РАДІОЗАХИСНЕ ХАРЧУВАННЯ

Надходження штучних радіоактивних речовин у навколишнє середовище супроводжується включенням певної їх кількості у процес міграції, накопиченням у харчових продуктах, а згодом – потраплянням безпосередньо в організм людини. Особливо актуальною і гострою ця проблема стала після аварії на ЧАЕС.

У нинішній соціально-екологічній обстановці на здоров’я людини впливає не тільки структура харчового раціону, а й вміст у продуктах контамінантів – чужорідних речовин.

Недостатнє вживання основних харчових речовин (білків, вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин) сприяє виникненню так званих хвороб дефіциту, зниженню опірності організму. В умовах підвищеного радіаційного впливу величезне значення має оптимальне забезпечення організму повноцінними білками – джерелами незамінних амінокислот. Останні регулюють протиінтоксикаційну функцію печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють повноцінному засвоєнню вітамінів та інших речовин.

Протеїни є носіями сульфгідрильних груп – ефективних інактиваторів (конкурентів), які легше окиснюються активними радикалами, ніж біологічними молекулами. Джерелами повноцінного білка є яловичина, свинина, м’ясо кролика, птахів, яйця, риба, молоко і молочні продукти. Важливе значення мають рослинні білки, велику кількість яких містять квасоля, горох, соя, зелений горошок, гречана і вівсяна крупи, хлібопродукти з борошна грубого помолу. Питома вага білків рослинного походження повинна становити 60% від загальної їхньої кількості в раціоні для дітей і підлітків та 50% – для дорослого населення. Питома вага жирів у раціоні дітей і людей похилого віку має становити не більш як 30%, у дорослих – 33%.

Поліненасичені жирні кислоти в комплексі з іншими (ліпо-тропними) речовинами (сірковмісні амінокислоти, вітаміни, фосфоліпіди) істотно впливають на основний обмін. Недостатній їх вміст при підвищеному променевому навантаженні знижує антиоксидантну функцію печінки і сприяє накопиченню метаболітів у тканинах організму.

41

Важливе значення має забезпечення організму вуглеводами, насамперед харчовими волокнами і пектиновими речовинами. Наявність у пектинових речовинах своєрідних карбоксильних груп гіалуронової кислоти обумовлює їхню здатність зв’язувати в травному каналі іони металів.

Незамінними для організму харчовими речовинами є вітаміни. Їх слід вживати у вигляді полівітамінних препаратів типу “Ундевіт”, “Ревіт”, “Пентавіт” та ін. Одним із перших почали використовувати як радіопротектор вітамін Р. Його біологічна дія в умовах іонізуючої радіації полягає у захисті стінок судин, насамперед, капілярів.

Достатній вміст у раціоні солей Mg, К і Са сприяє зниженню накопичення в організмі радіоактивних Cs і Sr. Важливе значення має збагачення організму оптимальною кількістю Se, що має антиоксидантні властивості, а також легкозасвоюваним залізом, яке сприяє кровотворенню. Названі елементи містяться в харчових продуктах як тваринного, так і рослинного походження.

У добовому раціоні дорослої людини має бути не менш як 400 г овочів, 500 г картоплі, 300-400 г фруктів і ягід, 500 г молока і молочнокислих продуктів, 50-70 г сиру, 200-350 г м’яса і риби, 30 г рослинної олії, 60 г круп і бобових, 25-30 г вершкового масла, 1 яйце, 70 г цукру, 300-400 г хліба.

Діти в середньому на добу повинні одержувати 300-400 г овочів, 150-500 г фруктів і ягід, у тому числі соки з м’якоттю (110-150 г), 100-200 г м’яса і м’ясопродуктів, 40-50 г риби і рибопродуктів, 10-25 г рослинної олії, 30-60 г круп, 1-0,5 яєць і 90-350 г хліба. Періодично дітям рекомендують давати сало шпик (15-25 г), яке містить біологічно активну арахідонову кислоту. Половину хліба, який вживають діти, має складати житній.

Вміст радіоактивних речовин істотно зменшується при різних способах кулінарної обробки продуктів:

42

Вплив способу кулінарної і технологічної обробки харчової сировини на вміст радіонуклідів

Зниження

радіоактивності продукту, %

Продукт

Вид переробки

118Cs

90Sr

Картопля

в шкірці

Відварювання в прісній воді

30

30

Очищення від шкірки

0-40

30-40

Відварювання в прісній воді

30-45

21

Картопля

очищена

Відварювання в підсоле-ній воді

50

30

Яловичина

Відварювання

70

50

Риба

Відварювання

60

50

Приготування сиру

79

73

Молоко

Приготування топленого масла

100

100

Промивання в прісній проточній воді

18

32

Гриби

Дворазове відварювання по 10 хв зі зливанням відвару після кожного етапу

97

82

Для харчування рекомендують використовувати такі бульйони: м'ясо і кістки заливати холодною водою, відварювати 10-11 хв., цей бульйон зливати, потім м'ясо і кістки знову заливати холодною водою і варити до готовності. Аналогічно обробляють рибу.

За матер.: Овчаренко О.П. Основи радіаційної медицини: Навчальний посібник / О.П. Овчаренко, А.П. Лазар, Р.П. Матюшко.– О.: Одес. Держ. мед. ун-т, 2002.– С. 174-176.– (Б-ка студента-медика).

43

Додаток 4

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Аварія – подія, внаслідок якої було ушкоджено або зруйновано техніку (без загибелі людей).

Активна зона реактора – ділянка реактора, яка містить ядерне паливо і модератор. У ній відбувається реакція розщеплення.

Атомна електростанція (АЕС) – електростанція, де ядерна енергія перетворюється на електричну. Тепло, що виділяється в ядерному реакторі, на АЕС використовується для отримання водяної пари, яка обертає турбогенератор. Першу в світі АЕС (потужністю 5 МВт) було запущено 1954 року в СРСР (м. Обнінськ, Калузька обл.). АЕС – основа атомної енергетики. Потужність найбільших АЕС – 9 ГВт.

Активність – число розпадів радіоактивних ядер за певний період часу. Одиниці активності: у системі СІ – беккерель (Бк), тобто однин розпад радіоактивного ізотопу за секунду; позасистемна одиниця активності радіонуклідів Кюрі (Кі), що відповідає активності 1 г радію. 1 Кі = 3,710 10 Бк.

Бар (від гр. барос – вага) – позасистемна одиниця виміру тиску, приблизно 750 мм ртутного стовпчика, або 0, 987 атмосфери. 1 Бар = 105 Па, 1Па (Паскаль) = 0,102 кг/м2

Бер – біологічний еквівалент рентгена (Р). Біологічна дія дози в 1 бер така ж, як і дія поглинутої дози рентгенівського або гамма-випромінювання в 1 рад. 1 бер = 0,01 Зв.

Ват – одиниця вимірювання електричної потужності, позна-чається (Вт). Розрізняють механічну, теплову та електричну потужність. У механіці та теплотехніці 1 Ват дорівнює