Найтепліший місяць – липень із середньо-місячною температурою від +18 до +200С, найхолодніший січень (середня температура місяця від -4 до -60С).

Весна починається з середини березня. Погода влітку в основному сонячна і малохмарна. Похолодання настає наприкінці жовтня. Опадів у цій частині області випадає 500-550мм на рік. Максимальна кількість припадає на червень-липень. У передгірній і гірській частинах області через велику пересіченість місцевості клімат різноманітний. У долинах річок літо тепле, вологе, середня температура лише сягає +180С. на височинах літо трохи холодніше. Весна починається у березні. Опадів за рік у гірській частині випадає 800-1100мм. [2]

Зима помірно мяка, середня температура січня коливається від -3 до -60С. часто бувають відлиги. Сніговий покрив стійкий у горах і лежить до середини травня. На полонинах дмуть сильні вітри. Сонячні дні тут найчастіше бувають у другій половині літа тут на початку осені. Теплий період у горах значно коротший ніж на рівнині. [2]

Рослинний покрив.

Флористичний склад рослинного покриву Івано-Франківська область об’єднує гірські і передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. Тому і в сучасному і в минулому флора Івано-Франківщини характерна і багатством, і строкатістю флористичних елементів. На території області одночасно виростають бореальні і європейські неморальні, монтанні, і гірсько-дизюнктивні та степові види. [1]

До кореального типу географічних елементів належать насамперед ялина європейська, сосна звичайна, сосна кедрова, брусниця, квасениця, грушанка середня, тирлич язичковий, калина та інші. Тут виростають такі цікаві і рідкісні види, як мешканець хвойних лісів українських Карпат: папороть, блехнум колосистий (Blechnum spicata), одно квітка звичайна (Moneses uniflora).

До Європейського типу географічних елементів належать рослини, які характерні для широколистяних лісів (букових, дубових, грабових). Це насамперед бук лісовий, граб звичайний, дуби звичайний та скельний, липи європейська та серце листа, явір, тис ягідний. Останній у значній кількості на території Івано-Франківщини зберігся лише на Передкарпатті, в околицях Коломиї. Серед травянистих видів відзначимо цікаві види, які поширені, передусім у гірській місцевості: ситрептопус листообгортний, живокіст серцевидний, первоцвіт високий, переліска багато листяна та інші.

Серед представників гірсько-диз’юнктивного типу географічних елементів назвемо цибулю переможну, Картузу Матініолі, анемону парцисоцвіту, осоку вічнозелену. [1]

Типи рослинності області.

В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської області були ліси. І тепер за лісами зберігається панівна роль. На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат досягає 60%.

Майже не збереглася у непорушному стані природа трав’яна рослинність, оскільки більша частина безлісних територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Серед трав’янистих формацій найбільш поширені луки, які займають певні площі по заплавах найбільших річок, зокрема Дністра, серед лісів та на безлісних вершинах гір – полонинах. Болота і на рівнині, і у високогір’ї дуже нечисленні. На невеликих ділянках збереглися фрагменти степової рослинності. [1]

Лісова рослинність.

На рівнинній частині області і в пониженнях передгір’я панують такі чотири лісові формації:

1) грабово-дубові ліси;

2) дубові ліси;

3) букові ліси;

4) заплавні або долинні ліси, з домінуванням, в першу чергу, вільхи чорної.

У гірській частині особливо поширені букові та ялинові ліси, значно менші площі займають соснові, ялицеві і мішані хвойно-широколистяні ліси. [9]

Лучна рослинність.

Лучна рослинність на території рівнинної частини Івано-Франківщини поширена в заплавах рік та поверхніх терасах і вододілах.

На Поділлі заплавні луки займають долини рік Гнилої Липи, Лімниці, Бистриці, Пруту, Рибниці та інших. Утворюються в умовах постійного поверхневого і ґрунтового зволоження.

Степова рослинність.

Степова рослинність спорадично, невеликими ділянками збереглася у північній частині області на Покутті і Передкарпатті, Опіллі.

Степи Івано-Франківщини фітоценотично неоднорідні. Домінанти первинних типів цих степів – вівсюнець скельний, ковила волосиста, або тирса, осока низька, гірська. На місці зрушених первинних степових ценозів поширилося угрупованні з домінуванням бородача звичайного. Його розглядають як сунсеційну стадію у розвитку угрупувань осоки низької та костриці валлійської. [9]

Рослинність високогір’я.

Вище верхнього лісового поясу на схилах Українських Карпат починається високогір’я. найкраще вертикальна поясність у високогір’ї виявлена в межах івано-Франківщини на схилах найвищого хребта Українських Карпат – Чорногорки. До 1700м над р. м. простягається субальпійським поясом пролягла після лісова смуга, рослинний покрив якої складається з після лісових трав’янистих і чагарникових угрупувань, що сформувались на місці зрубаного лісу. [9]

Верхню межу лісу утворює ялина місцями до неї домішується сосна кедрова. Безпосередньо до верхньої межі лісу прилягає смуга ялинового рідколісся і сланкої дерев’янистої рослинності. Дерева ялини в складі рідколісся відзначаються своєрідними кронами прапороподібної форми. Смугу сланкої дерев’янистої рослинності утворює криволісся з гірської сосни-жерепа і вільхи зеленої та зарості ялівцю сибірського.

Болотна рослинність.

Найменше на Івано-Франківщині болотної рослинності. На рівнині болота зосереджені по заплавах великих річок – Дністра, Прута, Бистриці, Лімниці. Особливо поширені низинні болота, переважно осокові, осоково гіпнові, злаково-осоково-гіпнові. Великий інтерес викликають високогірні болота. Наприклад, у межах верхнього лісового і субальпійського поясів Українських Карпат відомі сфагнові жерепняки і рідкісні сфагнові ялинники на пухівкого-сфагнових і пухівково-осоково-сфагнових болітцях оліготрофного і мезотрофного типу. [9]

Лісові ресурси.

Івано-Франківщина – одна з найбільш лісистих областей України. При загальній лісовій площі 627,3тис. га. і лісопокритій площі 518,2тис. га., лісистість області досягає 37,2%, поступаючись тільки перед Закарпаттям. Загальні запаси ліквідної деревини становлять понад 95млн м3. запаси і середні прирости деревини на один гектар лісу тут відповідно в 2,0 і 1,4 раза більші, ніж по цілій країні в цілому.

Методика та об’єкти досліджень.

Типи геоботанічних досліджень.

Основними типами геоботанічних досліджень є маршрутний і стаціонарний. Маршрутний у свою