Як проводять екологічну експертизу Подають відомості про ступінь i форми впливу господарської діяльності людини. Оцінка стану досліджуваної ділянки ділиться на три категорії:

1) непорушена природна екосистема з добрим лісовим підліском, травостоєм;

2) екосистема з явними ознаками впливу людини (вирубки, дороги, стежки, залишки попелища, порушення грунтового покриву);

3) екосистема в пригніченому стані (значні вирубки, стихійні смітники, велика кількість попелищ, стежок та ін.).

Під час комплексних екологічних досліджень (експедицій) рекомендується складати профілі через описувані ділянки. Слід зауважити, що чим більше досліджених ділянок, тим більш вагомішими (об'єктивними) будуть результати досліджень вцілому. Що треба знати про забруднення та охорону водних ресурсів

Забруднення води поділяють на фізичне, хімічне, біологічне i теплове.

Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинених домішок - пicку, глини, намулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних ділянок (полів), надходження їx з діючих підприємств.

Хімічне забруднення відбуваеться за рахунок надходження до водойми із стічними водами pізних шкідливих речовин (кислоти, луги, мінеральні солі, пестициди та ін.). Особливої шкоди водоймам завдає нафта i нафтопродукти, які утворюють на поверхні плівку, що перешкоджає газообміну між водою та атмосферою i знижує вміст кисню у воді (1 тонна нафти здатна розливатись плівкою на 12 км поверхні води). Осідаючи на дно, згустки мазуту знищують донні мікроорганізми, що беруть участь в самоочищенні води. Основними забруднювачами води є хімічні, нафтопереробні, целюлозно-паперові заводи, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість.

Біологічне забруднення водойми полягає у надходженні зі стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вipyciв ), спор, грибків, яєць, червів та ін., багато з яких є хвороботворними для людей, тварин i рослин.

Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки, а також стоки підприємств цукрових заводів, м'ясокомбінатів, деревообробних комбінатів. Особливої шкоди біологічне забруднення водойм завдає в місцях масового відпочинку людей (курортні зони).

Теплове забруднення вод спричиняється пуском у водойми підігрітих вод від ТС, АЕС та інших енергетичних споруд. Тепла вода змінює термічний та біологічний режим водойм i шкідливо впливає на їх мешканців.

З метою охорони водних pecypciв створюються водоохоронні зони, в яких забороняється:

- розорювання земель;

- садівництво i городництво;

- збереження i використання пестицидів i добрив;

- будівництво тваринницьких ферм;

- організація стоянок автомобілів;

- мийка автомобілів;

- влаштування стихійних смітників.

Екологічна діяльність повинна бути спрямована на роз'яснювальну роботу серед місцевого населення щодо природоохоронного законодавства, а також на розчистку русел річок від сторонніх предметів i впорядкування прибережної водоохоронної зони (ліквідація стихійних смітників, висаджування дерев i кущів, очищення та впорядкування джерел смітників).

Здійснення опису та дослідження ґрунтів

10 Грунт - унікальне природне явище, наше основне національне багатство. Україна має найбільші у світі запаси чорноземів, але щоденно їх кількість значно зменшується, що пояснюється непродуманою їх експлуатацією, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар’єри i промислові споруди.

Опис i дослідження ґрунтів слід проводити за таким планом:

- основні горизонти, їх глибина (намалювати);

- колір i зволоженість, умови зволоження визначають на ґрунтовому розрізі i визначають тип зволоження (атмосферний, ґрунтовий, заплавний);

- ступінь зволоження: недостатній (пилуватий грунт); нормальний (звичайний грунт); сезонно-підвищений (грунт липкий); надлишковий (грунт липкий);

постійно надлишковий (на поверхні ґрунту - вода);

- механічний склад (глинистий, суглинистий, супіщаний, піщаний та ін.);

- структура ґрунту - найважливіша i найхарактерніша його генетична ознака. Рoзpiзняють такі основні типи структур: брилиста, зерниста, пластична, горохоподібна, стовпчаста та ін.;

- оцінка агрономічних властивостей внаслідок господарського впливу людини. Відмічають ступінь впливу людини i дають оцінку стану ґрунтів.

Що треба знати про охорону грунтів

Деградація ґрунтів відбувається внаслідок ерозії, забруднення, заболочення та засолення, а також внаслідок організації стихійних смітників, промислового забруднення.

Найбільшої шкоди ґрунтам завдає водна ерозія, яка спричиняє змив найбільш родючого поверхневого шару i розвитку ярів.

Основними природоохоронними заходами ґрунтів на оголених ділянках є насадження лісозахисних смуг, впровадження сівозмін, економічно обґрунтоване землекористування. Подальше існування нашої цивілізації поставлено під загрозу через широкомасштабну деградацію родючих земель, що невпинно зростає. Тому охорона i раціональне використання земельних pecypciв - одна із найактуальніших проблем.

Як розробити та облаштувати екологічну стежку

Історія організації пізнавальних маршрутів у природу налічує більше як півстоліття. У різних країнах вони називаються по різному: стежина природи, наукова

траса, екологічна стежина. Як правило, їх маршрути прокладаються по найцікавіших або унікальних куточках природи. Їх найдоцільніше прокладати поблизу заповідників, курортно-рекреаційних зон. Основна мета - взаємодія трьох компонентів: рекреації (відпочинку), навчання i виховання.

Розробка маршруту екологічної стежини та її облаштування:

- попередня підготовка викопіровки з топографічних карт (топооснови);

- нанесення маршруту екологічної стежки методом маршрутного окомірного знімання. Вимірювання відстані кроками i на око, а напрями (азимути) – за допомогою компаса, прокладаючи азимутальний хід. Нанесення, на екостежці, 11предметів природи по обидві сторони, використовуючи умовні знаки топографічних карт;

- визначення місця зупинок, складання їх комплексного опису, призначеного для екскурсоводів i провідників. Складання на основі цих описів буклетів або путівників;

- маркування екологічної стежки. Прикріплення до дерев кольорових смужок або встановлення декоративних оформлених стовпчиків;

- визначення місця i встановлення різноманітних аншлагів i стендів, які можуть поділятись на інформаційні, пізнавальні та емоційні;

- складання паспорту стежки, відмітка: місця знаходження, шляху в'їзду, призначення, повний опис зупинок (екскурсійних об'єктів);

- складання картосхеми екологічної стежки (визначення початку i кінця маршруту, протяжності, зупинок).

Режим користування на екологічній стежці

Режим користування передбачає:

1. Види і характер користування. Наприклад, навчальні дослідження, екскурсії, обмежений відпочинок, а також заборонені дії - розведення багать, виривання квітів, проїзд транспорту, господарська діяльність та інше.

2. Види територій i об'єктів, що підлягають особливій охороні. Наприклад, природні i біосферні заповідники, заказники, національні природні парки, заповідні