні Івано-Франківської області.

Середньо ці процеси проявляються в східній частині області.

Слабо небезпечні природні процеси проявляються на півночі Івано-Франківської області.

Карта поширеності небезпечних природних явищ

на території Івано-Франківської області

Висновок

Прояв катастроф призводить до порушення рівноваги у природі та суспільстві, проте до появи людини такі зміни викликалися лише суто природними процесами і призводили до утворення нових типів живих істот, тобто "були чинником ево-люції". В цілому ж катастрофа — це мало передбачувана, неочікувана ситуація, з якою населення, що постраждало, не здатне справитися самостійно.

В результаті проведеного аналізу було встановлено, що найбільша кількість небезпечних природних процесів в Івано-Франківській області проходять в межах Долинського, Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського та Верховинського районів.

Тому необхідно проводити профілактичні роботи найперше в даних районах, головною метою яких було б недопущення небезпечних природних явищ, коли це можливо, чи зменшення їх наслідків; роботи з локалізації і з ліквідації стихійного лиха в період його дії, метою цих робіт має бути максимальне зменшення зони найбільш тяжких наслідків, зведення їх до мінімуму, надання своєчасної допомоги потерпілим.

Література

Логвинов, Раєвский. Опасныэ гидрометеорологические явления в Украинских Карпатах.

Білявський Г. О., Основи екологічних знань. Київ 1997р.

Рудько Г. І., Екологічна безпека. Київ–Львів 2002р.

Кінаш Р. М., Стихійні гідрометеорологічні явища в Україні. Львів 2000р.