РОЗДІЛ 2 ВАЖЛИВІСТЬ ЗЕЛЕНИХ ЗОН ДЛЯ ЕКОСИСТЕМИ МІСТА 2.1 Зелені зони міста Зелені насадження міста входять до складу комплексної зеленої зони – єдиної системи взаємозалежних елементів ландшафту міста й прилягаючого району, що забезпечує комплексне вирішення питань озеленення й відновлення території, охорони природи й рекреації, спрямованої на поліпшення умов праці, побуту й відпочинку населення. Комплексна зелена зона міста складається з ядра й зовнішньої зони. У ядрі виділяють: 1) мікрорайони, квартали; 2) зелені насадження, у тому числі загального користування й спеціального призначення; 3) вулиці, дороги й площі; 4) промислові території. Зовнішня зона включає: 1) позаміську забудову й промислові території; 2) курорти й місця відпочинку; 3) дороги; 4) зелені масиви ; 5) сади й виноградники, розсадники; 6) території, що не озеленюють; 7) водойми. За функціональним призначенням зелені насадження підрозділяються на три групи: 1) загального користування - загальноміські парки культури й відпочинку, районні парки, міські сади; 2) обмеженого користування – зелені насадження на житлових територіях мікрорайонів і житлових районів, на ділянках дитячих садів, шкіл; 3) спеціального призначення – насадження на міських вулицях і магістралях, території санітарно-захисних і водоохоронних зон, ботанічні й зоологічні сади, насадження на територіях розсадників, квіткових господарств й т. п. Головними функціями зелених насаджень сучасного міста є санітарно-гігієнічна, рекреаційна, структурно-планувальна, декоративно-художня. Зелені рослини відіграють величезну роль у збагаченні навколишнього середовища киснем і поглинанні діоксида вуглецю, що утвориться. Дерево середньої величини за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох чоловік. За один теплий сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 220-280 кг діоксида вуглецю. [3] Велику роль зелені насадження відіграють у загальної сонячної радіації. На відкритій міській території в сонячні дні радіація досягає 4,1 Дж/см2 у хвилину, тоді як серед зелених насаджень — 0,5 Дж/см2. Сумарна сонячна радіація під кроною окремих видів дерев майже в 9 разів менше, ніж на відкритому просторі. Гігієнічне значення зелених насаджень полягає в тому, що вони значно знижують теплову радіацію, тому теплові відчуття людини ближче до комфортного саме серед зелені. По даним гігієністів, зона комфортності перебуває в межах 17,2-21,7 єС. Позитивно впливає на теплосприйняття людини не тільки оптимальна температура повітря, але і його вологість — різні комбінації температури, відносної вологості й швидкості вітру створюють однакові сприйняття теплового ефекту. Підвищення відносної вологості повітря відчувається в більшості випадків як зниження температури, підвищення вологості на 15% сприймається людським організмом як зниження температури на 3,5 °С. Освіжаючий ефект одного зростаючого в сприятливих умовах дерева еквівалентний ефекту 10 кімнатних кондиціонерів. Збільшення відносної вологості повітря пов'язане з випаровуючою здатністю рослинного покриву. Поверхня, покрита рослинністю, випаровує в десятки разів більше вологи, ніж позбавлена зелені. З 1 м2 газону випаровується до 200 г/ч води, а 1 га лісу за годину випаровує в атмосферу 1—4,5 тис. т вологи. Зміни температури й відносної вологості повітря виявляються в безпосередній близькості від міських зелених насаджень, які практично не мають істотного впливу на віддалену територію. При ізольованому розміщенні насаджень і компактній міській забудові зміни температури й вологості повітря спостерігаються на відстані 70-100 м, а при об'єднанні міських і заміських насаджень у єдину систему в сполученні з вільною забудовою – на 200-300 м. Для підвищення ефективності впливу зелених насаджень на мікроклімат прилеглих територій рекомендується створювати в містах зелені смуги шириною 75-100 м через кожні 400-500 м. Величезна роль зелених насаджень в очищенні повітря міст. Затримуючи потоки повітря, рослини поглинають ті забруднюючі речовини, що містяться в ньому – дрібнодисперсні аерозолі й тверді частки, а також газоподібні сполуки, що поглинаються рослинами або не рослинними тканинами, що включаються в метаболізм. Процес фільтрації повітря можна розділити на дві фази: затримування газів й аерозолів і взаємодія їх з рослинами. Здатність осаджувати пил пояснюється будовою крони й листя рослин. Зелені рослини відіграють величезну роль у збагаченні навколишнього середовища киснем і поглинанні діоксида вуглецю, що утвориться. Дерево середньої величини за 24