Екологія Карпат
Гори... Вони кличуть у свій світ, випробуючи на шляху безліччю труднощів і перешкод. Які таємниці намагаються відкрити нам мовчазні вершини, красуючись під ніжною лазур'ю неба чи суворим поглядом хмар? Про що невпинно шепотять дивні простори, що відкриваються погляду лише з висоти?
Людина, що хоч раз в житті побувала на вершині, і відчула серцем глибину оточуючої Величі, зрозуміла, що зустрілася з Таємницею.
В Україні також є місця, насичені таємницями. Серед них Карпати — гірська країна, відома багатством і розмаїтістю рослинного і тваринного світу, що потребує багатопланових наукових досліджень, дбайливого використання й охорони. Особливе значення мають недоторкані первісні букові ліси — унікальне природне явище в Європі і в усьому світі, яке потребує охорони та захисту особливо в даний час.
У 1968 році на найвищій частині гірської системи українських Карпат на території Івано-Франківської і Закарпатської областей був організований Карпатський заповідник, площа якого весь час розширювалася і сьогодні складає 38930 га. З 1992 року за підтримкою Глобального Економічного Фонду реалізується проект по збереженню біологічного різноманіття Карпат, що став важливим кроком у розвитку міжнародного співробітництва в сфері охорони природи. Виконання цього проекту стало можливим завдяки енергії та ентузіазму багатьох людей і організацій, як в Україні, так і в інших державах. Група активної екології «ГЕЯ» (Організація «Новий Акрополь») також запропонувала заповіднику свою допомогу.
Перша експедиція була спрямована в Говерлянський масив, що є центральною частиною заповідника і займає обидва схили Чорногорського хребта. Він відомий казковістю змішаних смереково-букових лісів. Саме звідси беруть початок найбільші ріки Карпат: на південних схилах — Тиса, на північних — Прут. Наймальовничіші пейзажі можна спостерігати з найвищої точки України — г. Говерла. Звідси відкриваються погляду прекрасні зелені полонини, і дрімучі ялинові ліси.
Головною метою групи «ГЕЯ» було прибирання вершини від сміття, що залишається численними туристами. Крім того, у задачі експедиції входило: проведення інструктажу туристів, патрулювання, розчищення гірських доріг і струмочків, обладнання туристичних стоянок.
Друга експедиція була спрямована в Угольський масив. Він відомий унікальними первісними буковими лісами. Вони ростуть на мальовничих схилах гори Менчул уздовж Полонинського хребта між двома ріками — Великою і Малою Уголькою.
Людина, що вперше потрапила до букового лісу заповідника, дивується величчю дерев. Деякі буки-велетні ростуть до 300 років, досягаючи 50 метрів у висоту. Старі дерева падають, заростають травою та мохом, утворюючи непрохідні лісові хащі, що доповнюють первісну казковість лісів.
В даний час втілюється в життя українсько-швейцарський проект з дослідження цих лісів, у якому група «ГЕЯ» взяла активну участь. Завданням групи була допомога фахівцям заповідника в проведенні розмітки досліджуваної площі букового лісу, нанесенні на карту всіх дерев, що знаходяться на цій території, для наступного вивчення та аналізу. Завдання було відповідальним і часто виконувалося в екстремальних умовах.
Однак, трудноші не стали перешкодою на шляху до нового, гарного, таємничого. Любов до природи та цікавість привели нас у місця, відомі казковими карстовими відкладеннями, печерами і мінеральними джерелами, багаті скелями і відшаруваннями, що, виходячи на поверхню, набувають форми різних дивовижних образів. За кожним поворотом з'являлися все нові й нові, несхожі одна на іншу, картини, народжені самою природою. Величезні дракони, сфінкси, гриби, і цілі палаци «оживали» серед сяючих скрізь струмочків. Де не де в скелях виднілися глибокі темні ущелини — шляхи у «підземне царство» карстових печер і впадин. Особливо красивими є печери Молочний камінь і Гребінь, що щедро прикрашені природою дивними сталактитами. Найглибша печера — 46-метрова шахта Дружба. Вона унікальна тим, що її сталактити, подібно коралам, розрослися в усі сторони печери.
Карпати — загадкова країна, що складається з безлічі таємниць. І лише, спостерігаючи і пізнаючи красу гір, відчуваючи єдність із природою, людина здатна відкрити для себе ці таємниці. Діалог з ними дає можливість людині відчути іншу реальність, де немає суєти і безладдя, усе гармонійно і цілісно. Природа і гори говорять з нами. Глибоке бажання зрозуміти їхню мову дозволяють людині відкрити істину про саму себе — хто вона і навіщо прийшла у цей світ. Тому найвища наша мета — взаєморозуміння з природою і збереження її краси.
ЖИТТЯ І КЛІМАТ
Костянтин СИТНИК, голова Українського ботанічного товариства, академік НАНУ
Валентин БАГНЮК, член Національного географічного товариства США, кандидат біологічних наук
Кількість катастрофічних природних аномалій за останніх 50 років зросла щонайменше в чотири рази. Зазвичай населення планети розраховується за них численними людськими жертвами і величезними матеріальними втратами. Якщо у 2003 році від природно-техногенних катастроф постраждало близько 600 млн., то у 2004 р. — до 1 млрд. чоловік. Отже, як бачимо, проблеми клімату мають доленосне значення для цивілізації. Вони ставлять на порядок денний проблему адаптації всього живого до змін клімату і вимагають корекції життєдіяльності людства.
Бодай побіжно охарактеризуємо чинники, які формують клімат на Землі. На малюнку, запозиченому нами з Національного географічного журналу США, показано, що глобальний клімат Землі формується кліматичною системою (КС), до складу якої входять атмосфера, літосфера, гідросфера, кріосфера і біота (всі види органічного життя). Враховуючи той факт, що маса гідросфери у 275, теплоємність — у 4, а теплопровідність — у 20 разів більші, ніж аналогічні параметри атмосфери, Світовий океан слугує основним акумулятором тепла. Проте атмосфера значно динамічніша. Звідси й різниця у періодах теплового відгуку на зміни зовнішніх умов: у нижній атмосфері — приблизно один місяць, при взаємодії верхніх шарів океану і повітряного басейну — декілька місяців,
