кількість СО2 .
де t – вік рубки;
s – вік росту.
Зв’язаний СО2 кореневою частиною визначається в м. куб /га, за наступною залежністю:
(3.9)
де G – це загальна надґрунтова біомаса, для мяколистяних вона є сталою і рівна 0,2317 (співвідношення кореневої до надґрунтової частини), для твердолистяних 0,201, для хвойних 0,289 [6].
R(G)мяк=1,4319х0,2317^0.639=0,55
R(G)твер=1,4319х0,201^0.639=0,50
R(G)хв = 1,4319х0,289^0.639=0,40
Загальна дисконтована на С/га для коріння обчислюється за формулою:
(3.10)
Дані про кількість зв’язаного двоокису вуглецю в надгрунтовій та кореневій частині обчислено за формулами 3.8 - 3.10 наведено в табл.3.2
Таблиця 3.2 - Кількість зв’язаного СО2 насадженням РЛП в рік
Господарські секції | Площа | СО2 надгрунтове | СО2 кореневе | СО2 всього на 1 га | СО2 всього на площі
Мяколистяні | 25,68 | 13,0 | 6,8 | 19,8 | 508,464
Твердолистяні | 46,43 | 4,9 | 0,02 | 4,92 | 228,436
Хвойні | 26,67 | 6,3 | 0,03 | 6,33 | 116,882
разом | 98,78 | 24,2 | 6,85 | 31,05 | 853,782
Аналізуючи табл.3.1 для отримання кращих результатів доцільно створювати насадження в яких до складу входили мяколистяні породи, оскільки вони краще зв’язують двоокис вуглецю. Загальна вартість функції поглинання двоокису вуглецю буде дорівнювати, при ціні 150 грн. за т СО2 [5], 4,658 тис.грн..
Дані про вміст СО2 в грунті важко отримати, оскільки на нього впливає землекористування. Може бути збільшеним або зменшеним вміст СО2 після переведення земель у лісову площу.
ВИСНОВКИ
В умовах міста особливе значення мають екологічні та соціальні функції лісових насаджень. Деревна та недеревна продукція насаджень лісопарку в умовах міста не мають такого важливого значення, як функції які виконують ліси в умовах міста. Економічна оцінка екологічних функцій насаджень РЛП “Знесіння” здійснена на основі вище наведених методик. Для встановлення значущості функцій які виконують насадження РЛП “Знесіння” ми звели всі дані економічної оцінки в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 - Зведені дані економічної вартості лісових насаджень РЛП “Знесіння”
Функції лісу | Вартість функцій лісу, тис.грн | Частка, % | Площа
На 1 га | Всього | На 1га | Всього
Водорегулююча та грунтозахисна | 1,3 | 46,75 | 1,3 | 0,38 | 35,5
Протиерозійна | 3,20 | 113,6 | 3,1 | 0,93 | 35,5
Рекреаційна | 93,1 | 11544,4 | 91,0 | 94,90 | 124
Поглинання двоокису вуглецю | 4,66 | 460,31 | 4,6 | 3,78 | 98,78
Разом | 102,26 | 12165,06 | 100 | 100
Як бачимо з табл. 3.3 найвищу значущість функцій, які виконують насадженя в умовах міста є поглинання двоокису вуглецю та рекреаційна функції. Однак поряд з цим водорегулююча, грунтозахисна та протиерозійна функції в переводі на 1га займають вагому частку загальної вартості. Екологічні функції в перерахунку на 1га займають 9,0%, а рекреація 91 %.
Отже значення, яке відіграють насадження в умовах міста є безцінним і в даній роботі зроблено лише спробу здійснити економічну оцінку насаджень РЛП ”Знесіння”. Проведені нами дослідження не можна вважати точними. Оскільки ми використовували деякі значення в обрахунках наближено. Це спричинено тим, що або немає таких даних, або вони є приблизними. Економічною оцінкою суспільних вигод від використання насаджень науковці займаються порівняно недавно. Краще вивчена економічна оцінка деревостану, побічного користування.
3.3 Теоритичні аспекти еколого-економічної оцінки лісових ресурсів.
Проблема оцінки природних ресурсів постала перед вченими та практиками вже не один десяток років. Очевидно, що якщо природні ресурси задіяні в господарському обізі, то вони повинні бути оцінені, як і будь-який інший товар.
В цілому необхідність оцінки природних ресурсів зумовлена наступними обставинами:
необхідністю точного підрахунку реальних затрат та вигод по проектах, які призначенні для реалізації, важливістю врахування всіх екологічних наслідків кожного проекту. Це сприяє реалізації заходів, які сприяють сталому розвитку суспільства;
необхідністю корекції національних рахунків держави з метою включення до них “амортизації” природного капіталу;
необхідністю здійснення адекватного цінового регулювання природокористування, яке спрямоване на стимулювання раціонального використання природних ресурсів за допомогою встановлення ставок оподаткування, які відображають їх реальну вартість [19].
Оцінка надає допомогу фахівцям , яким необхідно розробити економічні цінності для підготовки інвестиційного проекту. Важливо наголосити, що запропоновані кроки утворюють поради, а не правила. Зрештою економічні вартості є тільки одним з входів, часто досить малим, щодо вирішення питань стосовно лісокористування. Крім того існує багато різних способів використання та отримання таких вартостей. Запропоновані кроки подані на рис. 2.1.
На першому етапі визначається рішення яке необхідно прийняти. На даному етапі постають питання: Яка відповідь необхідна для прийняття рішення? Які проблеми стоять перед аналітиком? Чи може оцінка тільки тих аспектів бути достатньою, чи необхідна додаткова кількісна оцінка естетичних, духовних та етичних питань? Winpenny (1992) пропонує наступну
послідовність застосування економічної оцінок цих важливих але кількісно невимірних вигод. Необхідно чітко визначити які саме товари та послуги оцінюються. Оцінка буде визначена як в просторі так і в часі.
Рис 3.4 Етапи оцінки лісових ресурсів
Другий етап полягає в з’ясуванні цілі оцінки, її змісту та результатів. Тут необхідно з’ясувати яких цілей повинно досягти при дослідженні та за яких обставин необхідно прийняти рішення? Patton (1986) наголошує, що дуже важливо визначити вид інформації і кому саме вона потрібна.
Оскільки дана політика може зачіпати розподіл вигод та витрат, аналітик повинен задати питання про те, хто понесе витрати і хто отримає вигоди. В деяких випадках вигоду отримує весь світ, а витрати несе місцеве населення або навпаки. Рішення стає більш важливим для аналітика, оскільки це зачепить місцеве населення, якому важко упорядкувати свої