На запрошення у Вуперталь відгукнулися лісові експерти з 14 європейських країн. Вони запропонували досвід, який сформувався в Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Великобританії, Угорщині, Італії, Голландії, Польщі, Словаччині, Швейцарії, Чеській Республіці. Експерти запропонували звіт кожної країни. Таким чином обговорення стосовно міського лісового господарства базувалося на все сторонньому представленні Європи.

Для того, щоб розширити обговорення практичного досвіду виступи доповнювалися інформацією про наукові досягнення в міському лісовому господарстві. Інтеграція наукових результатів - друга мета Європейського Форуму з Міського Лісового господарства.

Наукові результати можуть бути знайдені в сфері лісівничих наук , а також в сфері загальних наук.

Під час Європейського Форуму з експертів міського лісу лісового господарства і вчених з усіх країн Європи створено асоціативну групу. Така група пропонує унікальну можливість сконцентрувати громадську увагу для потреб і цілей міського лісового господарства. Надати сильніший поштовх міському лісовому господарству до громадськості - третя ціль Європейського Форуму з Міського Лісового господарства. Місто Вуперталь зі знаменитим міським лісом, який обслуговує 7 мільйонів людей розташований у високо індустріальній області "Рурського басейну" був ідеальною відправною точкою, щоб звернути увагу громадськості. Prof. V. Weizsacker, один з відомих науковців у своїй сфері, підсумувавши екологічні результати, провів короткий семінар на тему "Сталий розвиток міста і міських лісів". Цим повідомленням Європейський Форум з Міського Лісового господарства звернув увагу преси і громадськості на проблеми міських лісів [23]

Нові аспекти ведення лісового господарства в місті

Міське лісове господарство має справу не лише з специфічним міським населенням і його вимогами, а також з установами, економічними потенціалами, владою і інструментами зв'язку. Науково-практичний досвід сучасних тенденцій міського лісового господарства дозволяє виділити такі характерні тенденції у цій сфері:

Кожний лісівник-практик знає переважаючі види діяльності людей, що входять в ліс для відновлення сил. Кожна активність, як прогулянка, верхова їзда, полювання, вигулювання собак має власні вимоги. Управління численними конфліктами між споживачами є щоденним завданням міських лісівників. Кожна з даних груп висуває власні вимоги до лісу. У містах завдяки високій кількості населення велика кількість різних груп людей прагне отримати безпосередній доступ до лісу здійснюючи на нього безпосередній вплив.

Wild звернув увагу на різницю між відвідувачами лісу і громадською владою. Обидві групи великі за розміром, але мають різні інтереси. Braun показує на прикладі населення міст Німеччини як відбувається диференціювання всередині громадської влади. Використовуючи при цьому деякі культурні аспекти, він описує актуальність соціального дослідження, які впливають на специфіку відношення людей до лісу. Поняття гармонійності для лісового господарства, які мали успіх у віддалених сільських місцевостях ніколи не будуть мати успіх в міському лісовому господарстві. Міське управління лісом приділяє більшу увагу управлінню конфліктом.

Глибоке розуміння природи людей для міських лісників є настільки важливим, як знання природи дерева. Для лісівників це досягнути досить важко на сьогодні, оскільки наука і освіта лісового господарства концентрує свою увагу на знанні про дерево.

Відновлення сил в міських лісах є дуже важливим. Оскільки лісники і вчені десятиріччями і ліси намагаються з'ясувати який оптимальний тип лісу краще відновлює сили. Які види дерев, який вік, яку внутрішню структуру деревостану необхідно сформувати? Емпіричні дослідження показали основні елементи переваг діяльностей людей в місті (Savolainen). Більшість людей віддають переваги ,, високій прозорoстi" деревостану (Broll, Moigneu, Redl). Люди прагнуть бачити чистий ліс, де це можливо, щоб проглядати його на великих відстанях. Чистий ліс дає враження людям, що тут піклуються про природу.

Поряд з “чистим” лісом попитом міщан користується незаймана природа. В міському бюджеті на природу необхідно виділяти більше коштів на існування міських лісів. Природні елементи повинні бути противагою домінуючому штучному і технічному оточенню міст. Багато людей любить незайману природу без знання того, чи це схожа вона на ліс. Таким чином не існує проблем для людей в існуванні незайманої природи в середині “чистих” деревостанів лісу. Лісові експерти, вважають, що ділянки незайманої природи повинні розвитись на відміну від “чистих” деревостанів при яких природа слабкіше розвивається. Тут виникає протиріччя, чи віддати перевагу високій прозорості деревостанів чи “дикій” місцевості водночас. Протиріччя краси і дикої місцевості лісу є лише одним з таких прикладів.

Люди мистецтва проживають в місті за місцем роботи. Крім цього міські ліси торкаються в багатьох аспектах з мистецьким оточенням. Стратегія спрямована на те, щоб звернути увагу на антропогенні впливи безпосередньо на міські ліси. Повідомити людей за допомогою мистецтва про ліс (WIPF). Внесок мистецтва переконує, що головною продукцією міських лісів є почуття, думки, досвід і пригоди, які вони приносять людям. Міські ліси є природними елементами відкритого простору, який міг би використовуватися для спілкування людей.

Горизонтальний “Емшер парк”- в середині рурського басейну є прикладом такої стратегії зв'язку (WIPF). Різні типи відкритих просторових ділянок з'єднанні безпосередньо з лісами із збереженими забудовами і лініями торгівлі. Відкриті просторові парки посилюють відновлення сил і захист природи.

Міське лісове господарство пропонує багато продукції для споживачів. Більшість міщан використовують комплекси лісу для відновлення сил. Вони прогулюються, їздять верхи на конях і відпочивають в лісі. Додаткові вимоги міщан до специфічної природи лісу зросли, особливо оцінюється значення композиційного вигляду зеленого міста.

Виробництво у порівнянні з лісом має дві особливості. По-перше діяльність виробництва часто високо інтенсивна