Використання різних методів може призвести до різних результатів, наприклад, бажання людей платити щорічно за збереження ділянок стиглих лісів у Швеції коливається між 50 SЕК та 125 SЕК з кожного домогосподарства (Nаskalі, 1995).

Практика свідчить, що люди з розвинутих країн дають більше значення WТР для збереження тропічних лісів ніж люди з регіонів розташування цих лісів. Для людей, які живуть поруч із лісом, його вартість виражена в продуктах, які люди отримати, а також в культурних та духовних цінностях. Дослідження одних тих самих сфер можуть дати різні результати залежно від використаної інформації.

Сserge запропонував приклад таких розбіжностей наведений у табл. 2.2, яка показує різну вартість викинутої тони СО2: в атмосферу згідно різних досліджень.

Таблиця 3.6 - Визначення вартості викинутої тони СО2 в атмосферу ($/1т С) протягом певного періоду часу

Дослідження | 1991-2000 | 2001-2010 | 2011-2020 | 2021-2030

Nordhaus(1991) | - | - | 7.3 | -

Ayres and Walter (1991) | - |

30-35 | -

Nordhaus (1992) | 5.3 | 6.8 | 8.6 | 10.0

Frankhauser (1993) | 20.4 | 22.9 | 25.4 | 27.8

Згідно з Сserge (1993: р. 80): "оцінки Аугеs аnd Wolter (1991) є більш важливими ніж Nordhaus, хоч вони використовували ту ж саму методологію". Але в нашому досліджені ми не будемо обговорювати те, які оцінки є кращими чи взагалі придатними. Ці оцінки лише підтверджують той факт, що не існує універсальної вартості. Також слід відмітити, що взаємодія між економікою та екологією ще повністю не усвідомлена. Тому певні припущення зроблені, опираючись на власний досвід аналітика та його розуміння. Відмінності в оцінках не обмежуються лише грошовими вартостями, вони можуть виражатися і в інших розрахунках, наприклад, кількість нагромадженого вуглецю на 1 гектар (t С/hа).

Наступний елемент, пов'язаний з ймовірністю, це дуже високі вартості лісових ресурсів, які були нещодавно розраховані та опубліковані. В декількох країнах, які розвиваються, дослідження вартості лісів виходить за межі національних економік [20].

Висока вартість надається екологічним властивостям лісів, щодо яких науковці ще не дійшли згоди. Високі вартості отримали тропічні ліси, наприклад: ліси Амазонії (е. О. Gutierres аnd. Реагсе, 1992). Мексики (СSERGЕ, 1993; Аdgег еt а1., 1995). Може виявитися, що при дослідженнях Амазонії зроблені припущення, а саме: 1) існують постійні надходження від заготівлі, збору та розподілу лісових продуктів; 2) попит на ці продукти є еластичним (при даній ціні може бути продана будь-яка кількість товару).

Прикладом є Малазійське дослідження 1995 року (табл. 2.3), в якому Китай за базовим сценарієм 69% вартості лісу віддав функції акумулювання вуглецю і біля 99 % за ВЗ сценарієм. Коли існує рух від базового вибору до вибору В1, то ТЕV зростає на М$396/га, в той час як вартість нагромадження вуглецю зменшується на М$9б9/га, тобто більше ніж у 2,4 рази від ТЕV, оскільки в цьому прикладі зменшення вартості деревини компенсується збільшенням вартостей акумулювання вуглецю та іншими вартостями (Кumагі, 1995b).

Лікарські рослини є іншим елементом, вартість якого часто змінюється [19]. Спокуса полягає в припущенні, що на будь-якій природоохоронній території тропічних лісів певна рослина з "дивовижними властивостями" (властивостями запобігання онкологічним захворюванням) буде знайдена на Мадагаскарі. Але жодних зусиль не докладається застосувати сенситивний аналіз для оцінки лісу, враховуючи рівень ймовірності такого відкриття.

Таблиця 3.7 - Підсумок результатів Малазійського дослідження

Товари та

послуги | Базовий вибір | Перехід від базового вибору до сталого розвитку ($/га)

(несталий, А) ($/га) | % від ТЕV | В1 | В2 | ВЗ

Деревина | 2,149 | 21,3 | -696 | -399 | 873

Агрогідроголо-гічні властивості |

319 |

3,1 |

0 |

411 |

680

Види, яким за-грожує зникнення |

454 |

4,4 |

35 |

20 |

44

Акумулювання

вуглецю |

7080 |

69,2 |

969 |

1597 |

1597

Бамбук | 98 | 1,0 | 0 | -20 | -20

Рекреація | 57 | 0,6 | 0 | 0 | 0

Внутрішні води | 30 | 0,3 | 0 | 0 | 0

Риба | 29 | 0,3 | 0 | 0 | 0

ТЕV | 10238 | 100,00 | 396 | 1782 | 1620

Професіонали починають висловлювати тривогу, що бажання знайти грошове вираження вартості може підірвати достовірність повної оцінки лісових ресурсів через отримання нереальних чисел.

Третя причина недостовірності результатів оцінок пов'язана з надмірним використанням грошових одиниць для всіх лісових вартостей. Досі не існує згоди між вченими щодо можливості вираження всіх вартостей лісу в грошових одиницях. Gregersen еt. а1. (1995) вказує на певні обставини, наприклад, "неповоротність" та унікальність певних видів, що не можна належним чином виразити економічними термінами; Маlег (1991) приходить до аналогічних висновків. Багато інших соціальних, культурних та екологічних вигод не можна виразити в грошових одиницях; деякі фахівці відчувають, що настав час зупинитися. МісhаеІ (1995) зауважує, що аргумент Еhrenfelds (1988) "якщо ми продовжуватиме і надалі визначати вартість там де вона очевидна, то залишимося з нічим крім нашої жадібності, коли зрештою осяде пил." Між цими крайніми поглядами є вчені (Fоllkе, 1995), які вважають, що економісти та екологи можуть знайти спільну мову. Також є автори, такі як Реtегson еt. а1. (1988), які йдуть далі та наводять аргументи, що економіка повинна бути інтегрованою з іншими дисциплінами.

Четверта проблема полягає у значній залежності від поглядів чи розуміння заможних сторонніх людей , як основи встановлення вагомості вартості товарів та послуг лісів.

Вартості залежать від рівня на якому вони оцінюються та