Статистичні дані, що існують на сьогодні не можуть ні підтвердити, ні відкинути можливість впливу радіаційного чинника на ймовірність виникнення генетичних і тератогенних ефектів. Внаслідок відсутності вірогідної інформації виникає багато спекуляцій на цю тему, які підвищують психологічну напругу у населення, що, в свою чергу, порушує його здоров`я.

Оцінка розмірів соматичної патології, викликаної психоемоційним стресом, в т.ч. і внаслідок аварії на ЧАЕС (а це надзвичайно вагомий чинник для виникнення різноманітних патологічних станів), на сьогодні, враховуючи нестачу коштів на якісні епідеміологічні дослідження, надзвичайно утруднена.

3.9. Професійний вплив

За даними Держкомстату України на початок 1998 р. 18% від загальної кількості осіб працювало в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Найбільша їх кількість (67,4% по галузі) – у вугільній промисловості, чорній металургії (53,8%), машинобудуванні (19,7%), будівництві (13,7%), промисловості будівельних матеріалів (25,9%).

Формування професійної патології в Україні було зумовлено участю близько 140 шкідливих факторів. Це різні види виробничого пилу, шум, локальна та загальна вібрація, різні види хімічних речовин, низькі і високі температури, електромагнітні, неіонізуючі та іонізуючі випромінення та т.і..
Професійна захворюваність до 1994 року характеризувалась вираженим зростанням її рівня на 10 000 працюючих (мал.8).

Таке зростання можна пояснити не тільки несприятливими умовами праці та поліпшенням діагностики профзахворювань, але перш за все, і новим законодавством щодо охорони праці, яке передбачає регресивне відшкодування втрати працездатності особам пенсійного віку, що працювали раніше. Ця обставина сприяла різкому зростанню показників, що свідчить про наявність несприятливих умов праці в минулому. Різке зменшення рівня профзахворюваності у 1995 році пов“язано із зменшенням “потоку” пенсіонерів і підвищенням вимог при встановленні діагнозів профзахворювань.

Малюнок 8. Динаміка професійної захворюваності в Україні (1986-1996 роки).
В 1998 р. рівень професійної захворюваності становив 1,85 на 10 000 працюючих.

Найбільшу питому вагу у структурі професійної захворюваності займають пилові захворювання легень, зокрема, пневмоконіоз, хронічний бронхіт, що виникають переважно у робітників вугільних шахт, промисловості будівельних матеріалі, чорної металургії. Вразливою є професія зварювальника.

Друге місце належить вібраційно-шумовій патології. Тенденцією до зростання характеризуються і хронічні професійні захворювання опорно-рухового апарату. Рівень захворювань хімічного генезу (отруєння, дерматити, катаракта) коливається з року в рік від 2 до 5 %.

В 1998 р. в існуючих медичних закладах на диспансерному обліку знаходилось 3% від загальної кількості працюючих в шкідливих та небезпечних умовах.
В Україні лишаєься високим промислове виробництво і використання азбествміщуючих матеріалів - до 50 тис. т азбесту щорічно, виробничий контракт з ним і матеріалами, що його вміщують, мають близько 10 тис. працівників. Між тим азбест признається одним з основних професійних канцерогенів. Проблема професійного раку в Україні має значення і в зв`язку з використанням іонізуючого опромінення, експлуатацією уранових копалень.

Серед профзахворювань хімічної етіології особливе місце займає отруєння важкими металами.

Структура професійної патології представлена на мал. 9.

Малюнок 9. Основні форми профпатології, 1996 р.
1 пневмоконіози, хронічні бронхіти;
2 - вібраційно-шумова патологія;
3 захворювання опорно-рухового апарату;
4 - хвороби хімічного генезу;
5 інші.

4.Показники здорового способу життя, можливостей його реалізації та засобів впливу на його формування.

Рухова активність. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень. Як безпосередні показники рухової активності, що впливають на визначення здорового способу життя (чи нездорового), використано індикатори про наявність (чи відсутність), характер і обсяг фізичних навантажень, які дають чіткі підстави для розподілу респондентів стосовно цього аспекту здорового способу життя.

Харчування. Показовим чинником здорового способу життя є структура (якісний склад) продуктів харчування, що вживаються в повсякденному режимі. Уявлення про ці показники дають відповідні індикатори, структуровані за кількістю вживання продуктів в часі і ступенем їх користі для організму.

Шкідливі звички. Питома вага шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, інших хімічних речовин) у комплексі впливів, що визначають спосіб життя, надзвичайно суттєва. Саме тому цей аспект опитування містить велику кількість індикаторів, які досить повно відбивають спектр проблеми - причини не паління, віковий і кількісний зріз тих, хто палить, паління в оточенні, віковий, кількісний і якісний ознаки вживання алкоголю, віковий і структурний аналіз наркотизації, ступінь поінформованості і усвідомлення шкоди подібних звичок.

Безпечна сексуальна поведінка, чинник розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Статистика поширення в Україні в останні роки захворювань, що передаються статевим шляхом і ВІЛ/СНІДу, дані щодо погіршення репродуктивного здоров‘я молоді потребують ретельного вивчення цих явищ у вітчизняному молодіжному середовищі. З огляду на це, опитування містить такі індикатори, що достатньо повно і різноманітно відбивають основні аспекти проблеми: інформацію про початок статевого життя, характеристики статевих контактів молоді, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання статевим захворюванням і засобів контрацепції, сексуальну орієнтацію, ступінь задоволення статевим життям, обізнаність з проблеми ВІЛ/СНІДу, ставлення до груп ризику і хворих.

Можливості реалізації здорового способу життя. Опитування з проблем здорового способу життя, звичайно, не може обминути питання, щодо можливостей його реалізації молоддю в існуючих умовах. Але складність вивчення полягає в тому, що питання можливості (неможливості) вести здоровий спосіб життя надзвичайно суб‘єктивне, тому що воно перш за все детерміновано ступенем усвідомлення людиною важливості дій в