План

Вступ

1. Зміст живильних речовин у ґрунтах

1. Добрива

Література

Вступ

Харчування - це основа життя будь-якого живого організму, у тому числі й рослин. Поза харчуванням не можна зрозуміти сутність процесів росту і розвитку.

З погляду практичного рослинництва найважливішим засобом поліпшення харчування сільськогосподарських культур є застосування органічних і мінеральних добрив. Ріст рослинної продукції визначається безліччю факторів, серед яких ведуча роль належить добривам і особливо мінеральним, виробництво яких нарощує високі темпи.

Ґрунт є основним джерелом забезпечення сільсько- господарських культур живильними речовинами. Однак у сучасних умовах безупинної інтенсифікації сільськогосподарського виробництва для щорічного вирощування високих врожаїв досить часто виявляється недостатнім та кількість живильних речовин, що надходить у рослини з органічної речовини і важкорозчинних мінеральних з'єднань ґрунту в результаті діяльності

мікроорганізмів і кореневої системи рослин. Особливо це відноситься до нечорноземної зони,де дерено-підзолисті ґрунти з низьким рівнем окультуреності займають близько 51% площі.Для ґрунтів цієї зони характерно,як правило,тимчасове чи тривале надлишкове зволоження.Переважними несприятливими ознаками дерено-підзолистих ґрунтів є погані фізичні властивості, підвищена кислотність (РН у КС1 менше 5) і низький зміст органічної речовини - від 1 до 2,5%. Для них характерна також слабка забезпеченість елементами мінерального харчування для рослин - азоту, фосфору і калію, багатьох мікроелементів; нерідко (у різновидах легкого механічного складу) невеликий зміст також магнію і кальцію.

Ґрунту нечорноземної зони, особливо підзолисті,мають гостру потребу у вапнуванні і систематичному внесенні мінеральних добрив.

1. Зміст живильних речовин у ґрунтах

Запаси живильних речовин у ґрунтах у багато разів перевищують потребу в них рослин. Однак велика частина з них представлена недоступними для рослин сполуками.Валовий вміст живильних речовин в орному шарі різних ґрунтів неоднаковий.

Вміст азоту(N) коливається від 0,07% до 0,5%. Ґрунтовий азот знаходиться в основному в недоступній для рослин органічній формі.На долю мінерального азоту приходиться тільки 1-2% його загальної кількості.Під впливом мікробіологічних процесів органічні форми азоту переводяться в доступні для рослин мінеральні форми.

Зміст фосфору у багатьох ґрунтах складає 0,03-0,25%. Біля половини його знаходиться в мінеральній формі,а половина - у формі органічних сполук. У слабо окультурених торф'яних ґрунтах на фосфор в органічній формі приходиться до 70%.Деяка кількість його міститься в поглиненому ґрунтовими колоїдами стані.Значна частина мінеральних форм фосфору в кислих підзолистих ґрунтах і червоноземах знаходиться у важкодоступних для рослин фосфатах заліза й алюмінію. У нейтральних ґрунтах, наприклад у чорноземах, мінеральний фосфор представлений більш доступними для рослин фосфатами кальцію і магнію.

На частку калію у ґрунті приходиться 0,6-3% маси ґрунту.Більше калію міститься в глинистих і суглинних ґрунтах, а в ґрунтах легкого механічного складу (піщаних і супіщаних) його значно менше. Кількість обмінного калію в орному шарі складає, кг/га: у підзолистих ґрунтах - 150-300, чорноземах - 400-900, сіроземах - 600-1500. На відміну від азоту і фосфору калій не утворює у рослинах міцні органічні комплекси. Тому кількість його в органічній речовині ґрунту незначна.

Кальцію (СаО) у ґрунтах близько 0,2-2%. Він представлений силікатами, карбонатами, гіпсом, фосфатами й іншими з'єднаннями. Частина кальцію знаходиться в поглиненому стані. Найбільш багаті обмінним кальцієм чорноземи. Найменша кількість його зустрічається в підзолистих ґрунтах ,що зв'язано з їхньою кислотністю. Вапнуванням не тільки зміщається реакція ґрунту, але й поліпшується харчування рослин кальцієм.

Зміст магнію (Mg) складає 0,4-4% і більш від маси ґрунту і залежить від складу материнської породи. У ґрунтах, що утворилися на суглинках і глинах,більше магнію, ніж у ґрунтах, що виникли на пісках.

Близько 90-95% магнію в ґрунті входить до складу різних мінералів,головним чином силікатів і алюмосилікатів,що важко розчиняються у воді.Близько 5-10% магнію знаходиться в поглиненому (обмінному) стані. Обмінний магній як і обмінний калій, відіграє найважливішу роль у харчуванні рослин, поповнюючи кількість магнію в ґрунтовому розчині в міру споживання його рослинами. Незначна частина магнію в ґрунті зустрічається у формі органічних речовин, після розкладання яких він стає доступним для рослин.

Найбільш багаті магнієм чорноземи, каштанові ґрунти і сіроземи.Менше магнію в піщаних,супіщаних і деяких торф'яних ґрунтах.

Зміст сірки (SO3) коливається від 0,1 до 0,5% маси ґрунту. Сірка в ґрунті представлена органічними сполуками (80-90%), де вона знаходиться у відновленій формі,і в формі мінеральних з'єднань з кальцієм, залізом, калієм, натрієм (10-20), що є джерелом харчування рослин.Процес окислювання сірки, що входить до складу гумусу й органічних залишків,відбувається під впливом аеробних бактерій.

У більшості ґрунтів є достатня кількість сірки для рослин, однак у малогумусних підзолистих, піщаних ґрунтах її небагато, тому сульфатні форми добрив тут більш ефективні, ніж хлоридні. Сірку в ґрунт вносять також з органічними добривами, і з простим суперфосфатом.

Зміст заліза (Fe2O3) у ґрунтах коливається від 1-11% Залізо в ґрунті знаходиться у формі фероалюмосилікатів, окису і закису заліза і їх гідратів. Недолік заліза для рослин густо виявляється на карбонатних чи надто вапнованих ґрунтах, де воно знаходиться у важкодоступному стані.

2. Добрива

Добрива - це неорганічні й органічні речовини, застосовувані в сільському господарстві і рибальстві для підвищення врожайності культурних рослин і рибопродуктивності ставків. Вони бувають: мінеральні (чи хімічні),органічні і бактеріальні (штучне внесення мікроорганізмів з метою

підвищення родючості ґрунтів).

4.1. Мінеральні добрива, добуті з надр, промислово отримані хімічні сполуки, містять основні елементи харчування(азот, фосфор, калій) і важливі