На підставі узагальнення інформації з глобального потепління, моделювання клімату і прогнозів його зміни у майбутньому, залежно від регіонів планети можна очікувати:

1. Почастішання посух у посушливих (аридних) зонах та збільшення площ пустель і напівпустель. У вологих (гумідних) широтах, навпаки, зростатимуть обсяги атмосферних опадів і вологість повітря.

2. Зниження продуктивності аграрного сектору і зменшення рівня забезпеченості продовольством населення, насамперед у зонах аридного клімату. В гумідних зонах можливі почастішання повеней, затоплень ґрунтів та вимокання врожаїв.

3. Загострення дефіциту водних ресурсів, особливо в басейні Середземного моря, Середній Азії, Центральній Америці, Африці, Китаї та ін.

4. Погіршення санітарно-гігієнічних умов населення, поширення інфекційних та інвазійних хвороб серед людей, тварин і птахів.

5. Посилення міграції населення з регіонів екологічного лиха.

6. Зростання втрат видової різноманітності живого у зв’язку зі скороченням ареалів існування видів.

Аналіз результатів прогнозу кліматичних змін в Україні, публікованих ученими НАНУ, УААН, Гідрометкомітету України, Київського національного університету ім. Т.Шевченка та ін., дає підстави для таких висновків: подвоєння вмісту вуглекислого газу в атмосфері викличе: –

підвищення середньої температури в усі сезони року, за одними сценаріями — найістотніше взимку, за іншими — навесні; —

збільшення кількості атмосферних опадів на 20%;—

підвищення рівня Чорного і Азовського морів, активізацію явищ підтоплення територій, абразії берегів, морів і водосховищ;—

переміщення у помірні і північні зони субтропічнних циклонів, які сприятимуть опустелюванню півдня України;—

зниження врожайності культур, за одними сценаріями, та підвищення — за іншими;—

незворотну деградацію степів Причорномор’я, Приазов’я та степової частини Криму;—

на всій території України передбачається зниження продуктивності лісу, зокрема внаслідок поширення епіфітотій та шкідників.

Ми свідомо акцентуємо на двох крайніх сценаріях зміни клімату: аридизації і гумідифікації, усвідомлюючи, що можливий ширший спектр змін, але, мабуть, за рахунок проміжних варіантів.

У цілому позитивно оцінюючи прогнози вітчизняних фахівців, варто зауважити, що дехто розуміє глобальне потепління надто прямолінійно. Адже підвищення середньорічної температури на 1° і навіть на 3 °С не означає зникнення похолодань і заморозків у південному регіоні, як і не виключає виникнення спорадичних посух у степовій та лісостеповій зонах. Крім того, з огляду на акваторії Чорного і Азовського морів та великі площі водяного дзеркала, створені при зарегулюванні стоку великих, середніх і малих рік України, прогнозоване 20-відсоткове збільшення атмосферних опадів насправді може виявитися значно істотнішим.

З метою мінімізації негативних наслідків парникового ефекту у світі міжнародною спільнотою рекомендуються такі заходи:

1. Скорочення обсягів забруднення атмосфери, ґрунтів та вод на першому етапі (до 2010 р.) — у 2, на другому (до 2050 р.) — у 5 разів.

2. Відновлення природної біоти на 2/3 території Землі. Розширення площ лісових насаджень і заповідних ландшафтів до 2025 р. – у 2 рази, а до 2050 р. — у 5 разів.

3. Стабілізація чисельності населення на рівні 7– 7,5 млрд. осіб.

4. Скорочення площ ріллі з одночасним підвищенням врожайності сільськогосподарських культур за рахунок втілення високоефективних сортів, порід тварин, сучасних технологій.

5. Заміна застарілих енергетичних і промислових технологій на наукоємні, ресурсоощадливі й екологічно чисті. Втілення способів енергозбереження і енергозапасання.

6. Створення сортів і гібридів культур, здатних давати високі і якісні врожаї за екстремальних коливань погодних умов.

8. Створення високопродуктивного поголів’я сільськогосподарських тварин і птахів, адаптованих до очікуваних кліматичних змін.

Цілком очевидно, що запропоновані вище заходи в певних межах виявляться актуальними і для народного господарства нашої країни, окрім хіба проблеми перенаселення. Адже, за оцінками ФАО, Україна може прогодувати не менше 300 млн. чоловік. Проте нам належить найближчим часом реалізувати комплекс економічних і природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення природних екосистем та родючості ґрунтів. Гадаємо, на часі розробка нової комплексної програми дослідження, моделювання і прогнозу клімату нашої держави із залученням кращих наукових сил НАНУ, УААН, АМН, Міносвіти, Держкомгідромету та інших установ України з використанням потужностей Обчислювального центру Інституту кібернетики ім. В.Глушкова НАНУ.

Насамкінець зауважимо: складається враження, що значна частина політиків, державних діячів, учених та інтелектуалів нині приголомшена великою кількістю негативної інформації екологічного характеру і певною мірою зневірена у майбутньому. Переконані, що така позиція неправильна. Переконані, що сучасна наука спроможна накреслити шляхи виходу з екологічної кризи, в якій опинилася біосфера Землі.

Редакція газети
«Дзеркало тижня» приєднується до щирих привітань з ювілеєм відомого вченого
і громадського діяча, академіка Національної академії наук, а також постійного автора «ДТ» — Костянтина Меркурійовича
СИТНИКА і зичить, щоби, незважаючи
на жодні геокліматичні процеси, погода в його душі завжди залишалася сонячною і комфортною. Здоров’я і творчого довголіття!