Рекреація – це відновлення здоров’я та працездатності шляхом відпочинку поза місцем проживання – у лоні природи або підчас тур
Реферат
на тему :
«Вивченння якості повітря в зонах відпочинку на прикладі саду ім.Т.Г.Шевченко»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЯК СКЛАДОВА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УРБОЕКОСИСТЕМИ 7
1.1 Забруднення атмосферного повітря
.2 Нормування якості атмосферного повітря
1.3 Санітарно-гігієнічні нормативи якості
атмосферного повітря
1.4 Основні джерела утворення і викидів
забруднюючих атмосферу речовин
РОЗДІЛ 2 ВАЖЛИВІСТЬ ЗЕЛЕНИХ ЗОН ДЛЯ
ЕКОСИСТЕМИ МІСТА
2.1 Зелені зони міста
2.2 Виділення й визначення розмірів зелених зон міст України
2.3 Охорона й використання лісів зелених зон міст
2.4 Функції рослинного покриву в містах
2.5 Санітарно-захисні зони
ВИСНОВКИ
ВСТУП
Забруднення атмосферного повітря є однією з головних проблем великих міст. Потужність техногенного навантаження на атмосферне повітря збільшується з кожним роком. Промислова діяльність, якою людина намагається покращити свої житлові умови, тим або іншим чином забруднює навколишнє середовище, місце її існування. Крім того, існує також потужне природне забруднення середовища повітряного океану вулканічними викидами, пиловими бурами тощо.
Величезний збиток навколишньому середовищу, і як наслідок людині, наносять викиди в атмосферу від промислових підприємств, енергетичних об'єктів та автомобільного транспорту. Ці викиди містять такі шкідливі речовини, які становлять загрозу життєдіяльності та здоров’ю людини вже при малих концентраціях. Хоча степінь шкідливості цих речовин різноманітна та залежить від хімічного составу й фізичних якостей, їх постійне накопичення приводить до перевищення гранично припустимих концентрацій.
Атмосферне повітря – невідокремлима частина життя. Його якість, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, для здорового існування не повинна перевищувати певної дози. Високий рівень забруднення атмосфери зумовлений переважно підвищеним вмістом у повітрі специфічних шкідливих речовин, а також наявністю двоокису азоту й пилу. Більша частина цих речовин утворюється при згорянні звичайних органічних палив.
Благосприятливий вплив на екологічне становище міської середи оказують зелені насадження, особливо зосередженні у парках, де проводе час та відпочиває значна кількість міського населення. Зелені зони поліпшують електрогігієнічні властивості атмосфери. Відіграючи величезну роль у очищенні забрудненого повітря міст, збагачуючі навколишнє середовище киснем та поглинаючи двоокис вуглецю, вони роблять зелені насадження не тільки найголовнішою складовою зон загального відпочинку людини, а також необхідною частиною її життя. Естетичну цінність урбанізованих ландшафтів підвищують природні й штучні акваторії. Гармонічне сполучення водного дзеркала із прибережною зеленню робить ці куточки природи привабливими для всіх городян.
РОЗДІЛ 1
ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЯК СКЛАДОВА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УРБОЕКОСИСТЕМИ
1.1 Забруднення атмосферного повітря
Людство з давніх-давен забруднювало атмосферу. Уся промислова діяльність, якою людина намагається покращити свої житлові умови, тим або іншим чином забруднює навколишнє середовище, місце існування людини.
Крім того, існує також потужне природне забруднення середовища повітряного океану вулканічними викидами, пиловими бурами тощо.
Неважко представити, як почували б себе жителі промислового
гіганта – Харкова, якби довкола нього не було б надійного рослинного заслону – прилеглих лісових масивів, що входять у зелену зону міста в радіусі 50 кілометрів.
Саме ці лісові й міські насадження очищають повітря, яким ми дихаємо, воду, що ми п'ємо, створюють мікроклімат, що благотворно впливає на наше здоров'я.[5]
Рівень забруднення атмосферного повітря в Україні досить високий. За даними Мінстату України в останні роки щорічний середній загальний обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря становив 6,04 млн. т, причому 4,16 млн. т – від стаціонарних джерел забруднення. Високий рівень забруднення повітря залишається в містах України, які знаходяться переважно в Донецько-Придніпровському промисловому регіоні: Кривому Розі, Маріуполі, Донецьку, Запоріжжі, Дніпродзержинську, Єнакієвому, Луганську, Дебальцевому.
Основними забруднювачами атмосферного повітря на Харківщині є Змиївська ТЕС, ВАТ «Балцем» і підприємства паливно-енергетичного комплексу. Усього ж в області забруднюють повітря 1200 підприємств й 400 тис. одиниць автотранспорту.
Потужність техногенного навантаження на навколишнє середовище залежить від наявності і концентрації підприємств чорної й кольорової металургії, теплоенергетики, хімії, нафтохімії, гірничодобувної промисловості, цементних заводів.
Обсяг викидів забруднюючих речовин підприємствами Донецько-Придніпровського регіону складає 81% від загального обсягу викидів по країні. Ця величезна промислова зона є однією з найнебезпечніших для навколишнього середовища. Високий рівень забруднення атмосфери в цих містах зумовлений переважно підвищеним вмістом у повітрі специфічних шкідливих речовин, а також наявністю двоокису азоту й пилу. Найбільше забруднюють повітря підприємства:
· обробної промисловості (1488,0 тис. т),
· паливно-енергетичного комплексу (1376,5 тис. т),
· видобувної промисловості (1047,0 тис. т),
· негативно впливають на стан атмосфери викиди підприємств
· будівництва (46,9 тис. т)
· сільського господарства ( 9,4 тис. т).
В атмосферу викидається величезна кількість твердих пилоподібних часток, газів та пари. Ступінь їх шкідливості різноманітна й залежить від хімічного складу, фізичних властивостей, умов розповсюдження в атмосфері та багатьох інших чинників. Найбільшими «постачальниками» забруднюючих атмосферу речовин слід назвати електростанції, підприємства чорної та кольорової металургії, промисловість будівельних матеріалів, транспорт.[6]
Щорічно в атмосферу Землі від антропогенних джерел потрапляє приблизно 250 млн. т пилку, 200 млн. т оксиду вуглецю, 50 млн. т різноманітних вуглеводнів, 150 млн. т діоксиду сірки, 50 млн. т оксидів азоту. Більша частина цих речовин утворюється при згорянні звичайних органічних палив.
У