Хвощ польовий – Eguizetum arvense (L)

Родина Хвощові Eguisetaceae

Це багаторічна трав’яниста рослина з спороносними пагонами. Гілки розміщені вздовж стебла направленими косо вверх лутовками. Вся рослина жорстка і шершова, без запаху, кисла на смак. Якщо заварювати щоденно: на склянку води одна ложка хвоща. Пити як чай, додаючи меду. Це прекрасний засіб для очищення організму від шлаків. [6]

Деревій звичайний Achillea millefolium (L)

Складноцвіті Azteraceae

Цю рослину здавна використовували як лікувальний засіб у народній медицині. На Запорожській Січі листки і квітки деревію використовували навіть для лікування вогнепальних ран. Офіційна медицина рекомендує вживати лише квіти деревію як тонізуючий та загальнозміцнюючий та стимулюючий засіб у вигляді настою чи рідкого екстракту трави, головним чином, як кровоспинний засіб при внутрішніх та зовнішніх кровотечах, при захворюванні шлунково-кишкового тракту та як збуджує апетит. Препарати деревію мають загально зміцнювальні, протизапальні, антиспастичні, в’яжучі та слабкі місцево-анестезуючі властивості. [6]

Звіробій звичайний Hyperium perforatum (L)

Родина Звіробійні Hyperiaceae

Цвіте звіробій з червня по серпень. Колись у відварі трави звіробою гуцулки купали дітей, хворих золотухою. Цю рослину застосовують для лікування хвороб шлунку, печінки, легенів. Іманін, який виробляють тканини звіробою вбиває до 40 видів мікробів. [6]

Чебрець повзучий Thymuz zerpillum (L)

Родина Губоцвіті Lamiaceae

Це дрібний пів-кущик заввишки 5-15 см, із дерев’янистими стовбурчиками. Квіти лекраві, лілово-рожеві. Ця запашна рослина цвіте з червня до вересня. Чебрець найкраще заготовляти під час цвітіння. Трава чебрецю містить ефірну олію дубильні та гіркі речовини. Це рослина з антисептичними, болезаспокійливими, та седативними властивостями. До відкриття антибіотиків, карвакрол, виділений з трави чебрецю вважали найсильнішим антибактеріальним чинником. У народній медицині настій трави чебрецю рекомендують вживати всередину як відхаркувальний та протизапальний засіб, при гострому бронхіті, туберкульозі легень та інших захворюваннях дихальних шляхів.[6]

Сторінка 8

Еколого-біологічні особливості найбільш поширених видів гори Рахово

Трясучка середня Briza media (L)

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 20-80 см, утворює рихлі, дернисті купинки з короткими підземними кореневищами. Стебла гладенькі, листки по краю шорсткі, піхви їх гладенькі, язички піхов листків тупі. Ґудзики хвилясті, горизонтально відхилені, тонкі, колоски серцевидні, або маже округлі, дещо сплющені, 5-12 квіток, 4-7 мм завдовжки, часто набігаючи- фіолетові. Листки мішкувато-здуті, зібрані черепитчато, по краях плівчасті. Цвіте у V-VIII. Росте на сухих луках, вирубках у лісі, в кущах, вздовж доріг, на відкосах ровів, по межах. Поширена у західних районах України, на Поліссі і півночі лісостепу.

Конюшина лучна Trifolium pratenze (L)

Вона є дво- або багаторічна рослина, заввишки до 60 см, з висхідними стеблами. Листя трійчасте. Квіти зібрані в округлі головки, рожеві, брудно-пурпурові або пурпурові. Цвіте в VI до IV. Росте на середньовологих луках, лісових галявинах, біля доріг на схилах. Поширена в лісових та лісостепових районах.

Конюшина гірська Trifolium montanum

З білими квітами росте на сухих луках, узліссях, місцями серед кущів.

Перстач прямостоячий (Potentilla erecta) (L)

Багаторічна трав’яниста рослина до 25 см заввишки. Кореневище коротке, нерівномірно потовщене, циліндричне, здерев’яніле, ззовні темно-буре на зламі червонувате. У сприятливих умовах кореневище може досягати до 8 см у діаметрі. Стебло розгалужене, прикореневі листки трійчасті або п’ятірні на довгих черешках, стеблові-трійчасті, сидячі, з двома прилистками. Квіти золотисто-жовті на досить довгих квітконіжках. Віночок чотирьохпелюстковий. Плід багатогорішок, горішки нитковидні, світло-коричневі. Цвіте з травня по вересень.

Конкурентно слабкий вид з широкою еколого-ценотичною амплітудою.

Подорожник середній Plantago media (L)

Багаторічна трав’яниста рослина з коротким вертикальним кореневищем і численними нитковидними коренями. Яйцевидні широко еліптичні або майже округлі, цілокраї, голі, блискучі, з трьома-п’ятьма дуговидними жилками листки зібрані в прикореневій розетці. Стебло – 10-15 см заввишки. Квіти дрібні, з буруватим віночком. Плід-двогнізда коробочка з темнокоричневим блискучим насінням. Цвіте в травні-серпні, плоди достигають у серпні-жовтні.

Лядвенець рогатий Lotuz corniculatuz (L)

Рослина з повзучими пагонами. Стебло порожнисте, голе, 30-60 см. Квіти жовті, зібрані в 10-12-ти квіткові зонтики, жовті, до 13 мм. Цвіте червень-липень. Зростає на трав’янистих схилах, на луках.

В результаті природного відбору виробились певні форми дерев’янистих рослин. Для лісової зони можна виділити дев’ять листопадні (береза, осина, дуб); вічнозелені хвойні кущі (ялівець)) напівкущі (чорниці); ліани (акурський виноград).

Прийнято виділяти такі категорії дерев’янистих рослин: дуже великі дерева (вище 40м), дерева першої величини – висотою від 26 до 40 м (сосна), дерева другої величини – висотою від 15 до 20 м. (груша), дерева третьої величини – висотою від 7 до 15 метрів (клен польовий, яблуня), низькі дерева або деревця, висотою від 5 до 7 м (фісташка), високі кущі – висотою 2,5-5 м (ліщина), кущі середньої величини – висотою 1-2,5 м, низькі кущі – висотою 0,5-1 м; напівкущі – висотою до 0,5м (чорниці)

На даній території, а саме г. Рахово, проростають 64 рослини, з яких 5 видів це дерева: це Tilia cordata, Betula verrucoza, Coryluz avellana, Quercuz robur.

Ліщина звичайна – Coryluz avellana (L)

Деревовидний кущ (2-4м заввишки). Кора темно-сіра з характерними сочевичками. Гілки дугоподібно розходяться в різні боки, утворюючи оберненоконусоподібну крону. Пагони і молоді листки опущені. Бруньки заокруглені з війчастими лусочками. Листки чергові, обернено-яйцеподібні,