Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Вчені стверджують, що в результаті збільшення кількості діоксиду вуглецю за останнє десятиліття на 13% стимулюється процес фотосинтезу. Збільшується концентрація СО2 у поверхневих водах. Основний глобальний ефект збільшення концентрації в атмосфері – це її вплив на тепловий баланс Землі. Сірчаний ангідрид шкідливо впливає на дерева (з ним пов’язують масову загибель піхти в деяких районах Західної Європи). Лишайники відмирають при концентрації Шкідливий вплив має на ґрунтові мікроорганізми. На частинках диму сірчаний ангідрид каталітично окислюється до сірчаного ангідриду , який розчиняється у воді, перетворюється у сірчану кислоту, яка випадає з опадами (“кислотні дощі”).

Ефект атмосферних забруднень найбільш інтенсивно проявляється навколо джерел забруднення у великих містах, промислових центрах. Смог, який утворюється над містами, містить сотні різних сполук, шкідливих для здоров’я (в тому числі і канцерогенних). Смог затримує сонячну радіацію (ультрафіолетове проміння) на 30-40%, а підвищена кількість ядер конденсації і сублімації у повітрі сприяє локальному збільшенню хмарності, опадів (на 5-10%), особливо туманів.

Багато промислових викидів потрапляє у водний цикл міграції, багато їх потрапляє безпосередньо у ріки, водойми через каналізацію. Забруднені стічні води різними кислотами, фенолами, сірководнем, аміаком, ртуттю, свинцем, фтором, миш’яком, кадмієм та іншими токсичними речовинами, відпрацьованими технічними маслами, нафтопродуктами.

Велика кількість забруднених вод потрапляє у внутрішні озера, моря, річки. У річкових басейнах відбувається часткове самоочищення: частина органічних домішок розчиняється і мінералізується в результаті життєдіяльності організмів, водоростей.

Кінцевою ланкою водної міграції техногенних викидів є світовий океан. Процес забруднення океану в основному є незворотнім. Глобальне значення цього процесу визначається особливим місцем Світового океану у формуванні структури всієї епігеосфери, її теплового балансу, кругообігу води, газообміну.

Поведінка елементів, які призводять до змін в геосистемі, залежить від характеру геосистеми. Наприклад, замкнуті котловани (внутрішньогірські) сприяють формуванню стійких центрів атмосферного забруднення;

- температурні інверсії, штилі, тумани – сприяють концентрації техногенних викидів в атмосферу;

- невеликі дощі сприяють ефективному осіданню атмосферних домішок;

- клімат впливає на утворення різних типів смогу.

Негативний вплив атмосферних забруднень на рослинний покрив посилюється при сильному освітленні, підвищеній вологості повітря і помірній температурі, оскільки при таких умовах відкриваються продихи на листках. Кислі ґрунти інтенсивніше окислюють різні шкідливі сполуки ніж нейтральні. Високий вміст кальцію в ґрунті сприяє зменшенню виносу різних елементів (в тому числі ті, які містяться у мінеральних добривах).

Техногенні енергетичні фактори, які призводять до зміни теплового балансу можна поділити на 4 групи:

1. Зміна підстилаючої поверхні (вирубка лісів, створення оазисів, осушення боліт, створення водосховищ, тверді покриття у лісах, утворення нафтової плівки у світовому океані). Ці фактори впливають на радіаційний та тепловий баланс через зміну випромінювальних властивостей і випаровування.

2. Викиди тепла в атмосферу в наслідок виробництва енергії. Вся вироблена енергія в кінцевому рахунку перетворюється у тепло і розсіюється у просторі, в атмосфері. Глобальний ефект всього техногенного тепла може бути виражений підвищенням середньої температури повітря біля земної поверхні приблизно на 0,010С.

3. Збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

4. Збільшення вмісту аерозолей в атмосфері.

Формування антропогенних модифікацій ландшафтів виступає проявом господарської діяльності. Величина і характер зміни ландшафту природи знаходяться в прямій залежності від ступеня освоєння території. Для кардинальної зміни ландшафту зовсім не обов’язкова зміна всіх його компонентів. Достатньо різко змінити один з них – і рівновага взаємозв’язків у природній системі буде порушена, виникне новий тип ландшафту.

Створені людиною антропогенні ландшафти значною мірою відрізняються від природних. Для них характерна перебудова біологічного кругообігу, водно-теплового балансу, характеру ґрунтотворних процесів, чисельності і видової різноманітності живих організмів. Зміни антропогенних ландшафтів проходять значно швидше, ніж природних.

Важливим наслідком господарського перетворення ландшафтів є їх спрощення як біологічних систем, особливо характерне для агро – і лісогосподарських угруповань. Посилення одноманітності ландшафту веде до зниження його природної продуктивності, стійкості.

Антропогенний ландшафт не наділений природнім саморозвитком. Його існування можливе тільки при існуванні постійного впливу людини. При цьому не потрібно забувати, що потенційні можливості розвитку антропогенного ландшафту строго "контролюються" особливостями природи. Таким чином, антропогенний ландшафт – це природно територіальна система (комплекс), розвиток якої постійно підтримується людиною.

Антропогенні ландшафти класифікують за різноманітними ознаками:

- ступенем зміни;

- соціально-економічними функціями;

- генезисом.

В основі приведеної типології антропогенових ландшафтів знаходиться ступінь і характер змін природних компонентів і взаємозв’язків. За ступенем перетворень сучасні ландшафти поділяються на:

І Штучні - промислові;

- сельбищні.

ІІ Перетворені - антропогеново - аквальні ;

- /культурні/ - сільськогосподарські;

- лісогосподарські.

ІІІ Порушені-лучно-пасовищні;

- вторинних збіднених лісів, чагарників.

ІV Слабозмінені - ландшафти заповідних територій;

- раціонально використовуваних лісів, лук, водойм.

Штучні ландшафти створені людиною на природній основі. До їх складу входять промислово-енергетичні зони, гірничі розробки, транспортні шляхи, наземні комунікації, населені пункти, дамби, водосховища, осушувальні системи тощо. Для них характерні порушення літогенної основи, водного і теплового балансу, грунтово-рослинного покриву, формування техногенного неорельєфу, надмірного забруднення компонентів природи.

В перетворених або культурних ландшафтах компоненти і взаємозв’язки між ними цілеспрямовано змінені, і ці зміни постійно підтримуються людиною. Це – поля, насадження багаторічних культур, насіяні луки, лісонасадження, сади, рекреаційні зони – ландшафти. Для них характерна цілеспрямована зміна природної рослинності агро- або лісокультурою, підвищена еродованість земель, спрощеність умов середовища, видового складу і чисельності тваринних організмів.

Порушені ландшафти виникли внаслідок тривалого нетрадиційного господарського використання природних ландшафтів (вторинні збіднені ліси, чагарники, надмірно експлуатовані луки і пасовища, річкові долини тощо). Вони виникають в результаті безконтрольного ведення таких видів господарської діяльності, як лісозаготівля, надмірний випас худоби, стравлення природної рослинності свійською птицею. В порушених ландшафтах спостерігається загальна збідненість


Сторінки: 1 2