широкі (7-16 см завдовжки і 4-8 см завширшки), при основі скошеносерцеподібні, нерівномірно зубчасті, на коротких черешках. Тичинкові квіти без оцвітники, зібрані у видовжені сережки, луски їх густо опущені, а голі пиляки мають вгорі характерний пучок волосків. Маточкові квіти у двоквіткових розвилка, що розміщені в пазусі покривної луски і приховані в черепичастій кулястій брунці, з якої виступають червонуваті приймочки. Плід-горіх у зеленій дзвоникуватій обгортці.
Ліщина звичайна росте в підліску листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні-квітні, плоди достигають у серпні.
Практичне використання. Харчова, жироолійна, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, деревинна, декоративна, фітомеліоративна рослина.
Завдяки високому вмісту жирів і білків плоди ліщини мають високу калорійність і є цінним продуктом харчування. До складу ядра горіхів входять жир (57,4-62,5%) крохмаль і цукри (2,5%), вітамін В, каротин, мікроелементи.
Особливо ціниться олія, яку добувають з ядра горіхів.
Плоди ліщини у великій кількості поїдаються лісовими птахами і звірами.
У народній медицині горіхи ліщини застосовують при нирковокам’яній хворобі, олію – проти глистів, висушену плюску – при проносах, кору – проти пропасниці, листки – як антисептичний засіб.
Листки й кора ліщини містять дубильні речовини, а в корі знаходяться барвники, якими можна фарбувати шкіру в жовтий колір.
Деревина відзначається рівномірною будовою, блискуча, пружна, гнучка. З неї виготовляють обручі, столярні й токарні вироби.
Як декоративна рослина вона заслуговує більш широкого використання в озелененні міст. Придатна для створення груп у парках і лісопарках, майже зовсім не пошкоджується шкідниками. Має ряд декоративних форм.
Горіхи збирають у суху, ясну погоду в стадії повної стиглості, струшують їх з дерев.
Береза бородавчаста – Betula pendula (або Betula verrucoza)
Дерево (10-20м заввишки) з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотрищинувата. Крона ажурна з пониклими смолистими бородавками. Листки, чергові, ромбічно-яйцеподібні або трикутно-ромбічні з шорококлиноподібною основою, гострозубчасті по краю, з обох боків гладенькі. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинок дві. Маточка одна з нижньою зав’яззю з двома червонуватими нитчастими приймочками.
Плід – довгастий горішок з двома перетинчастими крилами.
Береза бородавчаста росте в соснових, мішаних і листяних лісах. Зрідка утворює чисті лісостани, морозостійка рослина. Цвіте у квітні-травні.
Поширена береза бородавчаста на Поліссі, в Розточчі-Опіллі, в північній частині Лісостепу, в Степу по берегах великих річок, в Карпатах, Прикарпатті й Закарпатті. Берези займають 5,4% державного лісового фонду України.
Бук лісовий – Faguz zylvatica. Дерево заввишки 20-40м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони, волосисті з червоними загостреними коричневими бруньками. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискуч, зісподу світліші, короткочерешкові.
Квіти двостатеві. Зав’яз нижня, тригнізда. Плід – блискучий, коричневий, тригранний горішок. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні-жовтні.
Поширений в Карпатах, де росте на висоті 250-1400 м, над рівнем моря, а також острівцями в західному лісостепу.
Висновки
1. На території було виявлено 64 вид рослин.
2. Усі рослини відносяться до шести флороцетипів. Найчисельніший з яких є лучний 31,2%.
3. Найчисельнішою і найбільш поширеною є родини Azteroceoe 9.37, Rozaceoe 9,37, Lemiaceoe 9,37, Fabaceoe 7,81.
4. На досліджуваній території знайдені такі рослини. Що занесені до Червоної книги України Aztrantia major, Galanthuz nivaliz, Leocojum vernum, Plantanthera bofolia.
5. Найбільшу рясність мають 9 видів (14,09%) і унікальними на території гори є 6 видів: Potentilla erecta, Crepiz fertorum.
Розпорошено зустрічається 12 видів, що складає 18,75%.
Назва реферату: Дослідження флори гори Рахово та її детальне вивчення