захворюваності і поширеності можна вважати достатніми тільки для деяких хвороб, наприклад, інфекційних, онкологічних, діабету, тощо. У багатьох випадках різниця в показниках між регіонами країни відображає доступність і якість медичної допомоги, рівень освіти населення, соціально-економічну різницю між областями з більшим чи меншим ступенем урбанізації. Наприклад, відомо, що смертність дітей до одного року їх життя менша там, де освіта матерів вища.Використання показників захворюваності і поширеності є слушним у спеціальних епідеміологічних дослідженнях, які, на жаль дуже дорого коштують.
2.2. Демографічна ситуація.
Скорочення чисельності населення почалося в кінці 80-х в містах Донецького регіону і розповсюдилося на всю країну. У 1991 р. вперше за повоєнні роки смертність в країні перевищила народжуваність. Сам по собі низький приріст не вважається аргументом, що свідчить про загострення соціальної кризи. За прогнозами ООН нульовий або від`ємний приріст населення в найближчі роки буде спостерігатися і спостерігається у багатьох країнах Західної Європи. Але ні в одній цивілізованій країні (крім Російської Федерації) за мирного часу не зафіксоване таке співвідношення народжуваності і смертності, яке склалося в Україні. Внаслідок низької народжуваності, високої смертності, несприятливої вікової структури (“постарішання”) чисельність населення за 1991-1997 р.р. зменшилася на 1480 тис. чоловік. На 1996 р. більш, ніж 1/5 населення країни досягла пенсійного віку.
2.2.1. Народжуваність.
Рівень народжуваності на сьогодні найнижчий за всю демографічну історію України. Індекс фертильності (середнє число дітей, народжуваних жінкою за все життя) у 1997 р. складав 1,2, в той час як тільки для простого відтворення популяції показник повинен дорівнювати 2,2-2,4 (мал 1).
Індекс фертильності (кількість дітей, народжуваних жінкою протягом життя).
У Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській областях, м.м. Київ. Полтава, Лисичанськ, Севастополь та деяких інших індекс фертильності дорівнює 1,0.
На фоні низької народжуваності особливо характерної для південно-східних і південно-західних промислових міст України, збільшилась питома вага дітей, народжених жінками 15-19 річного віку (практично кожна п`ята дитина). Збільшення частки таких дітей в загальній кількості народжених погіршить стан здоров`я населення, оскільки діти, народжені матерями такого віку, менш життєздатні порівняно з дітьми, народженими 20-30-річними жінками.
Між тим, за період з 1994 по 1998 р. ризик народження дитини з патологією зріс у 1,3 рази. В умовах різкого зниження народжуваності репродуктивні втрати, особливо серед бажаних вагітностей, повинні бути зведені до мінімуму. Між тим, за рахунок спонтанних викиднів, мертвонароджень і смертності немовлят країна не дораховує близько 40 тис. жителів щорічно.
Значною проблемою залишаються аборти, як метод позбавлення від небажаної вагітності. Тільки зареєстрована кількість їх в Україні в 1,5-2 рази перевищує число пологів. Вважається, що до 40% абортів не були б реалізовані, якщо б жінка мала економічні умови для народження дитини.
2.2.2. Смертність.
Відомо, що зростання тривалості життя у Європі, в т.ч. і в Україні, яке мало місце протягом повоєнних років, у 60-х роках припинилося. Завдяки успіхам медицини в попередженні і лікуванні інфекційних хвороб, основними причинами смерті стали хронічні захворювання сердцево-судинної системи, онкологічні хвороби, нещасні випадки тощо. Західне суспільство було переорієнтоване на боротьбу з тими чинниками ризику, що впливають на виникнення і перебіг таких хвороб. Розрив за показником очікуваної тривалості життя між країнами Західної Європи і бувшого СРСР почався у 70-ті роки і досяг найвищого рівня у 1995 р. Ця різниця сягає до 10 років за даними ВООЗ і майже на 50% обумовлена хворобами серцево-судинної системи, де основними чинниками ризику обгрунтовано вважаються паління, вживання алкоголю, дієта, недостатня фізична активність, стрес.
Смертність в Україні неухильно зростає з середини 60-х років, але темп її підвищення суттєво прискорився у 90-ті роки у всіх вікових групах за винятком дітей у віці 5-14 років. Хвороби системи кровообігу є найчастішою причиною передчасної смерті (мал.2,3). Що стосується смертності дітей у віці до одного року, то у 1996 і 1997 р.р. вона складала 14,3 і 14,0 на 1000 живонароджених, що вдвічі первищує показники для Західної Європи. Основними причинами смерті немовлят є стани, що виникають у перинатальному періоді, вроджені аномалії, хвороби респіраторної системи та інфекційні захворювання.
Становище, що склалося, як вже вказувалося раніше, є результатом тиску різних процесів, в т.ч. і незадовільного стану навколишнього середовища в багатьох регіонах України.
Малюнок 2: Основні причини смерті чоловіків (1990 та 1997р.р,%).
Чоловіча зверхсмертність в Україні одна з найвищих у світі
1 - серцево-судинні хвороби;
2 - онкологічні хвороби;
3 - нещасні випадки, травми, отруєння;
4 - інші причини смерті.
Малюнок 3. Основні причини смерті жінок (1990 та 1997 р.р.,%).
1 - серцево-судинні хвороби;
2 - онкологічні хвороби;
3 - нещасні випадки, травми, отруєння;
4 - інші причини смерті
3. Негативний вплив антропогенних чинників навколишнього середовища на здоров`я населення
Фактори ризику для здоров`я населення, що зустрічаються в навколишньому середовищі України, різноманітні. У спадок від колишнього СРСР Україні залишився високий рівень концентрації промислових об`єктів із застарілими енергомісткими технологіями, низька ефективність очисних споруд, наслідки аварії на ЧАЕС. Енергомісткість валового національного продукту в Україні у 9 разів вища, ніж у країнах Європейського союзу. Незважаючи на складне екологічне становище, частка природоохоронних витрат у ВВП в період 1996-1999 років була у межах 0,3-0,4%. У 1999 році у природоохоронному будівництві в країні освоєно в 2,7 рази менше капіталовкладень, ніж у 1990 році.Вплив багатьох забруднювачів на здоров`я може компонуватися з іншими чинниками (паління, алкоголь, економічні негаразди).
Ця негативна дія на здоров`я не завжди достатньо вивчена, але на сьогодні не