— повторна ерозія, пилові бурі тощо. Будь–яка частина земної поверхні зазнає впливу певних природних катастроф, тобто зазнає певного ризику .Управління ризиком в умовах природних катастроф має грунтуватися на науковому аналізі надзвичайних ситуацій і включати широке коло питань щодо організації аварійних робіт. Так, встановлено, що за 2000 р. в Україні виникло 1736 НС (зокрема, 413 НС техногенного, 155 НС природного характеру, 1009 випадків виявлення застарілих боєприпасів, 159 — НС іншого характеру (це, голов-ним чином, події на воді, виявлення СДОР та встановлення вибухових речовин), внаслідок яких загинуло 523 чол. (з них 57 дітей) та постраждало 1944 чол. (з них 874 дитини) (рис. 8.3).
Внаслідок НС природного характеру у 2000 р. загинуло 72 особи, з них 46 осіб — внаслідок НС, пов’язаних з отруєнням людей (переважно чадним газом і неякісними продуктами харчування) та з епідемією грипу; потерпіло 1559 чоловік. Найбільшу кількість природних надзвичайних ситуацій зареєстровано у Львівській (24), Хмельницькій (16), Одеській (15) областях, а постраждалих — у Миколаївській області (392 особи), загиблих — у Харківській області (13 осіб). Найменшу кількість НС зареєстровано у Житомир-ській, Херсонській, Чернівецькій областях — по 5 НС, а також у містах Київ та Севастополь — по 1 НС. Усього внаслідок НС, пов’язаних з дією стихійних природних явищ, у 2000 році порушено електропостачання понад 12 тис. населених пунктів, зруйновано 106 будинків, понад 35 тис. будинків пошкоджено та 605 будинків підтоплено, знищено близько 120 тис. га та пошкоджено понад 590 тис. га посівів с/г культур, завдано збитків на суму близько 1,53 млрд гривень. До ліквідації наслідків НС залучалося понад 91 тис. осіб та близько 11 тис. одиниць техніки (з них на відновлювальні роботи на електромережах — 30 тис. осіб та 6 тис. одиниць техніки).
Головними причинами виникнення надзичайних ситуацій природного характеру є:
? * значне зростання антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
? * аномальні зміни окремих параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери та літосфери;
? * різке зростання урбанізації територій, концентрації об’єктів господарської діяльності та населених пунктів в зонах потенційної небезпеки;
? * недостатній розвиток або відсутність системи моніторингу компонентів природного середовища, що не дає змоги збільшити точність прогнозування небезпечних природних явищ;
? * поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд;
? * недостатні обсяги сейсмічного будівництва та сейсмостійких будинків та споруд;
? * згортання або припинення окремих заходів щодо запобігання деяких небезпечних природних явищ (попередження градобиття, попереджувальний спуск лавин тощо).
Наукові дослідження загальних тенденцій і варіацій виникнення крупних природних катастроф та стихійних лих за досить довгий період часу довели стійке зростання їхнього числа та циклічний характер.Все це обумовлює необхідність термінової розробки ефективної системи заходів для запобігання їхньому виникненню, ліквідації наслідків аварій і катастроф природного і техногенного походження.Вирішення вказаної стратегічної проблеми робить її однією з пріоритетних задач в програмі розвитку України у ХХІ столлітті.
2.2. Надзвичайні ситуації техногенного походження
Забезпечення безпеки населення та навколишнього середовища в умовах господарської діяльності — складна соціально–економічна проблема, вирішення якої залежить від характеру взаємодії економічних, соціальних, екологічних і демографічних факторів, що визначають розвиток як окремих держав, так і цивілізації в цілому. З одного боку, сучасне суспільство не може задовольнити свої матеріальні та духовні потреби (тобто свою безпеку в соціально–економічній галузі) без збільшення масштабів суспільного виробництва, яке супроводжується зростанням техногенного впливу на біосферу. А з іншого боку, воно змушене оберігати біосферу (тобто забезпечу-вати свою екологічну безпеку), оскільки від стану останньої залежить й ефективність виробництва, і комфортність умов життя людей, їхнє здоров’я і сама можливість існування людини й життя на Землі. У промисловому виробництві України налічується 1848 хімічно небезпечних об'єктів, які зберігають, виробляють або використовують близько 273 тис. тонн різноманітних сильнодіючих отруйних речовин. У народному господарстві України діє понад 1200 вибухо– та пожежонебезпечних об’єктів, де зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо– і пожежонебезпечних речовин.
Енергонасиченість сучасних промислових об’єктів стала ко-лосальною — типовий нафтопереробний завод потужністю 10—15 млн т/рік зосереджує на своєму промисловому майданчику від 300 до 500 тис. т вуглеводневого палива, енергомісткість якого еквівалентна 3—5 мегатоннам тротилу. Постійно інтенсифікуються технології — такі параметри, як температура, тиск, вміст небезпечних речовин зростають і наближаються до критичних. Зростають одиничні потужності апаратів, кількість небезпечних сполук, що в них знаходяться. Номенклатура продукції хімічних підприємств з передовою технологією, яка забезпечує комплексну переробку сировини, складається з тисяч позицій, причому багато з продуктів виробництва надзвичайно токсичні. Економічна вигода кластеризації промислових підприємств призводить до створення індустріа-льних комплексів, де знаходяться вузли енергорозподілу, тепло– і газозабезпечення, транспортних магістралей, які, як правило, розташовуються у населених місцях. Таким чином, розвиток техносфери, спрямований на підвищення матеріального рівня життя, одночасно веде до появи тих або інших видів техногенної небезпеки як для здоров’я людини, так і для навколишнього середовища [33].
Протягом 2000 року в Україні зареєстровано 413 НС техногенного характеру (485 НС у 1999 році), внаслідок яких загинуло 383 особи (365 у 1999 році) та постраждало 358 осіб (622 у 1999 році). Кількість НС порівняно з аналогічним періодом 1999 року зменшилася на 15 %, але при цьому кількість загиблих збільшилася на 5 %. Розподіл за видами кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що сталися у 2000 році, зображено на рис. 8.4.Найбільша кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру та загиблих внаслідок них зареєстрована у Донецькій (57 НС,