Грошова оцінка є спробою врахувати довкільні проблеми в процесі прийняття рішень, що є однією з форм оцінки з певними обмеженнями. Існує багато соціально-економічних та політичних сил, що лежать в основі процесів обезліснення та переведення лісових земель в інші види землекористування. Не всі з цих сил можуть бути враховані в процесі оцінки (Соmmonwealth of Аustralia, 1995). Ці сили взаємодіють і викликають різноманіття потреб. Нема жодної "правильної"' чи "поганої"' політичної стежки (World Ваnk, 1995). Оцінка є інструментом, який може допомогти прийняти правильне рішення.

Класифікація вартостей

І. Вартості використання

А. Вартості прямого використання (пов'язані з наступними вигодами)

А. 1 Споживчі використання

А. 1.1 Комерційні/промислові ринкові товари (дрова, ділова деревина, ягоди, дичина, фураж, ліки, комерційні недеревні продукти тощо)

А. 1.2 Місцеві неринкові товари та послуги (дрова, некомерційні недеревні продукти, тварини, ягоди, горіхи, лікарські рослини тощо).

А. 2 Неспоживчі використання

А. 2.1 Рекреація (подорожі до джунглів, фотографування дикої природи, походи)

А. 2.2 Наука/освіта (різні види досліджень лісових ресурсів).

В. Вартості непрямого використання (пов'язані з наступними вигодами)

В. 1 Охорона басейнів рік.

В. 2 Охорона ґрунтів, родючість ґрунтів, підвищення продуктивності с/г

В. 3 Обмін газів (вуглекислого газу), сприяння стабілізації клімату.

В. 4 Збереження біорізноманіття, місце поширень видів флори та фауни.

В. 5 Естетичні, культурні та духовні цінності.

II. Вартості невикористання

С. Вартості вибору

С. 1 Люди можуть оцінювати вибір використання лісових ресурсів у майбутньому. Хоч такі вартості вадко виразити в грошових одиницях, їх варто визнати як такі, що сприяють людському добробуту.

D. Вартості існування та спадщини

D.1 Люди можуть низько оцінювати лісові ресурси, коли вони існують без будь-якого наміру використовувати їх у майбутньому. Це справжня вартість.

D.2 Люди можуть оцінювати лісові ресурси як спадщину для нащадків [20].

Вираження вартостей є відмінним процесом від включення їх розроблення лісової політики та менеджменту. Вартості ( наприклад, поглинання вуглецю ) можуть припадати на все людство, але жодна група суспільства не бачить фінансових потоків від такої вигоди. Для тих, хто живе поблизу лісу, заява, що їх ліс має велике значення, в той час як вони самі не отримують доходу, може виявитися абсурдною. І навпаки, країни, які не мають достатньої площі лісів, необхідних для продукування корисних функцій, можуть настоювати на охороні лісових ресурсів та вкладати гроші для отримання вигод, які не можна виразити в грошових одиницях.

Вартості будуть високими лише в тому випадку, коли вони стимулюватимуть краще використання лісових ресурсів в іншому випадку увага не буде надана оцінці результатів, навіть якщо вони показують високу вартість лісових ресурсі [20].

3.5.3 Принципи економічної оцінки лісових ресурсів

Під принципами економічної оцінки лісових ресурсів необхідно розуміти сукупність основних правил, якими необхідно керуватися в процесі економічної оцінки лісових насаджень або їх окремих компонентів [синяк].

У своїх працях проф. Тупиця Ю.Ю. [16] принципи економічної оцінки лісових ресурсів згрупував в наступні групи: комплексності економічної оцінки всіх компонентів лісових ресурсів; врахування переваги і дефіцитності окремих компонентів лісових ресурсів; вартісної оцінки лісових ресурсів з врахуванням впливу господарських акцій; регіональної диференціації економічних оцінок [14].

Принцип комплексності економічної оцінки усіх компонентів лісових ресурсів передбачає економічну оцінку всіх компонентів, які складають окремий об'єкт економічної оцінки. При здійсненні економічної оцінки лісових ресурсів необхідно врахувати еколого-економічний ефект від використання деревини та багатьох інших матеріальних благ, які дає ліс. Зокрема від використання недеревної рослинності, лісової фауни, захисних, охоронних, рекреаційних та інших корисних властивостей.

Принцип врахування переваги і дефіцитності окремих компонентів лісових ресурсів передбачає оцінку особливо дефіцитних лісових ресурсів більш високими економічними оцінками. Більш висока економічна оцінка таких ресурсів буде стримуючим фактором на шляху їх не раціонального використання. При економічній оцінці лісових ресурсів найбільш високу економічну оцінку повинні отримати рекреаційні, захисні, охоронні та інші корисні властивості лісу, оскільки їх проблематично змінити іншими компонентами природи. Такий підхід до економічної оцінки лісових ресурсів, крім того відповідає принципам сталого лісокористування, що проголошенні на Конференції об'єднаних націй в Ріо-92.

Принцип вартості оцінки лісових ресурсів з врахуванням впливу господарських акцій вимагає оцінювати лісові ресурси з врахуванням антропогенного впливу на лісові екосистеми, якщо він призводить до покращення або погіршення їх характеристик. Відчутно знецінила природні ресурси Чорнобильська катастрофа на просторах України, Білорусії та Росії. Деякі природні ресурси в результаті забруднення радіонуклідами стали не придатними для використання.

Погіршення якості використання лісових ресурсів відбувається не лише під впливом небажаного глобального втручання в природні процеси але і в результаті не продуманих рубок догляду за лісом, хімічних методів боротьби із шкідниками лісу та ін.

Принцип регіональної диференціації економічних оцінок передбачає застосування різних економічних оцінок щодо однакових за якісними і кількісними параметрами компонентів лісових ресурсів у випадках, коли істотно відрізняється природо географічні та економічні умови їх відтворення і використання. Так, цінність лісів навколо великих міст значно більша від віддалених від них лісових масивів. Гірські ліси Карпат повинні мати вищу економічну оцінку, ніж рівнинні ліси другої групи.

Принцип динамічності абсолютних економічних оцінок лісових ресурсів у часі передбачає коректування економічних оцінок у зв'язку з впливом інфляції, зміною якості лісових ресурсів, попиту на них та дією інших факторів. Відповідно, при здійсненні економічної оцінки лісових ресурсів необхідно правильно прогнозувати еколого-економічну ситуацію, яка буде складатися в майбутньому. Врахування цього дозволить отримати об’єктивні прогнозні економічні оцінки лісових ресурсів, використання яких у плануванні і