Таблиця 6 - Сумарна бальна оцінка природних туристичних ресурсів Закарпатської області

Рекреаційні
зони | Бальнеологічні ресурси | Лісові ресурси | Водні ресурси | ПЗФ | Сумарна бальна оцінка

Ужгородська | 12,2 | 7,4 | 14,7 | 1,1 | 35,4

Мукачівська | 9,6 | 13,6 | 16,7 | 0,2 | 40,1

Великоберезнянська | 5,5 | 18,4 | 8,8 | 20,0 | 52,7

Перечинська | 4,3 | 18,0 | 11,7 | 2,3 | 36,3

Міжгірська | 16,3 | 17,5 | 4,6 | 14,7 | 53,1

Воловецька | 0 | 17,2 | 4,9 | 1,1 | 23,2

Свалявська | 31,1 | 18,9 | 5,0 | 0,2 | 55,2

Іршавська | 5,5 | 14,2 | 9,6 | 4,0 | 33,3

Берегівська | 13,8 | 3,6 | 14,8 | 0,3 | 32,5

Хустська | 13,0 | 13,5 | 15,8 | 0,1 | 42,4

Виноградівська | 2,1 | 4,6 | 20,0 | 0,8 | 27,5

Тячівська | 13,2 | 18,2 | 12,7 | 4,0 | 48,1

Рахівська | 15,0 | 20,0 | 11,6 | 8,7 | 55,3

Оцінка культурно-історичних ресурсів.
Для розвитку туризму, особливо пізнавального, велике значення мають пам’ятки історії, архітектури та культури. На Закарпатті на порівняно невеликій площі сконцентрована значна частина пам’яток історії, архітектури та культури, добре збереглися звичаї та обряди, оригінальний фольклор, художні промисли, що також підвищує туристичний інтерес і виступає значним рекреаційним ресурсом.
В області висока щільність середньовікових замків – 10 одиниць. Ужгородський, Мукачівський та Чинадіївський за своїм станом є придатними для проведення екскурсій. Інші сім замків менш, але також можуть бути використані для туристично-екскурсійного обслуговування відпочиваючих.
Закарпатська область володіє також значною кількістю пам’ятників дерев’яної народної архітектури XVII-XIX ст., є багато адміністративних, культових і житлових кам’яних споруд VII-VIII ст. на території Закарпаття збережено 118 дерев’яних церков, збудованих упродовж останніх п’яти сторіч. В області на облік взято понад 700 пам’яток історії та культури, в т.ч. понад 100 пам’яток архітектури. Пам’ятки архітектури в області охоплюють період в понад 1000 років і репрезентують всі основні стилі європейської архітектури.
При оцінці історико-культурних ресурсів враховується наявність на території відповідних рекреаційних територій архітектурних пам’яток, пам’яток археології, пам’ятки історії, пам’ятки мистецтва, музеї. Максимальна кількість балів (20) присвоюється рекреаційній зоні, яка, з урахуванням таких оціночних критеріїв, як атрактивність, історична цінність та доступність історико-культурних ресурсів є лідером за певним видом ресурсу. Шляхом складання пропорції визначалась бальна оцінка інших рекреаційних зон у даній групі. У табл. 7 наведені дані щодо бальної оцінки історико-культурних ресурсів.

Таблиця 7 - Бальна оцінка історико-культурних ресурсів рекреаційних зон Закарпатської області

Рекреаційні
зони | Архітектурні пам’ятки | Пам’ятки археології | Пам’ятки
історії (будівлі) | Пам’ятки мистецтва | Музеї | Сумарна кількість балів

к-сть | бали | к-сть | бали | к-сть | бали | к-сть | бали | к-сть | бали

Ужгородська | 39 | 19,0 | 58 | 15,1 | 49 | 20,0 | 33 | 17,8 | 23 | 20,0 | 91,9

Мукачівська | 24 | 11,7 | 18 | 4,7 | 19 | 7,8 | 37 | 20 | 11 | 9,6 | 53,8

Великоберезнянська | 10 | 4,9 | - | 0 | - | 0 | 4 | 2,1 | - | 0 | 7,0

Перечинська | 2 | 1,0 | 1 | 0,3 | 2 | 0,8 | 8 | 4,3 | 6 | 5,2 | 11,6

Міжгірська | 28 | 13,7 | - | 0 | 1 | 0,4 | 22 | 11,9 | 15 | 13,0 | 39,0

Воловецька | 11 | 5,4 | - | 0 | - | 0 | 8 | 4,3 | 5 | 4,3 | 14,0

Свалявська | 4 | 2,0 | 2 | 0,5 | 1 | 0,4 | 13 | 7,0 | 5 | 4,3 | 14,2

Іршавська | 11 | 5,4 | 18 | 4,7 | 3 | 1,2 | 21 | 11,4 | 4 | 3,5 | 26,2

Берегівська | 41 | 20,0 | 65 | 16,9 | 5 | 2,0 | 17 | 9,2 | 8 | 7,0 | 55,1

Хустська | 14 | 6,8 | 6 | 1,6 | 7 | 2,9 | 26 | 14,1 | 6 | 5,2 | 30,6

Виноградівська | 21 | 10,2 | 77 | 20,0 | 2 | 0,8 | 22 | 11,9 | 6 | 5,2 | 48,1

Тячівська | 12 | 5,9 | 7 | 1,8 | 1 | 0,4 | 30 | 16,2 | 7 | 6,1 | 30,4

Рахівська | 10 | 4,9 | 1 | 0,3 | 1 | 0,4 | 20 | 10,9 | 3 | 2,6 | 19,1

Як видно з таблиці, найбільш сприятливою для розвитку пізнавального туризму та найбільш забезпеченою об’єктами, що мають історичну та культурну цінність, є Ужгородська рекреаційна зона, яка набрала найбільшу кількість балів – 91,9. За нею, з досить великим відривом, слідують Берегівська, Мукачівська та Виноградівська. Найменшу кількість балів за наявністю історико-культурних ресурсів отримали Великоберезнянська