і якість річкових вод Західного Полісся в меженний період

Назва | Особливості використання водозбірної площі | Структура грунтового | Хімічний склад води, мг/дм3

річки | % осу-шення | Угіддя | покриву | Са2+ | Mg2+ | Na+

р.При-п’ять

(вер-

хів’я) | 0 > 50 | Ліс вільхових, природні заплавні луки, польові культури (просап-ні багаторічні тра-ви) | Торфові мало-, середньо, та потужні грунти

- “ - | 29,8-51,2

89,1-161,1 | 13,2-18,6

31,2-38,2 | 9,1-11,8

138,0

161,5 | 9,9-11,1

16,8-19,2 | 13,4-18,2

17,8-21,2 | 0,16-0,10

0,49-

2,02 | 0,00-

0,01

0,49-

1,89

р.Сто-

хід | 0 > 50 | Чагарники, лучно-болотна рослинні-сть, кормові та просапні культури | Алювіальні лучні та лучно-болотні

- “ - | 11,6-17,8

71,3

79,0 | 9,0-

11,2

21,6-

31,5 | 16,8-

19,5

121,0

151,0 | 5,1-

8,9

12,6-

19,8 | 9,0-

15,8

16,5-

21,6 | 0,0-

0,11

0,38-

3,89 | 0,01-

0,12

0,9-0,18

Якість підземних вод характеризується комплексом органолептичних, біологічних і хімічних показників. Ці показники поряд з мінералізацією, окислюваністю, жорсткістю і вмістом специфічних органічних забруднювачів використовуються для порівняльної оцінки забрудненості підземних вод в різних водопунктах. В процесі робіт опробовувались свердловини спецводокористування промислових підприємств і колодязі в сільських населених пунктах.

Важливим показником середовища міграції є лужно-кислотні умови. Води водоносного горизонту верхньокрейдових відкладів характеризуються нейтральною і слаболужною реакцією (pH=7,5-8,5), на деяких територіях – помірно-лужною (pH=7.6-7.8).

Бактеріологічний стан підземних вод в цілому задовільний, в поодиноких випадках колі-індекс перевищує допустимий рівень за рахунок побутового забруднення.

В двох свердловинах виявлено перевищення ГДК нафтопродуктів у 7-10 разів, можливим джерелом забруднення є відкачувальні засоби і трубопроводи.

Встановлено підвищений вміст фенолів у підземних водах (1,1-8,8 ГДК). Максимально забруднені води в районі міського сміттєзвалища, перевищення ГДК встановлено також в районі залізничного вузла (в 2,2 раза), міських очисних споруд (в 4,0 рази). В усіх випадках поява фенолів в підземних водах обумовлена органічним забрудненням внаслідок незадовільного санітарного стану зони санітарної охорони свердловин спецводокористування.

По мінералізації води верхньокрейдових відкладів переважно прісні (0,5-1,0 г/л), рідше дуже прісні (0,5г/л). Підвищеною мінералізацією характеризуються води змішаного складу в центральній частині території.

Серед інгредієнтів, які визначають гігієнічні властивості підземних вод, виділяються сульфати, хлориди, сполуки азоту та інші. В основному гідрокарбонатний кальцієвий склад підземних вод визначається характером атмосферних опадів в області живлення і хімічним складом водовміщуючих відкладів, вміст гідрокарбонат-іону становить164-1024 мг/л.

Підвищена кількість сульфатів погіршує органолептичні властивості питної води і негативно впливає на людський організм. Дані про вміст сульфатів у водах необхідні при вирішенні питань, пов’язаних з використанням вод для господарського і питного водопостачання. Вміст сульфатів у підземних водах складає 14-201 мг/л (4-42 мг-екв.%), що не перевищує допустимих норм, причому вищі значення територіально тяжіють до колодязів в сільській місцевості, що пояснюється побутовим забрудненням і застосуванням сульфатвміщуючих мінеральних добрив.

Вміст хлоридів у водах складає 9-251 мг/л (3-33 мг-екв.%), що не перевищує норми ГОСТу (350 мг/л). Просторовий розподіл хлорид-іону аналогічний сульфатам: підвищені концентрації характерні для змішаних вод в межах сільських населених пунктів, а також в межах міста, що пояснюється підживленням вод верхньокрейдового горизонту більш глибокозалягаючими (метаморфізованими) водами по зонах розривних порушень.

Сполуки азоту в природних водах представлені іонами амонію, нітрат- та нітрит-іонами. Головними джерелами мінеральних сполук азоту є продукти біохімічного розкладу органічних речовин – інгредієнтів комунально-побутового і деяких видів промислового і сільськогосподарського забруднення.Підвищений вміст нітратів і нітритів, як правило, формується в результаті техногенної діяльності, в той же час підвищені концентрації амонію зустрічаються як в забруднених, так і в незабруднених водах. По рівню концентрації нітратів виділяється чотири категорії природних вод: природні незабруднені ( 1 мг/л), з можливим антропогенним впливом (1,0-13,0 мг/л), техногенно змінені (13,0-45,0 мг/л), забруднені з вмістом азоту вище допустимих санітарно-гігієнічних норм ( 45 мг/л). Вміст нітритів ( NO2––) на рівні навіть 0,08 мг/л свідчить про забруднення підземних вод. Мікрокомпонентний склад підземних вод досить різноманітний, в природньому стані визначається складом атмосферних опадів в області живлення водоносного горизонту, водовміщуючими породами на ділянці транзиту, перетоком з вище і нижчезалягаючих горизонтів. Перевищень ГДК за межами зон забруднення не встановлено, мікрокомпоненти містяться в кількості 0,5-1,0 ГДК і менше. На урбанізованій території і в межах малоповерхової забудови сільських населених пунктів в колодязях повсюдно встановлено перевищення ГДК по барію, марганцю, рідше титану, хрому, нікелю. Вміст барію досягає 5,6 ГДК – 0,56 мг/л (свердловина спецводокористування лісгоспзагу), переважно знаходиться в межах 2,0-3,0 ГДК (0,20-0,30 мг/л), при фоновому значенні на території міста 0,05 мг/л. В багатьох свердловинах перевищуються ГДК по марганцю, переважно в 1,2-2,0 раза, в окремих пунктах в 8 разів (0,80 мг/л). В свердловинах міського водозабору встановлено перевищення ГДК по титану в 1,6-2,4 раза і нікелю в 2,2 рази (0,22 мг/л). В усіх випадках перевищення мають тимчасовий характер, не завжди простежуються при режимному опробуванні. Забруднення підземних вод в колодязях і свердловинах спецводокористування обумовлено незадовільним санітарним станом прилеглих територій, поганою ізоляцією водоносного горизонту верхньокрейдових відкладів від грунтових вод верхньочетвертинних відкладів.

Зростаюча питома вага промислових підприємств, розвиток сільського господарства, збільшення кількості міст з великим народонаселенням зумовили тенденцію до зростання навантаження на водні екосистеми України, промисловий комплекс якої виробляв 40% електроенергії, значну частину продукції хімічної, машинобудівної і верстатобудівної галузей колишнього СРСР. Валовий збір основних сільськогосподарських культур перевищував 28%. У результаті цього в атмосферу викидається значна кількість забруднюючих речовин, що спричинює збільшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище [1].

Великий техногенний вплив на поверхневі і підземні води негативно позначається на їх якості [3].

В регіональному плані формування якості підземних вод виникає в умовах всезростаючого техногенного пресу. У межах Волині