У контрасті до економічного високоефективного прибутку, що досягається в міських лісах, фінансування цих установ є насправді низького рівня. Більшість продуктів природи для відновлення сил вільно доступні громадськості. Тільки окремі види продукції цих лісів можуть мати створені ринки (Broll, Dobo, Froberg, Kissling, Moigneu, Zwaenepol).

Фінансування міського лісового господарства здійснюється з отриманих прибутків від лісового виробництва і громадськими бюджетами [23]. Прибутки лісового господарства від лісового виробництва щоб фінансувати управління лісом недостатні в будь-якому європейському місті. Суспільні бюджети мають різну структуру в різних містах. Найбільш сильною є позиція для лісового господарства тоді коли є спеціальний бюджет лісового. Так само хорошою позицією є бюджет лісового господарства в середині зеленого бюджету міст (Vosteen). Але в цьому зразковому лісовому господарстві домінуючими вимогами інших зелених завдань могло б бути міське садівництво [22].

Більш складна позиція установ лісового господарства, які фінансуються за допомогою участі інших програм, примусових видів діяльності лісового господарства (Davies, Vaughan). Програми можуть бути ідентифіковані на регіональному, національному і міжнародному рівнях. Проекти Лісового господарства необхідно об'єднати з іншими завданнями для того, щоб поряд з цілями інших програм здійснювалось збереження природи, захист водних ресурсів і т.д. Інфільтрація програми вимагає незліченну кількість видів діяльності. На практиці потреба для координації і ризику інфільтрації програм такі високі, що не у всіх випадках знаходить ефективне рішення

Спеціальні установи лісового господарства подібні в найбільших європейських містах. Суспільне агентство міського лісового господарства несе відповідальність за управління міського лісу незалежного від власності. Компетентність міських лісів зосереджена в межах специфічної установи лісового господарства. Установа лісового господарства інтегрується в громадській адміністрації і в загальній державній адміністрації лісового господарства, як одне ціле. Інтеграція в громадській адміністрації вимагає координацію з іншими “зеленими” адміністраціями суспільства. Недавно установи лісу в багатьох європейських містах стали частиною більш впливової “зеленої” адміністрації. Наука про те, як працювати ефективно для лісу в такій великій одиниці, як місто є викликом для міського лісового господарства, яке могло б бути в майбутньому моделлю для багатьох інших адміністрацій лісу. Місце міських лісових територій в рамках політичного процесу зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Міські лісові території в рамках політичного процесу

Іншим організаційним викликом для міського лісового господарства є координація між завданнями суспільства і завданнями загальної адміністрації лісового господарства. Більш ретельна співпраця з суспільством могла б привести до конфліктів з національними програмами лісу і органами влади.

Вплив цінностей, інтересів і політичної динаміки на розвиток міських територій

Створення політики відносно міського лісового господарства на муніципальному, місцевому рівнях влади має відповідати наступним питанням:*

Що є політичними входами, які перетворюються і визначають прийнятним політичного рішення відносно страхових полісів міського лісу? Демократичні процедури мають на увазі вибір, проводячи грань перетворення всіх цих входів, які можуть бути оціненими, як сировина. *

Що базується, на цій аналітичній основі, ідеях, ідеологіях і конкуренції інтересів з тими, які стосуються специфіки політики лісу в політичному процесі прийняття рішень? *

Як працює лісове господарство, будучи елементом місцевого влади, співпрацюючи в процесі, або страждаючи від, політичного і бюрократичного відношення? Яка міра розсудливості і, який невідкладний інтерес впливають на творців політики на місці відносно міських лісів? *

Коли це доходить до висновків на виході: Що це за специфічна лісова політика і, які результати лісового господарства є наслідком цих адміністративних умов політики? Чи є бажання народу очікувати?, Чи вироблені методи користування відносно міських лісів? [22].

Функціональна спорідненість між міським лісовим господарством та місцевою владою і населенням

У простій моделі міських лісів і лісового господарства ми можемо виділити наступні дійові особи, установи і функції:

1. Суспільний резерв, зацікавлений у використанні лісів для лікувальних цілей, відновлення сил і вільних видів діяльності. Люди хочуть ходити всюди в лісі, щоб отримати задоволення від того, що вони спілкуються з природою.

2. Місцева влада, тобто політично прийнятне рішення адміністративними органами влади на цьому рівні, регулює і контролює міські ліси, через їх характер незалежно від форми власності, які можуть бути муніципальними або навіть приватними. У контексті демократичного уряду творці політики до певної міри повинні діяти в суспільних інтересах. Інший аспект суспільного інтересу полягає в тому, що на створення політики безпосередньо впливають за допомогою політиків, які обираються електоратом.

3. Не будучи відповідальними за суспільні вигоди лісів, муніципальним урядам необхідно в страхових полісах лісового господарства врахувати біологічні закони. Очікування населення і використання лісів можуть бути несумісним з збереженням і сталим розвитком лісів. Регулювання і знаходження компромісу між інтересами потенційно конфлікту є мультифункціональним завданням муніципальної влади відносно міського лісового господарства, яке веде до спеціальних місцевих урядових відомств.

4. Установи міського лісового господарства за звичай дефіцитні підприємства, коли виражені в економічному, або фінансову аспектах. Ліси в цілому, і міські ліси зокрема, мають функцію виробництва лісоматеріалів, яке не повинно недооцінюватися.

Навіть якщо ми погоджуємося, що лісівники мають кращі знання біологічних, хімічних, і екологічних аспектів лісів і лісового