Під час вирубки чи обрізки дерев робітники зеленого господарства повинні користуватися такими засобами індивідуального захисту: рукавицями, страхувальними поясами, захисними окулярами, касками, фартухами і оранжевими куртками.

4.1.2. Забезпечення нормальних умов праці на робочому місці.

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання або зменшення впливу на робітників шкідливих виробничих факторів.

Причиною захворювання можуть бути як не сприятливі метеорологічні фактори, так і використання в роботі недосконалих по шуму і вібрації машин, механізмів і обладнань.

При плануванні виробничих приміщень необхідно враховувати їх санітарну характеристику, норми корисної площі, ширину проходів, проїздів. Для зберігання інструментів встановлюють спеціальні шафи.

Правила і норми техніки безпеки та санітарії є ефективним у тому випадку, коли вони засвоєні всім персоналом підприємства - від керівника до робітника. На підприємстві потрібно проводити інструктаж, масову пропаганду, навчання, систематично планувати заходи з охорони праці.

Для покращення виробничої санітарії проектуємо ряд заходів. Це, зокрема, видача працюючим спецодягу, спецвзуття, інших заходів індивідуального захисту. З метою покращення санітарно-побутових умов необхідно побудувати будиночки, або пересувні вагончики, де робітники мали б змогу відпочити, пообідати чи сховатися від дощу та морозів. Потрібно забезпечити робітників гарячим харчування.

З метою попередження професійних захворювань необхідно проводити систематичні медогляди робітників. Слід також забезпечити робітників спеціальними аптечками з медикаментами.

Таблиця 4.1. - Розрахунок спецодягу та спецвзуття для робітників

№ | Назва спецодягу | Норма

1. | Костюм б/п | 1/12

2. | Чоботи кирзові | 1/24

3. | Рукавиці б/п | 12/12

4. | Чоботи гумові | 1/18

5. | Рукавиці гумові | 12/12

6. | Захисні окуляри | до зношування

4.1.3. Пожежна безпека.

Заходи пожежної безпеки повинні бути технічно обгрунтовані, економічно цілеспрямовані і здійснюватись в умовах даного об'єкту. При виникненні пожежі в будь-якому місці робочої зони повинна бути забезпечена безпека людей.

Для підвищення безпеки праці необхідно провести ряд заходів:

- забороняється загромадження доступу та проходів до інструментів гасіння та пожежного обладнання;

- робоче середовище повинно мати засоби пожежогасіння, порошкові та вуглекислотні вогнегасники терміни перевірки яких 1 раз в 5 років.

- використаний матеріал, який легко загоряється, необхідно постійно прибирати і виносити за межі робочої зони;

- зберігання та використання вогненестійких речовин і матеріалів проводиться у чітко визначених місцях;

На кожні 300 м2 ділянки, де проводитимуться заплановані роботи, встановлюють один протипожежний щит, до складу якого входить 2 вогнегасники, лопата, 2 пожежних конічних відра, багор, пожежний лом, 2 пожежних сокири, бочка з водою на 200 л, ящик з піском на 0,3 м3, брезент розміром від 1,5 м2 до 2 м2

Всі види палива, легкозаймисті рідини і мастильні матеріали слід зберігати у спеціальних приміщеннях, побудованих з врахуванням правил.

4.2. Основні положення безпеки в туризмі

Основним документом, що визначає вихідні положення безпеки в туризмі є Закон України "Про туризм" від 15.09.1995 р. Він визначає, що основними напрямками державної політики в галузі туризму є забезпечення безпеки туристів, захист їх прав, інтересів та майна. Покладаючи на себе повну відповідальність за безпеку туристів, держава також вимагає відповідних дій по забезпеченню безпеки подорожуючих від суб'єктів туристичної діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування.

Статтею 17 Закону передбачено обов'язкове страхування туристів (медичне та від нещасного випадку). Власній безпеці туристів в Законі відведено цілий розділ сім, де говориться, що крім держави, головного гаранта безпеки на території України, суб'єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів, екскурсантів, які беруть участь в туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобігання травматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність за їх виконання. Про забезпечення комплексу заходів безпеки повинні особливо піклуватися організатори зеленого туризму.

Відповідно до Закону всі суб'єкти туристичної діяльності повинні створювати або взаємодіяти зі спеціалізованими службами забезпечення безпеки туристів, якими є пошуково рятувальні служби.

В розвиток цієї статті закону Державний Комітет України по туризму видав наказ від 10.07.1996 р. "Про затвердження положення про пошуково-рятувальні служби суб'єктів туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів". Якщо невелика туристична організація чи окремий туристичний підприємець не мають змоги створити свою власну пошуково-рятувальну службу, то вони повинні укласти угоду про забезпечення безпеки з діючими службами, наприклад з Контрольно-рятувальною службою Туристсько-спортивної Спілки України, котра має розгалужену мережу рятувальних загонів. Підрозділи контрольно-рятувальної служби оснащені засобами радіозв'язку, транспортом і можуть швидко прийти на допомогу туристам, що потрапили у скрутне положення.

Узагальнюючим документом з проблем безпеки є "Програма забезпечення захисту та безпеки туристів на 1996-2000 роки", введена вдію Наказом Держкомтуризму номер 51 від 17.10.1996 р. Положення цієї програми підлягають виконанню всіма суб'єктами туристичної діяльності і багатьма відомствами, які мають відношення до розвитку туризму в Україні.

Попередження травматизму при відвідуванні екологічних стежок (маршрутів) туристами охоплює коло питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням подорожі. Це згуртування колективу туристичної групи, виховання відповідальності перед товаришами, вимог до себе і нетерпимість до любого порушення правил безпеки.

Такі завдання повинні ставитись ще до виходу на маршрут - при комплектуванні туристичної групи, розподілення обов'язків, проведення фізичної і технічної підготовки туристів.

На екологічній стежці можуть зустрітися труднощі і навіть небезпека. Деякі з них пов'язані з реальними перепонами - проходження перевалів, боліт, струмків, інші залежать від зміни погоди і носять епізодичний або сезонний характер. Треті - найбільш чисельні, викликаються неправильною поведінкою туристів.

Для попередження травм, пов'язаних з опіками, потрібно дотримуватись таких правил: