В аналогічних лісорослинних умовах на крутому південному схилі на висоті 540—660 м зберігся острівний осередок дуба скельного в урочищі Городище, у підніжжя якого протікає Бистриця Надвірнянська. Панівними типами тут є дубова бучина маренкова, дубова субучина ожикова і волосистоосокова, дубовий субір з домінуванням тонконогадібровного та чорниці. Ця ділянка цікава для вивчення розвитку і поширення дубових лісів у середньому голоцені.

У рівнинних умовах лісництва в урочищі Буковинка серед грабово-дубових лісів з дуба звичайного охорона має дендрологічне та селекційне значення.

Резерват Ягороватий у Зеленському лісництві Надвірнянського лісокомбінату (22 га ). Охороняються цікаві для Горган рештки буково-ялицево-смерекових природних лісів, що мають еталонне значення.

Резерват природної смерекової бучини Бистрицького лісництва цього ж лісокомбінату (41 га) розташований на висоті 900—1000 м. Охороняється цікавий 130-річний праліс.

Резерват Прелуки в Зеленському лісництві Надвірнянського лісокомбінату (5 га). Охороняється корінний буково-ялицевий праліс, що має еталонне значення.

Довбушанський праліс на території Довбушанського лісництва Надвірнянського лісокомбінату (5 га). На висоті 1100—1200 м збереглись рештки буково-ялицево-смерекових лісів еталонного значення.

Резерват Верхнє Озерище на схилах гори Гропа в Бистрицькому лісництві Надвірнянського лісокомбінату (48 га). Охороняються рештки пралісу та субальпійські луки у гірській котловині з природним ландшафтом.

Ялицевий резерват Клива (103,8 га) створений у Любіжнянському лісництві Ділятинського лісокомбінату для охорони решток природних ялицевих лісів, які разом з ялицево-буковими та буково-ялицевими фітоценозами мали тут раніше зональне поширення. Внаслідок монокультурного господарства участь бука в цій формації зменшилась за рахунок смереки. Панівними в заповідному масиві є яличини смерекові зеленомохові та чорницеві. Вони відзначаються високою продуктивністю.

Резерват Глибокий Брусник на території Підліснівського лісництва Ділятинського лісокомбінату (2,6 га). Охороняється осередок рідкісної для Горган вільхи клейкої.

Резерват Синяки в Дорівському лісництві Ділятинського лісокомбінату (43 га). На скелях зберігся осередок природного смерекового фітоценозу.

Резерват Катеринка в Яремчанському лісництві Ділятинського лісокомбінату (5 га). Охороняються зарості гірської сосни на верхній межі лісу.

Резерват Підділ у Яремчанському лісництві Ділятинського лісокомбінату (20 га). Під охорону взято природну бучину, що сформувалась на вапнистих відкладах стрийської світи.

Смереково-буковий резерват Ладескул (3,2 га) розташований у Явірницькому лісництві Верховинського лісокомбінату на верхній межі лісу серед зональних смеречин. Охороні підлягає осередок смерекової субучини, він цікавий для вивчення висотного поширення бука у верхів'ї Чорного Черемошу.

Ботаніко-історична пам'ятка Манява-Скит у Манявському лісництві Солотвинського лісокомбінату (2 га). На висоті 650 м охороняється невеликий масив модрини польської, культурного походження. Модринове насадження цінне як лісонасіннєва ділянка. Пам'ятка цікава в архітектурно-історичному та ландшафтно-естетичному відношенні. Тут збереглись руїни стародавнього монастиря, заснованого у 1612 році. На річці Манявці — мальовничий водоспад Манява.

Геолого-ботанічний резерват Осій (12 га) був створений поблизу селища Вигода на схилах одноіменної гори (764 м) ще в 1933 році для охорони природних букових та частково ялицево-букових лісів. У їх складі на південних схилах зростають липа серцелиста, граб, клен гостролистий, ліщина, свидина кров'яна, бруслина європейська. Панівними в резерваті є бучини маренкові, зубницеві та ожинові. На кам'янистих грунтах поширені субучини переліскові, а на південних схилах зрідка зустрічаються бучини волосистоосокові. Індивідуальної охорони в резерваті вимагає цінна лікарська рослина скополія карніолійська, а також рідкісні види — листовик сколопендровий, ведмежа цибуля та інші. У зв'язку з важливим лісогосподарським значенням букових лісів на горі Осій резерват доцільно розширити до площі 250 га. Заповідний масив цікавий і в зоологічному відношенні. Тут відмічено наявність ряду рідкісних теплолюбивих плазунів з генетичними південно-єзропейськими зв'язками. На схилі гори Осій над річкою Свічею є еталонне відслонення вигодської світи. Його геологічний вік — середній еоцен.

Резервати Аршиця (220.7 га), Магура (13 га) та Нягра (4,7 га) розташовані на території Ілемськоголісництва Брошнівського лісокомбінату. Тут охороняються рештки буково-ялицево-смерекових та букових пралісів, що мають еталонне значення при реконструкції змінених гірських лісів, які виникли внаслідок монокультурного напряму в лісовому господарстві. На вершині Аршиці охороні підлягають зарості гірської сосни. Заповідні ліси виконують на крутосхилах важливу грунтозахисну та водорегулюючу функцію.

Резервати й пам'ятки природи сосни звичайної в Горганах 1. Як уже відзначалось, суворі кліматичні та порівняно бідні лісорослинні умови деяких урочищ Зовнішніх і Привододільних Горган сприяли збереженню реліктової дендрофлори раннього голоцену. Найбільшу площу займає сосна звичайна. Для її охорони в області затверджено заповідні об'єкти: в урочищах Бредулець (116 га) Зеленського лісництва та Скалка (5 га) Довжинецького лісництва Надвірнянського лісокомбінату; Горган (25,5 га), Бредулець (5 га) і Пічний (23,3 га) Микуличинського лісництва та Тарниці (61,20 за) Поляницького лісництва Ділятинського лісокомбінату; Сокіл (28,8 га) Ангелівського лісництва лісокомбінату “Осмолода”; Пиги (51 га) Татарівського лісництва Ворохтянського лісокомбінату. Крім того, сосна зростає на торф'яних болотах. Згадані острівні осередки сосни збереглися на кам'янистих розсипищах твердих ямненських пісковиків, на яких конкурентна здатність інших деревних порід — смереки, ялиці, бука — понижена. У типологічному відношенні ці ділянки досить однорідні. Панівними типами є соснові бори й субори, представлені такими асоціаціями, як сосняк чорницевий, орляковий, вересово-чорницево-зеленомоховий. На менш скелястих грунтах сформовані смереково-соснові субори, представлені смерековими сосняками чорницевими, чорницево-зеленомоховими та зеленомоховими.

1 Деякі резервати Горган запроектовано до охорони на підставі досліджень кандидата біологічних наук Л. І. Мілкіної.

Резервати й пам'ятки природи сосни кедрової. В Горганському масиві в суворіших кліматичних умовах збереглись з раннього голоцену реліктові осередки сосни кедрової, яка охороняється в таких заповідних об'єктах:

Резерват Яйце на території Мшанського лісництва лісокомбінату “Осмолода” (263 га). Тут у басейні річки Молода відомий найбільший у Радянському Союзі масив сосни