3. Біологічні і фізичні наслідки будівництва приливних електростанцій.

Фізичні наслідки. Коли ми дивимося на припливи з їх загрозливою енергією, нам варто подумати про вплив на навколишнє середовище припливних басейнів. Зосередимося на фізичних змінах, що можуть відбутися з морської сторони припливної електростанції. Амплітуда припливу може збільшуватися усього лише на 30 см, але навіть така невелика зміна загрожує серйозними наслідками. Припливні води, що надходять, можуть піднятися на 15 см, а це здатне привести до вторгнення морської води в прибережні колодязі і створити загрозу для будівель, розташованих поблизу верхньої відмітки припливу. Можливе прискорення берегової ерозії, а низинні ділянки, включаючи дороги, будуть затоплятися, коли шторми і припливи, що збільшилися, об'єднають зусилля. Берегова смуга буде практично непридатна для використання через більш високі припливи. Оцінки площі берегової смуги, що може бути загублена через приливне затоплення, коливаються від 17 до 40 квадратних кілометрів. Звичайно, місцеві втрати залежать від крутизни схилу і характеру берега. Відплив, що може виявитися нижче на 15 см, здатний утруднити доступ до човнів і до води з причалів. Збільшена висота припливу може викликати надходження більш солоної води в устя річок і цим змінити співвідношення водних організмів, що живуть там. Зі збільшенням амплітуди припливів виникнуть посилені припливні плини, на 5-10% більш швидкі, що може привести до розмивання і переносу піщаних відмілин і до заповнення піском існуючих судноплавних рукавів, а в результаті до необхідності складання нових навігаційних карт. Але в цьому випадку судна незабаром почнуть застрявати, у міру того як проходи будуть змінюватися через переміщення піску.

а) Біологічні наслідки.

Будівництво великої приливної електростанції може привести не тільки до місцевих біологічних наслідків. У басейні за припливною станцією буде вплив на важливий біологічний простір уздовж узбережжя океану. Ця смуга, називана приливною зоною, простягається від точки найвищого припливу (чи бризів від припливних хвиль) до нижньої точки, що оголюється при відпливі. (Обидві ці межі трохи зміщаються зі зміною часів року). У цій зоні біологічні угрупування складаються, по-перше, з організмів, що проводять тут свій час чи велику частину його частину. На піщаних берегах живуть угрупування, що риють, такі, як краби, креветки, хробаки і деякі двостулкові молюски, а на скелястих - організми, прикріплені до скель (мідії, устриці, морські жолуді, великі водорості). У воді припливної зони мається ще один набір організмів - фітопланктон. Це діатомові водорості, перидинеї; вони приносяться і виносяться з водою припливів. Припливна енергія здатна змінити відносний баланс між видами, що складають угрупування припливної зони. Ще зовсім не ясно, як личинкові стадії морських видів зможуть переносити прохід через турбіну. Більш того, можливо, що такі шкідливі організми, як перидинеї, що викликають «червоний приплив» (такі припливи приводять до загибелі риби й іноді роблять м'ясо молюсків отруйним для людей), виявляться в сприятливому положенні, а розмноження бажаних видів, таких, як краби чи устриці, може постраждати. Крім того, не відомо напевно, що прискориться в результаті будівництва станцій - ерозія чи відкладення осадових матеріалів. Поява припливної електростанції може не тільки вплинути на місцеві угрупування, але і заподіяти шкоду мігруючим видам. Прохід через турбіни електростанції навряд чи принесе цим видам користь. Для перекриття входу можуть бути використані сітки, але придатність сходових рибоходів як обхідний шлях усе ще залишається під сумнівом. Перелітні птахи, що годуються на солоних маршах, такі як пісочники і сивки, ймовірно, будуть знаходити менше їжі в приливному басейну за електростанцією через загибель організмів при проході через турбіну. Усе це локальні наслідки, але область їхнього впливу може зробити більш великою. Віддалені біологічні наслідки при використанні припливної енергії будуть обумовлені посиленням припливних плинів у результаті збільшення амплітуди припливів. Більш могутні припливні течії будуть порушувати температурну стратифікацію води, перемішуючи шари з різною температурою. Холодні шари, що лежать нижче, найбільш багаті поживними речовинами, що поступово осідають на дно. Тому з більш холодною водою в поверхневі шари буде надходити більше поживних речовин. Літня температура повітря і води може понизитися в середньому на 1 градус, і ймовірним наслідком цього буде посилення туманів і морських вітрів, а біологічна продуктивність, очевидно, збільшиться. Достаток водоростей і зоопланктону, швидше за все, зросте, так само як і чисельність організмів, що живляться ними, але ми недостатньо інформовані, щоб знати, яким конкретно видам це піде на користь, а яким - на шкоду. Біологічні неясності, зв'язані з будівництвом станцій на припливній енергії, поки дійсно дуже великі

4. Енергія річок.

Багато тисячолітть вірно служить людині енергія, що міститься в текучій воді. Запаси ціеї енергії величезні. Люди навчились використовувати цю енергію раніше за всі інші. Коли настала доба електрики, водяне колесо заново відродилося, але тепер вже у вигляді водяної турбіни. Можна сказати, що ще