дослідження ґрунтів;
- організація екологічної експертизи;
- робота на екостежині;
- організація інших досліджень (орнітологічних, метеорологічних, фенологічних тощо);
3. Туристсько-фізична підготовка та оздоровлення:
- вміння орієнтуватися на місцевості (за місцевими предметами, компасом, картою);
- формування навичок окомірного знімання;
- техніка i тактика пішохідних переходів;
- організація робіт в наметовому таборі;
- лікувальна фізкультура i водні процедури;
- формування навичок надання першої долікарської допомоги.
Екотабір може розміщуватись в стаціонарних або орендованих приміщеннях, у наметах, а також на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних i туристських установ, навчальних закладів тощо.
Тривалість екотаборів визначається засновниками з врахуванням місцевих природно-кліматичних умов та норм, що встановлено органами Міністерства охорони здоров’я.
Комплексні екологічні експедиції, в ході яких використовуються активні способи пересування, розглядаються як походи відповідного ступеня i категорії складності. Керівники, заступники керівників, учасники таких експедицій повинні мати відповідний туристський досвід.
Працівники екотаборів мають обов'язково пройти інструктаж з техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків з дітьми i підлітками, дотримання санітарно-гігієнічних норм.
Bci працівники екотабору, в межах покладених на них обов'язків, несуть персональну відповідальність за безпеку життя i здоров'я учнівської молоді, яка
1. Наказ Міністерства освіти № 227 від 30.06.1993 р. "Примірне положення про оздоровчий табір (містечко, комплекс) для дітей, підлітків, учнівської молоді";
2.Наказ Міністерства освіти № 52 від 03.03.1993 р. "Правила проведення туристських походів, експедицій i екскурсій з учнівською i студентською молоддю України”.
6.Формування практичних навиків екологічної роботи
Як проводити комплексні експедиції(дослідження)
Комплексні екологічні дослідження проводять під час роботи експедицій, екскурсій, походів, а також під час роботи еколого-навчальних таборів.
Комплексні дослідження території проводять методом окремих "ключових" ділянок, що є найбільш типовими для даної місцевості i здійснюється за таким планом:
- географічне положення. Подається відносно сталих об'єктів - селищ, гирл річок а ін., із зазначенням відстаней i азимутів;
- геологічна будова. Подають характеристики геологічних відслонень з описом гірських порід, що їx складають;
- рельєф. Вказують мезоформу рельєфу (вододіл, річкова долина, вершина горба).Для горбів, балок, ярів зазначають морфометричні показники; відносну висоту (глибину), ширину, довжину, експозицію схилу, його форму i характер тощо;
- грунти. Визначають тип грунту i здійснюють грунтовий опис;
- рослинність. Зазначають розміщення рослинності в певному рослинному угрупованні - в лісі, гаю, луках, болоті чи на ріллі. Вказують на характер рослинності -трав'яниста, деревна, чагарникова, культурна i її видовий склад;
Як проводять екологічну експертизу Подають відомості про ступінь i форми впливу господарської діяльності людини. Оцінка стану досліджуваної ділянки ділиться на три категорії:
1) непорушена природна екосистема з добрим лісовим підліском, травостоєм;
2) екосистема з явними ознаками впливу людини (вирубки, дороги, стежки, залишки попелища, порушення грунтового покриву);
3) екосистема в пригніченому стані (значні вирубки, стихійні смітники, велика кількість попелищ, стежок та ін.).
Під час комплексних екологічних досліджень (експедицій) рекомендується складати профілі через описувані ділянки. Слід зауважити, що чим більше досліджених ділянок, тим більш вагомішими (об'єктивними) будуть результати досліджень вцілому. Завдання екотаборів
1. Екологічна освіта i виховання:
- поглиблення знань з біології, географії, екології набутих в школі;
- теоретична підготовка з основ природоохоронного законодавства проведення краєзнавчо-пошукової роботи (топоніми, легенди, перекази), проведення ековікторин, конкурсів, змагань, вивчення природи рідного краю i виховання дбайливого ставлення до неї;
2. Формування практичних навичок екологічних досліджень:
- організація комплексних екологічних експедицій;
- організація гідрологічних досліджень;
- організація ландшафтних досліджень;
- опис i дослідження ґрунтів;
- організація екологічної експертизи;
- робота на екостежині;
- організація інших досліджень (орнітологічних, метеорологічних, фенологічних тощо);
3. Туристсько-фізична підготовка та оздоровлення:
- вміння орієнтуватися на місцевості (за місцевими предметами, компасом, картою);
- формування навичок окомірного знімання;
- техніка i тактика пішохідних переходів;
- організація робіт в наметовому таборі;
- лікувальна фізкультура i водні процедури;
- формування навичок надання першої долікарської допомоги.
Екотабір може розміщуватись в стаціонарних або орендованих приміщеннях, у наметах, а також на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних i туристських установ, навчальних закладів тощо.
Тривалість екотаборів визначається засновниками з врахуванням місцевих природно-кліматичних умов та норм, що встановлено органами Міністерства охорони здоров’я.
Комплексні екологічні експедиції, в ході яких використовуються активні способи пересування, розглядаються як походи відповідного ступеня i категорії складності. Керівники, заступники керівників, учасники таких експедицій повинні мати відповідний туристський досвід.
Працівники екотаборів мають обов'язково пройти інструктаж з техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків з дітьми i підлітками, дотримання санітарно-гігієнічних норм.
Bci працівники екотабору, в межах покладених на них обов'язків, несуть персональну відповідальність за безпеку життя i здоров'я учнівської молоді, яка
1. Наказ Міністерства освіти № 227 від 30.06.1993 р. "Примірне положення про оздоровчий табір (містечко, комплекс) для дітей, підлітків, учнівської молоді";
2.Наказ Міністерства освіти № 52 від 03.03.1993 р. "Правила проведення туристських походів, експедицій i екскурсій з учнівською i студентською молоддю України”.
6.Формування практичних навиків екологічної роботи
Як проводити комплексні експедиції(дослідження)
Комплексні екологічні дослідження проводять під час роботи експедицій, екскурсій, походів, а також під час роботи еколого-навчальних таборів.
Комплексні дослідження території проводять методом окремих "ключових" ділянок, що є найбільш типовими для даної місцевості i здійснюється за таким планом:
- географічне положення. Подається відносно сталих об'єктів - селищ, гирл річок а ін., із зазначенням відстаней i азимутів;
- геологічна будова. Подають характеристики геологічних відслонень з описом гірських порід, що їx складають;
- рельєф. Вказують мезоформу рельєфу (вододіл, річкова долина, вершина горба).Для горбів, балок, ярів зазначають морфометричні показники; відносну висоту (глибину), ширину, довжину, експозицію схилу, його форму i характер тощо;
- грунти. Визначають тип грунту i здійснюють грунтовий опис;
- рослинність. Зазначають розміщення рослинності в певному рослинному угрупованні - в лісі, гаю, луках, болоті чи на ріллі. Вказують на характер рослинності -трав'яниста, деревна, чагарникова, культурна i