Особливу загрозу для здоров’я становлять продукти паління. Діти, що зазнали впливу продуктів паління, мають погіршену функцію легень, частіше хворіють на респіраторні захворювання та бронхіальну астму. У дорослому віці у таких дітей підвищується ризик захворювання на лейкемію та лімфоми. Спеціальні дослідження з цього приводу в Україні не проводились, але, враховуючи міжнародний досвід, можна вважати, що продукти паління, накопичені в житлі, дають вагомий внесок у підвищення дитячої захворюваності. Відомо також, що паління є фактором ризику для виникнення більш, ніж 25 хвороб, які складають майже 75% в структурі смерті нашого населення (мал.5).

Малюнок 5. Розповсюдженість паління в Україні
На сьогодні близько 12 млн. жителів України палять.
41,4% з них – люди працездатного віку.
Близько 20% смертей людей працездатного віку в Україні пов`язано з палінням.

3.3. Питна вода

Відомо, що найкращим методом забезпечення безпеки питної води є охорона джерел водопостачання. Основним джерелом водопостачання для близько 30 млн. чоловік (2/3 території України) є Дніпро. До 10% забруднення басейну Дніпра дають атмосферні опади. Очищення стічних вод до нормативних концентрацій в цілому по басейну Дніпра забезпечується тільки в 1/4 випадків. Водопровідна мережа в Україні знаходиться в надзвичайно поганому стані: кількість аварій на порядок перевищує відповідний рівень у країнах Європи.

Неякісна питна вода неспирятливо впливає на здоров’я. Що стосується її хімічних компонентів, то, якщо виключити інтенсивні забруднення системи водозабезпечення (але, як правило, при таких порушеннях вода є непридатною за органолептичними показниками), лише деякі з них можуть привести до гострих захворювань. Проблеми, в основному, виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук.

Високий ступінь мінералізації питної води, який спостерігається в південній частині України, дає певний внесок в захворюваність хворобами шлунково-кишкового тракту, в т.ч. гастритами, жовчно-кам’яною та сечо-кам’яною хворобами.

В зонах України, ендемічних щодо різних мікроелементів (I, Zn, Cu, F тощо), якість води, в якій також спостерігається їх нестача чи надлишок, впливає на виникнення і перебіг певних хвороб (Карпатський, Дпіпровсько-Придніпровський регіони, Полісся). Але кількісний внесок впливу питної води на поширеність такого роду хвороб спеціально не вивчався.

В той же час якість води за санітарно-бактеріологічними показниками суттєво впливає на захворюваність гепатитом А, холерою,черевним тифом, гострими кишковими інфекціями, в т.ч. дизентерією і т.і.

Серед інфекцій, збудники яких передаються водним шляхом, провідне місце належить гепатиту А. За рівнем захворюваності на гепатит А Україна займає одне з провідних місць: від 23 до 30 відсотків від усього рівня захворюваності в Європі. Орієнтовно економічні збитки за рахунок цієї інфекції складали у 1997 році до 100 млн гривень на рік.

3.4. Продукти харчування

Головну загрозу для здоров’я населення представляють харчові отруєння мікробного походження: ботулізм, гострі кишкові інфекції.
Серед гострих харчових отруєнь немікробної природи перше місце належить отруєнням дикоростучими грибами (до 1000 чоловік щорічно).
Державна стратегія щодо вживання продуктів, виготовлених на основі генетично модифікованих організмів не опрацьоване.

3.5. Відходи

Як екологічно небезпечний чинник відходи є одним з найбільш значимих факторів забруднення довкілля.
Найбільш токсичні відходи потребують спеціальних заходів щодо їх знешкодження і повної ізоляції.

На території України знаходиться 2754 полігони для зберігання промислових відходів - 63% з них з різних причин не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Викликають занепокоєння місця зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів. Відповідна інфраструктура щодо поводження з токсичними і радіоактивними відходами на сьогодні в Україні відсутня.
В той же час за станом на 01.01.1999 р. загальна маса накопичених на території України токсичних відходів становила 4,2 млрд т, що приблизно на 52 млн. т. більше, ніж на 01.01.1998 р.

Побутові звалища є потенційним джерелом забруднювачів довкілля та зростання інфекційної захворюваності населення.

3.6. Акустичне забруднення

На сьогодні приблизно кожен другий міський житель страждає від шуму автотранспорту в районах проживання.
В зонах з високими рівнями авіаційного шуму проживає близько 0,5 млн. чоловік.
Між тим дія акустичної енергії на людину може виявлятися:
· ушкодженням слухової функції;
· дією на психічне і соматичне здоров`я;
· впливом на трудову діяльність.

3.7. Неіонізуюче випромінення.

Протягом останніх десяти років рівні забруднення середовища антропогенними джерелами неіонізуючої радіації набагато збільшились. Рівні опромінення при цьому перевищують природні на 6-7 порядків. Під їх дію підпадає приблизно четверта частина населення України.

Між тим за результатами епідеміологічних досліджень експозиція населення в електромагнітних полях з рівнями, що перевищують гігієнічні нормативи, розглядається як фактор ризику для здоров`я: спричиняє підвищення рівня загальної захворюваності, поширеності гострої та хронічної патології у дітей. В ряді випадків електромагнітні хвилі, не впливаючи на поширеність патології, змінюють характер її перебігу.

3.8. Іонізуюча радіація

Безперечно, Чорнобильська катастрофа як прямо, так і опосередковано дала і продовжує давати суттєвий негативний внесок у формування здоров`я населення за рахунок:
· економічного впливу - відволікання бюджетних коштів на усунення наслідків аварії;
· психологічного напруження, яке викликає у населення хронічний стрес з усіма негативними наслідками для здоров`я;
· дії радіаційного чинника.

Допустимими дозами опромінення прийнято вважати такі, що:
· не підвищують частоту генетичних ефектів ні в соматичних, ні в статевих клітинах, тобто не впливають на ймовірність виникнення онкологічної патології, вроджених вад розвитку та спонтанних абортів;
· не зменшують середню тривалість життя.

Згідно офіційних даних у 1997 р. в Україні проживало 2 748 046 потерпілих внаслідок аварії: 78,6% з них