Екологічна ситуація в Івано-Франківській області

В Івано-Франківській області існує ряд екологічних проблем, які чекають на своє розв’язання. Облдержадміністрацією визначені пріоритетні напрямки природоохоронної роботи щодо поліпшення екологічної ситуації в регіоні. Насамперед це стосується збереження якості ґрунтів, зменшення забруднення атмосферного повітря та вод, запобігання стихійним лихам природи та інше.

Одним з найважливіших природоохоронних завдань є збереження ґрунтового покриву і якості ґрунтів. Найбільшої шкоди ґрунтам завдає водна ерозія. Ступінь еродованості сільськогосподарських угідь коливається від 5-10% у передгірській та гірській зонах, до 30-40% – у лісостеповій частині (Придністров’я). Для охорони земель від змиву й розмиву необхідно будувати гідротехнічні споруди (берегоукріплення, водорегулюючі вали), створювати лісозахисні насадження, залужувати рілля на схилах крутизною більше 7°.

Стан атмосферного повітря. На стан атмосферного повітря області впливають викиди стаціонарних джерел майже 400 підприємств. У загальній кількості викидів 77% припадає на газоподібні й рідкі, серед яких переважають оксиди вуглецю, азоту та сірки й 23% – на тверді викиди. Основними забруднювачами атмосферного повітря залишаються: Бурштинська ТЕС, викиди якої сягають 85% від загальної кількості по області, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Івано-Франківськцемент», нафтогазовидобувні управління «Надвірнанафтогаз» та «Долинанафтогаз», Богородчанське та Долинське лінійні виробничі управління магістральних газопроводів, Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу й більше 200 тисяч одиниць автотранспорту.

З метою покращання екологічного стану атмосферного повітря регіону при виробництві електричної та теплової енергії проводяться роботи по реконструкції електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи.

Актуальним є питання зменшення впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря міст та населених пунктів області, викиди якого становлять 23% від усіх викидів області. Зменшення цього впливу можливе шляхом удосконалення схем руху, покращення якості автошляхів та будівництва об’їзних доріг в населених пунктах та містах області.

На території області, з урахуванням природних умов та наявності виробничої інфраструктури, сформувалися зони, з точки зору забруднення атмосфери, екологічно безпечних, умовно екологічно безпечних та екологічно небезпечних територій. До екологічно безпечних належать гірські території районів: Косівського, Коломийського, Надвірнянського, Богородчанського, Рожнятівського, Верховинського і Долинського районів та м. Яремча, де практично відсутні великі забруднювачі атмосфери й основними джерелами забруднення атмосферного повітря є автотранспорт та джерела теплозабезпечення, які споживають, в основному, тверде паливо.

Незважаючи на спад виробництва, екологічно небезпечними територіями залишаються Калуський, Галицький та Рогатинський райони, де відбувається розсіювання викидів шкідливих речовин від Бурштинської ТЕС, підприємств хімії та нафтохімії міста Калуша. Решта території області є умовно екологічно безпечними, забруднення атмосфери повітря яких відбувається за рахунок викидів автотранспорту, нафтогазовидобувної та деревообробної галузей, інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Забруднення атмосфери цих територій, в основному, пов’язане з виникненням аварійних ситуацій, які зумовлюють наднормативні викиди й незначні перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
Використання значних обсягів водних ресурсів на виробничі потреби, забруднення поверхневих і підземних джерел промисловими, сільськогосподарськими, зворотними комунально-господарськими стічними водами й відходами виробництв завдають великої шкоди водним об’єктам, призводять до якісного виснаження водних джерел. Головними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства. Частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні – 61%. Очисні споруди перевантажені, знаходяться у незадовільному стані. Більшість очисних споруд потребують реконструкції, ремонту або відновлення.

Також є необхідність в обліку та контролі обсягів утворення, зберігання, транспортування, переробки, утилізації, знешкодження відходів, побудові та реорганізації сміттєзвалищ.

Стихійні загрози природному довкіллю (повені, зсуви, провали). Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників. Згідно зі схемою сейсмічного районування Івано-Франківська область входить у межі 4-5-бальної зони.

На території області широкий розвиток мають такі небезпечні геодинамічні процеси: зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін. Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, призвело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач.

Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський). За ураженістю зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки: басейн р. Річка в межах сіл Буковець, Красноілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними процесами охоплено 40-60% території; у Коломийському районі на правобережжі р. Прут біля сіл Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, й, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення «Княждвір» – одному з найбільших в Україні насаджень тису ягідного, який внесений до Червоної книги. В Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля села Снідавка. Активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгірське скульптурне підняття розчленоване долинами річок Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки, у верхів’ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район).

Враховуючи кризові умови, що склалися в багатьох районах області у зв’язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів, особливо в районах їхньої активності.

Гірська частина області майже повністю входить до зони активного розвитку селевих процесів. Найбільш селенебезпечні високогірні й середньогірські ділянки Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Рожнятівського та Долинського районів. Найширше селеві процеси поширені на лівобережжі річки Чорний Черемош в басейнах