1 | золовідвал | 3888 | 3888 | 2,0 | 2,0 | 1,954 | 1,954 | -12,5 | -17,0 | -7,5 | -13,0 | 0,026 | 0,026 | 0,0087 | 0,0087 | 24,6 | 24,6

Продовження Таблиці 2.2.

N дже-рела ви-киду | Код речо-вини | Найменування забруднюючої речовини | Концентрація забруднюючої речовини, мг/м3 | Потужність викиду

максимальна | середня | г/с | т/рік

І | П | І | П | І | П | І | П

1 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28

2 | 194 | Зола вугільна теплоелектростанцій *окис кальцію 35-40% | 403,8462 | 403,8462 | 403,8462 | 403,8462 | 0,011 | 0,011 | 0,15 | 0,15

4 | 11253 | Пил вугільного концентрату | 3365,384 | 3365,384 | 3365,3846 | 3365,384 | 0,087 | 0,087 | 1,2247 | 1,2247

3. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

3.1. Розрахунок забруднення атмосферного повітря

шкідливими викидами

Розрахунок шкідливих викидів при зберіганні вугілля, шлаків та золи

Розрахунок викидів при зберіганні вугілля виконано згідно [30] за формулою:

М = К3 * К4 * К5 * К6 * К7 * F * q, г/с; Валовий викид : П = М * 3600 * t / 1000000, т/рік де t- час паління матеріалу, год/рік;

К3- коефіцієнт, який враховує місцеві метеорологічні умови, (приймається по таблиці 1.1.) ;

К4- коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від зовнішніх дій, умови пилоутворення ;

К5- коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу;

К6- коефіцієнт, який враховує профіль поверхні складованого матеріалу (К6 = 1.3 4-1.5,);

К7 коефіцієнт, який враховує величину;

F - поверхня пиловиділення в плані, м2;

q - винос пилу з одного м 2 фактичної поверхні (визначається по табл. 3.1. )

Таблиця 3.1. Розрахунок викидів при зберіганні вугілля |

№ джерела | 2

речовина | пил золи

Валовий викид: П = М * 3600 * t /1000000, т/рік | 0,14697

М= K3*K4*K5*K6*K7*F*q, г/с | 0,0105

дде: | *

час паління матеріалу, годин/рік | 3888

ККЗ | коеф.,враховує місцеві метеорологічні умови | 1

КК4 | коеф.,врах.ступінь захищеності від зовнішних дій | 0,5

КК5 | коеф.,враховує вологість матеріалу | 1

КК6 | коеф..враховує профіль поверхні | 1,4

КК7 | коеф.,який характерезує розміри матеріалу | 0,5

FF | поверхня пиловиділення, кв.м; | 6

qq | винесення пилу з одного кв.м фактичної поверхні | 0,005

Загальна кількість по підприємству: | т/р | г/с

пилу золи та шлаків | 0,14697 | 0,0105

Пил вугільного концентрату | 1,22472 | 0,0875

N п/п |

К-сть

джерел | Речовина | Викид

Код | Найменування | г/с | т/рік

Проммайданчик І

1 | 1 | 330 | Ангідрид сірчистий | 0,31 | 4,3092

2 | 1 | 11253 | Пил вугільного концентрату | 0,087 | 1,2247

ВСЬОГО | 0,397 | 5,5339

3.2. Заходи по зменшенню забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами

Розрахунки показали, що при спалюванні вугілля в котлах типу «Універсал - 6» в котельнях, які належать військовій частині в атмосферне повітря викидаються такі речовини:

сажа та залишки палива, що не згоріло 11,34 т/р

пил золи та шлаків 0,14697т/р

Розрахунки вказують на те, що для підприємства необхідно призначити ряд заходів для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Через використання вугілля для обігріву котлів навколишнє середовище

забруднюється золовідвалами, які створюють терикони , які негативно впливають на довкілля. Адже , крім того що виділяться пил золи та шлаків ці терикони займають величезні землі , які могли б використовуватись під землі сільськогосподарського використання.

Згідно з рекомендаціями будівельних організацій, золу можна використовувати як заповнювач в залізобетонних виробах, у цементно-піщаних розчинах тощо. До теперішнього часу питання використання золи на підприємстві не вирішено. Зменшення кількості золи можна досягти лише шляхом впровадження нових технологій , або переводу станцій на природний газ чи паливний мазут.

4.ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ

4.1. Розрахунок економічних збитків на існуюче положення

Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є комплексною величиною і визначається як сума збитків, які наносяться окремим об’єктам в межах забрудненої зони. До їх числа відносяться: населення, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові масиви, елементи промисловості, транспорту і т.п. .

Розрахунок річних збитків шкідливих речовин в атмосферу виконано згідно [8]. Даний порядок визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і його стягнення. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включає плату за викиди забруднюючих речовин і визначається за формулою:

П = Кп х Нбі х Nb х Кф ,

де Кп - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

Нбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни і-тової забруднюючої речовини, грн/т;

Мі - маса річного викиду в атмосферу і-тової забруднюючої речовини, т; Кп - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту;

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту;

¦

коефіцієнти прийняті: Кп=1.2 і Кф = 1 (див. табл. 4.1.)

Таблиця 4.1. Розрахунок економічних збитків

КОД | Найменування речовини | Валовий викид | Коефі- цієнти

КпхКф | Норматив |

Економічні збитки, грн.

328 | тверді частинки летючої золи | 11,34 | 1,2 | 53,00 | 721,22

10835 | пил вугільного концентрату | 0,0875 | 2,00 | 0,21

194 | пил золи | 0,0105 | 1,2 | 87,00 | 1,10

Загальна сума | 722,53

5. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ

5.1. Загальна екологічна ситуація