Таблиця 1.1 - Розподіл міської "лісистості" території Львова

Міська “лісистість”, % | Частоти

Емпіричні | Теоретичні

0 | 99 | 115,2

10 | 4129 | 94,3

20 | 54 | 66,5

30 | 32 | 44,8

40 | 29 | 29,7

50 | 10 | 19,4

60 | 19 | 12,5

70 | 7 | 8

80 | 13 | 5,2

90 | 6 | 3,3

100 | 3 | 2,1

Сума | 401,0 | 401,0

Гідрологічний і протиерозійний впливи насаджень залежать часто не тільки від розташування в системі міської забудови, але й від їх структури, зокрема зімкнутості. Як з рекреаційної точки зору, так і з позицій впливу на гідрологічні процеси найбільшою цінністю відзначаються насадження середньої повноти, конструкція яких сприяє розвитку другорядних синузій. Кучерявий визначає величину зімкнутості деревних насаджень Львова через відношення площі крон до площі водопроникних поверхонь (табл. 1.2).

У структурі фітоценотичного покриву міста найбільшою питомою вагою характеризуються ділянки із низькими показниками зімкнутості насаджень (0—30%), частина яких становить близько 60% території міста. Значну площу займає низька рослинність: пратоценози (організовані газони і різнотравні галявини), агроценози (овочеві, квітникові) і рудероценози, які недостатньо забезпечують ефективність гідрологічного впливу. Висока рослинність, яка представлена головним чином сильваценозами, зосереджується в основному в паркових та інших масивах і тільки незначна її кількість в районах сучасної багатоповерхової забудов.

Таблиця 1.2 - Ряд розподілу величин зімкнутості насаджень Львова

Зімкнутість насаджень, % | Частоти

Емпіричні | Теоретичні

10 | 77 | 53,3

20 | 77 | 52,2

30 | 52 | 49,4

40 | 36 | 45,6

50 | 27 | 40,9

60 | 22 | 35,6

70 | 34 | 29,6

80 | 33 | 23,0

90 | 18 | 15,4

100 | 4 | 6,4

Сума | 401 | 401,0

Висока щільність забудови, дефіцит відкритих просторів зумовлюють необхідність структурної перебудови існуючих зелених насаджень: а) збільшення питомої ваги площ з деревною та чагарниковою рослинністю;б) освоєння мало функціональних територій; в) використання деревних порід з високим індексом листової поверхні; г) інтенсивний агротехнічний догляд; д.) ускладнення структури існуючих зелених насаджень та ін. Велика різноманітність підстилаючої поверхні на території Львова зумовлює різні умови формування поверхневого стоку та пов'язаних з ним непродуктивних витрат вологи. Високою потенційною небезпекою розвитку ерозійних процесів відзначається насамперед структурно-денудаційний рівень Розточчя, для якого характерні найбільші значення крутизни поверхні. Складні умови рельєфу, інтенсивний антропогенний вплив зумовлюють необхідність протиерозійної організації території міста та заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічних процесів [8].

Висновки

Політична арена, на якій міське лісове господарство щойно прокладає шлях, і завершує важливу точку відправного моменту, формує інструменти які відрізняють цю галузь. Це є несприятливим моментом, що виникає внаслідок комплексної структури політики і, крім того розвитку вагомості відносин в галузі, очікувань і інтересів суспільства. Відповідне розуміння майбутніх конфліктів лісового господарства передбачає модель суспільної реальності, яка відображає високу міру складності.

Сьогодні, здійснюється подвійний тиск на міське лісове господарство, принайми: переміщення значимості в суспільстві у напрямі до більш або менш радикального енвайроменталізму, що містять лісове господарство під зростаючим тиском поняття 'сталий розвиток', який завжди був частиною професійної ідеології лісівників. Традиційно чітка, окрема позиція професійних лісівників і громадськості, яка дає їм повноваження і законність до того, що було, стане більш і більше заплямованою. Повна картина стане все більш несприятливою.

Порівняння результатів вивчення міського лісового господарства в Європі, свідчить, що конфлікти щодо лісів міст грають все важливішу роль. Однак конфлікти створюють деякі перешкоди більшість з яких не веде до ефектних дій. Схожість може бути помічена тоді, коли дивляться на найбільш загальні типи міських лісових конфліктів: суперечки щодо планування лісу і управління намірів збереження природи, модифікації типів міського розвитку (інтенсивний і загальний) відновлення сил, конфлікту щодо збереження природи проти відновлення сил.

Управління конфліктом у в окремих містах Європи має успіх у вирішенні конфліктів. Часто здійснити це на практиці не завжди вдається, оскільки переважно, задовольнити всі сторони конфлікту не можливо.

Функції, які виконують міські ліси є більш важливішими ніж їх вартість деревини. Міські ліси є легенями великих та середніх міст. Тому необхідно надати міським лісам особливого статусу.

2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

2.1 Становлення і розвиток РЛП “Знесіння”

Вкриті лісостепом узгір'я та долини Знесіння віддавна приваблювали людей. В міських актах Знесіння згадується з 1469 року. Задовго до цього, в ІХ-ХІ ст. тут вже височіли укріплення - городища та святилища-калідца наших прадідів, хоча є підстави говорити навіть про поселення з часів до нашої ери.

В період визвольної війни 1648-1654 р.р. з околиць Знесіння козаки Максима Кривоноса штурмували Високий Замок. У XVII ст. на північних схилах гір активно видобували камінь, південні ж схили займали сади і виноградники міщан. У XVIII-XIX ст. популярними місцями відпочинку стають «цісарський ліс»-Кайзервальд та водолічниця Кісєлька. На межі ХІХ-ХХ ст. заплавні луки та сіножаті зі сторони ріки Полтви ідуть під забудову, степові ділянки - під городи, прокладають залізницю і будують фабрики, вирубують корінний буковий ліс. З часів першої світової війни на цвинтарі Старого Знесіння збереглася єдина у Львові не знищена могила Українських Січових Стрільців, котрі полягли за молоду Українську Республіку.

В другій половині XX ст. великої шкоди ландшафту завдали піскові кар'єри, хаотичні звалища відходів, непродумане будівництво деяких об'єктів. В 1960-1970 р.р. організовано лісопарк Шевченківський Гай і Музей народної архітектури