цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об‘єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній доход тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть діяти заради власного здоров‘я. І навпаки, за достатньо об‘єктивних умов нестача особистісних стимулів унеможливлює прагнення бути здоровим. Тому вельми проблематично пропонувати такі індикатори для опитування, які б об‘єктивно висвітлювали реальні можливості (неможливості) реалізації здорового способу життя - ці можливості переважно залежать від самої людини. З огляду на це, опитування не містить прямих запитань щодо згаданих можливостей - є вони чи ні. З іншого боку, існує певний мінімум об‘єктивних умов життя, який обумовлює можливості реалізації здорового способу життя. Тому опитувальник містить декілька індикаторів, що опосередковано спрямовані на виявлення таких можливостей. Це індикатор добробуту родини, який опосередковано характеризує потенційну можливість реалізації здорового способу життя, індикатор ставлення найближчого оточення до цінностей здоров‘я теж певний показник такої можливості, оскільки складно вести здоровий спосіб життя при негативному ставленні друзів і знайомих. Певні уявлення щодо цієї можливості дають індикатори ступеня перманентного стресу і захворюваності - хвора або постійно психічно напружена людина обмежена в реалізації здорових дій.
Крім того, опосередкованими індикаторами можливостей пропонувалося пряме запитання - щодо наявності взуття і одягу для занять фізичною культурою. Воно обумовлено не стільки тим, що можливість занять фізичною культурою і спортом залежить від наявності екіпіровки, скільки тим, що молодь потребує достатньо модної екіпіровки, аби не видаватися гірше, ніж однолітки. Тому цей індикатор об`єктивно відбиває не факт наявності (відсутності) будь-якого одягу і взуття для занять фізичною культурою і спортом, а, скоріше, суб‘єктивне сприйняття респондентами своєї можливості займатися. В цьому контексті наявність порядної екіпіровки опосередковано свідчить ще й про певні дії або принаймні прагнення до занять.
Певну інформацію про суб‘єктивну оцінку молоддю наявних обмежень щодо можливостей здорового способу життя дають показники стурбованості питаннями занять фізкультурою і спортом, поінформованості про здоровий спосіб життя, стану довкілля.
5. Стратегія поліпшення здоров’я.
Яка оптимальна стратегія може бути запропонована для захисту здоров’я людей від негативного впливу чинників навколишнього середовища?
Становище, що склалося, потребує активних дій. На вирішення проблем можна сподіватися тільки за умови щоб охорона здоров’я стала предметом всебічно обгрунтованої політики у всіх галузях діяльності людини.
Вважають, що зменшити антропогенне навантаження на організм можна двома паралельними шляхами. Перший – заборона і/або регламентація надходження в навколишнє середовище шкідливих для здоров’я людей речовин і чинників.
Другий шлях зменшення негативного впливу - підвищення стійкості людського організму за рахунок збільшення неспецифічної резистентності, розширення можливостей імунної системи, активізації відновлювальних процесів, в т.ч. і застосуванням харчових домішок.
Слід зазначити, що перший шлях майже весь знаходиться в руках держави і її інституцій. Пересічна людина не має змоги впливати на процеси, що розгортаються на цьому рівні.
Але вже з 80-х років основні профілактичні програми ВООЗ базуються на стратегії зміцнення здоров`я, тобто на міждисциплінарній системі, яка поєднує профілактику захворювань (зменшення впливу негативних чинників) і збільшення резервів здоров`я (стимулювання позитивних факторів).
Вважають, що для зміцнення і захисту здоров`я нічого кращого, ніж санітарна просвіта, не існує. Санітарна просвіта є дійовим інструментом формування здоров`я і це видно на прикладі США. За 12 років (1980 - 1992) при впровадженні профілактичних програм щодо ліквідації шкідливих звичок (паління, алкоголь, гіподинамія, надмірне вживання тваринних жирів) смертність від хвороб серця і судин зменшилась майже наполовину.
Між тим, як вказувалося, ці хвороби є основною причиною передчасної смерті громадян України. Право громадянина на охорону здоров`я закріплено у Конституції України, але не існує відповідальності за легковажність, що веде до втрати здоров`я. Соціальні і економічні стимули для формування активного відношення кожної соби до свого здоров`я на сьогодні практично відсутні.
За даними МОЗ України на 1997 р. було тільки зареєстровано 720 тис. хворих на алкоголізм. Різко скоротився відсоток людей, які систематично займаються фізкультурою. Населення в цілому більш схильне перекладати відповідальність за своє здоров`я на державу і систему охорони здоров`я, зокрема.
Багато років наша держава відповідала як за організацію, так і за фінансування медичної допомоги. Хоча ці витрати складали незначну частку валового національного продукту, але за останні роки реальні суми, що виділяються державою на охорону здоров`я, різко скоротилися. Фінансування необхідно підвищити до прийнятного рівня, але цілком ясно, що до сум, які б забезпечували якісну медичну допомогу населенню при існуючій системі охорони здоров`я, фінансування підвищено не буде.
Разом з тим урядовці, від яких залежить фінансування заходів охорони здоров`я, повинні засвоїти, що здоров`я населення не є тільки місцем вкладання грошей, які при тому відволікаються від важливих соціальних потреб. Здоров`я населення - це значний внесок в економічний розвиток держави. Держава не може розвиватися при поганому стані здоров`я населення.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Аналіз демографічної ситуації м. Долини Івано-Франківської області
Кількість населення (рис.1)
Роки | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
Кількість населення | 23700 | 22300 | 22200 | 21900 | 21500 | 21300 | 20900 | 20900 | 20800 | 20800
Показники народжуваності (рис.2)
Роки | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
народжуваність | 339 | 323 | 293 | 249 | 258 | 242 | 251 | 271 | 272 | 267
Показники народжуваності в промілях, на 1000 осіб
(рис.3)
Роки | 1996 | 1997 |