Тема: Екологічна ситуація в Україні

План

1. Водні ресурси України
2. Земельні ресурси
3. Охорона тваринного і рослинного світу
4. Наслідки Чорнобильської катастрофи

Водні ресурси України

За оцінками, наведеними на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку у Йоганнесбурзі, через 30 років половина населення Землі потерпатиме вад нестачі води. Для України цей час може настати значно раніше. За міжнародною класифікацією, Україна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами європейських держав
В Україні на одного жителя припадає 1 тис. куб м місцевих ресурсів річкового стоку. У Європі - в середньому близько 5 тис. куб. м: у Швеції - 21.6. Швейцарії - 5,8, Білорусі - 3,3, Франції - 2,9, Німеччині - 1,3.
Водні ресурси розподілені по Україні нерівномірно. Значні ресурси локалізовано на півночі й північному заході, тоді як на півдні їх не вистачає. Для водопостачання маловодних районів введено в дію ряд каналів: Північно-Кримський, Дніпро - Кривий Ріг, Сіверський Донець - Донбас, Дніпро -Донбас, Інгулецький.
Водна мережа країни охоплює такі головні ріки: Дніпро, Дністер, Сіверський Донець і Південний Буг. Іншими важливими ріками є Західний Буг, Тиса. Прут. Головне ж джерело прісної води в Україні -Дніпро. Води Дніпра становлять близько 80% водних ресурсів України.
В Україні є 748 водосховищ об'ємом понад 1 млн.куб.м. а сумарний об'єм води в них сягає 48,9 млрд.куб.м. Як показала практика, водосховища виявилися дорогими, трудомісткими, не дуже ефективними, до того ж небезпечними для природи заходами.
Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення, ніж води поверхневого стоку. В Україні вирізняється 7 основних гідрогеологічних районів. Львівсько-Волинський, Дніпровсько-Донецький і Причорноморський артезіанські басейни, Карпати, Донбас, Крим і Український кристалічний щит (центральні райони). Проте запаси підземних вод, як і річкових, по Україні розподілені дуже нерівномірно.
Суттєве зниження якості водних ресурсів спостерігається в усіх річкових басейнах України. Україна успадкувала від Радянського Союзу деформовану структуру промислового виробництва, з високою питомою вагою водоємних, екологічно небезпечних виробництв чорної металурги, енергетики, важкого машинобудування, зрошувального землеробства.
За нинішнього незадовільного стану водних ресурсів та об'єктів водогосподарського комплексу у майбутньому неможливо буде забезпечити необхідний приріст потреб щодо води відповідної якості. За прогнозною оцінкою, загальні потреби населення і галузей економіки щодо прісної води становитимуть у 2005 році 16,6-17,2 кмЗ, у 2010 році - 17,6-19,1 км3. Порівняно з 2000 роком вони зростуть відповідно на 37-41% та 45-57%.
Технології підготовки води для населення в Україні розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли джерело водопостачання відповідає першій категорії. На сьогодні практично жодної поверхневої водойми за ступенем забруднення води, екологічним станом та основними санітарно-хімічними й мікробіологічними показниками не можна віднести до водойм першої категорії.
Якість підземних вод у цілому краща, ніж вод поверхневого стоку, але місцями спостерігається забруднення деяких горизонтів стоками промислових підприємств, великих тваринницьких комплексів тощо.1 На запасах і якості підземних вод негативно позначилася робота гірничорудної промисловості. Негативно впливають також фільтруючі накопичувачі, яких в Україні близько трьох тисяч.
Внаслідок нераціональної водогосподарської діяльності протягом останніх десятиліть загострилися проблеми підтоплення, що загрожує безпеці проживання населення, знижує сейсмічну стійкість територій, впливає на ефективність ведення сільського господарства. В Україні налічується 541 місто і селище зі сталими проявами процесів підтоплення. У 97 населених пунктах такі ділянки перевищили 50% їхньої території. Значного розвитку ці процеси набули у степовій зоні - в містах і селищах Дніпропетровської, Одеської, Донецької, Луганської, Херсонської областей, у лісостеповій -Чернівецької, Полтавської, Харківської областей та в зоні надмірного зволоження - у містах і селищах Житомирської й Закарпатської областей.
Останнім часом одним з найнебезпечніших проявів шкідливої дії вод для багатьох регіонів України стали руйнівні паводки, що призводять до виникнення надзвичайних ситуацій з катастрофічними наслідками (повені у Закарпатті).

Земельні ресурси

Земельні ресурси відіграють особливо важливе значення у житті й виробничій діяльності людини, раціональне використання і збереження їх, підвищення родючості грунтів - неодмінна умова нарощування продовольчого потенціалу країни.
Станом на 1 січня 2002 року земельний фонд України становив 60,4 млн гектарів. Значна частка земельної площі - землі сільськогосподарського призначення - 71%, з яких 69,3% (41,8 млн га) - це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78% (32,5 млн га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 72%, ступінь розораності - 56%. На початок 2002 р. загальна площа земель з порушеним ґрунтовим шаром становила 161,3 тис. га, з них відновлено та рекультивовано 2,6 тис. га порушених земель.
В результаті хижацького користування, нерозумної аграрної політики та розбазарювання земельних ресурсів під різні види будівництва, кар'єри, полігони земельні ресурси перебувають у стані вичерпання, а ґрунти - у стані виснаження. У гонитві за врожаєм грунти стали орати глибше і частіше, вносили величезну кількість мінеральних добрив, застосовували для боротьби з шкідниками велику масу пестицидів. Внаслідок цього на величезних площах в степових і посушливих районах структура ґрунтів деградувала, вони втратили здатність вбирати і пропускати воду. Через перенасичення ґрунтів хімічними речовинами врожайність сільськогосподарських культур катастрофічне зменшується.
В Україні склалася дуже гостра ситуація з відходами (побутовими, промисловими) Обсяг промислових, особливо гірничих, відходів значний, оскільки структура промисловості надзвичайно застаріла і призводить до утворення їх у великій кількості, до того ж продукція, що не відповідає вимогам, зрештою, теж потрапляє у відходи. Фахівці