Мінеральні води

Лікувальні мінеральні води поширені по всій території області. Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 28-и з яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси за категорією С1. Води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру „Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України „Води мінеральні лікувальні».

Лікувальні мінеральні води поширені по всій території області. Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 28-и з яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси за категорією С1. Води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру „Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України „Води мінеральні лікувальні».

За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:

- води без специфічних компонентів і властивостей;

- води зі специфічними компонентами і властивостями.

1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу — 186 м3/добу; українського типу — 6985 м3/добу; казанського типу — 397 м3/добу; кашинського типу — 293 м3/добу; угличського типу — 26 м3/добу; каспійського типу — 242 м3/добу; хіловського типу — 10 м /добу; миргородського типу — 606 м3/добу; мінського типу — 67 м3 /добу.

2. Мінеральні води зі специфічними компонентами і властивостями:

а) мінеральні води типу „Нафтуся» поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. У результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу „Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода „Горянка», родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та „Гута» в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу „Нафтуся» складають 3540 м3 /добу;

б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району, у басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел „Нарзан» і „Казбегі». Запаси мінеральних вуглекислих вод по п'яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;

в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Тлумацькому, Калуському, Тисменицькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;

г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 джерелах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;

д) мінеральні содові води виявлені у Верховинському, Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2;

е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов'язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ у передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду — у межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10 мг/дм3 для йоду, глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовуватися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

є) хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського й Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2.

У Калуському районі в с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли із загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Вг -319,6 мг/дм3 і Cl — 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок, дебіт свердловини склав 690 м3 /добу.

У Верховинському районі, крім води „Буркут», діють свердловини мінеральної води „Верховинська» (в смт. Верховина) та сірчановодневої води в с. Кривопілля.

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: „Чисте джерело», „Зачарована Христина», „Наша вода», „Міреллі», „Княжа криниця». Всі вони знаходяться в смт. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм3 , що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.

У Долинському районі в с. Новий Мізунь у літній період працює санаторій „Джерело Прикарпаття». В арсеналі лікування: вживання мінеральної води „Горянка», яка є аналогом трускавецької „Нафтусі», а також аналогів мінеральних вод джерел №1та №6 курорту Моршин. У санаторії „Перлина Карпат» (с. Вигодівка) є мінеральні джерела.

У Косівському районі розробляються такі мінеральні води: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська. У районному центрі діє санаторій „Косів», що заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера. У лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на варикоз (розширення вен). У с. Шешори раніше діяв однойменний санаторій, оздоровчо-лікувальна база якого включала водолікувальний комплекс на