рогачі, перекладина або тросик для підвищення відер повинні бути надійними; посуд з готовою гарячою їжею потрібно ставити в те місце де на неї не можуть наступити люди; біля вогню необхідно користуватись довгими рукавицями; не допускати розваг з вогнем.

Для попередження травм гострими предметами, туристам необхідно дотримуватись наступних правил:

- на маршруті сокири, ножі, пили носять лише в чохлах;

- на привалах гострі предмети складають в певному місці (ні в якому разі не втикаючи їх в дерева, тим більше на висоті росту);

- на ночівлі гострі предмети ховають під палатку;

- не допускаються різні забави, пов'язані з киданням ножів або сокир

в дерева.

Щоб запобігти ураженням атмосферною блискавкою потрібно:

- під час грози не ховатись під високими деревами ( одинокі дерева дуба, тополі, ялини, сосни);

- знаходячись в грозу на відкритій місцевості краще присісти в суху яму або канаву;

- не перебувати під час грози біля скельних виступів і інших підвищених точок рельєфу;

- металічні предмети (посуд, сокири) рекомендується віднести в сторону на декілька метрів від табору; при наближенні грози потрібно швидко розставити палатки, лягти в них перевдягнувшись в сухе і без крайньої необхідності не підніматись.

При нападі великих тварин потрібно дати їм можливість втекти, а не застосовувати зброю. Стріляти в тварину потрібно при її явному нападі, коли не допомагає крик, свист, вогонь і при гарантії, що постріл буде влучним. Зброю після пострілу необхідно відразу перезарядити. Підходити до лежачого звіра потрібно обережно, коли тварина ще жива і може нанести серйозну травму кігтями, зубами або рогами.

Щоб запобігти укусу змії туристи повинні знати умови їх місцезнаходження і спосіб життя. Найчастіше вони ховаються в старих пеньках, в копицях сіна, під камінням або стовбурами дерев. Тому ці предмети краще не чіпати руками а користуватись палкою.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Політична арена, на якій міське лісове господарство щойно прокладає шлях, і завершує важливу точку відправного моменту, формує інструменти які відрізняють цю галузь від інших. Ведення міського лісового господарства радикально відрізняється від звичайного. Складовою ведення міського лісового господарства є конфлікти, які часто виникають. Відповідне розуміння майбутніх конфліктів лісового господарства передбачає модель суспільної реальності, яка відображає високу міру складності. Порівняння результатів вивчення міського лісового господарства в різних країнах Європи, свідчить, що конфлікти щодо лісів міст грають все важливішу роль. На практиці управління конфліктом, часто не завжди вдається здійснити, оскільки переважно, задовольнити всі сторони конфлікту не можливо.

Належна оцінка товарів та послуг лісу залежить як від кількісної, так і якісної інформації, включаючи соціо-економічні елементи. Для того щоб впливати на конфлікт необхідно мати об’єктивні дані про реальну цінність лісових екосистем міста, зокрема результати економічної оцінки вигод від них. Проте інформація про біофізичні залежності між ресурсами та результатами є часто неадекватною. Відсутність основної та придатної наукової інформації з багатьох аспектів л/г відмінних від лісовирощування є одним з найбільш фундаментальних бар’єрів до здійснення належної оцінки лісових ресурсів в даний час.

Перехід лісового господарства на ринкові засади унеможливлюється без реформування галузі та удосконалення економічних важелів в управлінні лісовими ресурсами. Виникає необхідність розробки науково обґрунтованих методів економічної оцінки лісів з залучення їх в загальну систему економічних відносин.

Під оцінкою вартості лісів розуміється визначення ефекту у вигляді грошей, що отримується власником цих лісів при їх комплексному і раціональному використанні. Економічній оцінці підлягають землі лісового фонду, лісові насадження, недеревні рослинні ресурси, соціальні й екологічні функції лісу. Функції лісу, як відомо, різноманітні, тому їх економічна оцінка повинна здійснюватись за домінуючою ознакою.

Об'єктом економічної оцінки екологічних функцій є лісові насадження, які використовуються в полезахисних, водоохоронних, водорегулюючих та інших цілях. Однак, в економічному відношенні оцінити такі функції важко, тому що ці функції позбавлені матеріально-речового змісту і прямо не піддаються обчисленню. Їх відмінна особливість полягає в тому, що ефект від їх використання проявляється за межами, лісового господарства, тобто в інших галузях народного господарства.

В даній роботі проведена економічна оцінка суспільних вигод від екологічних та соціальних функцій. При здійсненні оцінки ми зустрілися з труднощами, які полягають в тому, що не існує загально прийнятних методик, деяк дані даються описово, мала кількість інформації.

Проведені нами розрахунки виявили, що найбільшу економічну вартість мають насадження, які виконують рекреаційну функцію, їх вартість на 1 га становить 93,1 тис.грн., а поглинання двоокису вуглецю – 4,66 тис.грн., найменшу вартість мають насадження, які виконують протиерозійну – 3,2 тис.грн. та водорегулюючу та ґрунтозахисну – 1,3 тис.грн.. Насадження одночасно з рекреаційною функцією можуть виконувати і інші функції: ґрунтозахисну, водорегулюючу, протиерозійну, поглинання СО2. Тому необхідно економічну оцінку суспільних вигод здійснювати в комплексі.

Рекомендації: