Відомо, що для оцінки наслідків несприятливої дії чинників навколишнього середовища щодо здоров`я враховується наступне:
· біологічна дія шкідливого чинника;
· ступінь його розповсюдження;
· стійкість чинника у часовому просторі;
· розміри груп населення, які в тій чи іншій мірі знаходяться під негативним впливом.

Чинники, що визнано шкідливими, забороняють до вживання, або регламентують їх надходження у навколишнє середовище. При цьому у міжнародному співтоваристві рішення про рівень регламентації приймається згідно концепції “користь-шкода”. Користь, яку матиме суспільство від застосування чинника, порівнюється із завданою довкіллю і здоров`ю шкодою. Визначається розмір шкоди, т.з. прийнятний допустимий ризик, те, чим людство нехтує, отримуючи користь від того, що впроваджує. Ця величина встановлюється з урахуванням не тільки вищевикладених критеріїв, але й економічного стану суспільства.

В Україні до теперішнього часу регламентування шкідливих чинників проводиться з позицій “примату здоров`я” і “нульового” ризику. Вважається, що при дотриманні розробленого нормативу, антропогенні чинники негативно не впливатимуть на здоров`я людей. Але це твердження не відповідає дійсності, в популяції завжди знайдуться індивіди більш чутливі - особи з хронічними захворюваннями легенів, печінки, спадковою схильністю і т.і.В Україні взагалі майже не користуються концепцією ризику (ймовірності виникнення) для регламентування і оцінки шкідливого впливу чинників навколишнього середовища. Поняття допустимого ризику існує тільки при регламентуванні радіаційного чинника (іонізуючого випромінення).Між тим, без застосування поняття ризику і його розрахунку неможливо вірно ранжувати чинники за ступенем їх шкідливості. Слід також зазначити, що нашій країні з вкрай дестабілізованою економікою потрібні реальні і прийнятні рівні ризику.Відсутність або обмеження застосування вищевказаних понять ускладнює кількісну оцінку шкоди, що наноситься здоров`ю негативним впливом середовища.

3.1. Атмосферне повітря

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади дають до 10% забруднення водних об`єктів басейну Дніпра, значно забруднюють грунт і т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об`ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі. В той же час природа поставила істотні захисні бар`єри тільки для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені.

На сьогодні можливість ризику для здоров`я від забруднення повітря не викликає сумніву, але якісні дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того, що:
· забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати неекспоновані групи населення для контролю;
· існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу;
· концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов;
· хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів.

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може:
· знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої етіології;
· підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами дихальної системи;
· впливати на рівень смертності населення. Вищевикладені пункти можна ілюструвати наступними даними. Досліджений стан імунітету у дітей, що мешкають на територіях з різним ступенем забруднення атмосферного повітря (мал.4).

Малюнок 4. Частота імунодефіцитів серед дітей, що мешкають на територіях з різним ступенем забруднення атмосферного повітря.

Враховуючи, що майже третина населення України підпадає під вплив забруднювачів повітря, цей факт деякою мірою може пояснити зростання інфекційної захворюваності на дифтерію, туберкульоз і т.і., а також відсутність належного ефекту від вакцинації.
Зростає кількість випадків хронічного бронхіту, бронхіальної астми, новоутворень дихальної системи.

І, нарешті, встановлено, що серед 19 міст з різним рівнем забруднення атмосферного повітря найменша очікувана тривалість життя при народженні (як у чоловіків, так і у жінок) у містах з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю, на противагу містам без такої промисловості з меншою забрудненістю повітря.

3.2. Чинники житлових і громадських приміщень

Слід зазначити, що сучасна міська людина проводить в житлових і громадських будівлях 60-85% часу на добу, а міське населення України складає до 70% загального. Основна кількість приміщень як житлових, так і громадських погано ізольована від зовнішнього повітря. Тому в них широко представлені атмосферні забруднювачі. Крім того повітря житла забруднюється:
· продуктами неповного згоряння побутового газу;
· леткими виділеннями полімерних матеріалів;
· продуктами паління та життєдіяльності організму людей і тварин.

Робота вентиляційних систем в будівлях часто є незадовільною. Це стосується в першу чергу дитячих закладів, шкіл, лікарень. За рахунок підвищення кількості дітей у групах або класах, особливо в останні роки, якість повітря в цих установах різко погіршилась.

В приміщеннях існують підвищені рівні електромагінтного поля радіочастот, електричного і магнітного полів 50 Гц, статичного електричного поля, віброакустичного забруднення і т.і. Житло впливає на здоров’я людини своєю площею, об’ємом, мікрокліматом, освітленням. Загальновідомий емоційний вплив таких показників житла як розмір і пропорції приміщень, колір,