У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох чоловік. За один теплий сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 220—280 кг діоксида вуглецю й виділяє 180—220 кг кисню. Різні рослини здатні виділяти різні кількості кисню : бузок за період вегетації виділяє з поверхні листя площею 1 м2 1,1 кг кисню, осика — 1,0 кг, граб — 0,9 кг, ясен — 0,89 кг, дуб — 0,85 кг, сосна — 0,81 кг, клен — 0,62 кг, липа дрібнолиста — 0,47 кг. Розрізняються рослини також і по ефективності газообміну: якщо ефективність газообміну ялини прийняти за 100%, то у модрини вона складе 118, сосни звичайної – 164, липи крупнолистої – 254, у дуба черешчатого – 450, тополі берлінської – 691%.
Оптимальна норма споживання кисню — 400 кг/рік на 1 чоловіка, тобто стільки, скільки його продукує 0,1—0,3 га міських насаджень. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) вважає, що на 1 городянина повинно припадати 50 м2 міських зелених насаджень й 300 м2 приміських. Зелені насадження поліпшують мікроклімат міської території, охороняють від надмірного перегрівання ґрунт, стіни будинків, тротуари, створюють «комфортні умови» для відпочинку на відкритому повітрі.
Тінь від дерев і чагарників захищає людину від надлишку прямого й відбитого сонячного тепла. У середніх широтах температура поверхні в зоні зелених насаджень на 12—14 °С нижче температури стін і бруківок. У тіні дерев у жаркий день температура повітря на 7-8 є С нижче, ніж на відкритому місці. Якщо в літній день температура повітря на вулиці вище 30 °С, то в сквері мікрорайону вона не буде перевищувати 22—24 єС. Температуру повітря здатні знижувати навіть трав'янисті газони: у жаркий день на доріжці біля газону температура повітря на висоті росту людини майже на 2,5°С нижче, ніж на асфальтованій бруківці.
Зелені насадження знижують рівень міського шуму, послаблюючи звукові коливання в момент проходження їх крізь гілки, листя й хвою. Звук, потрапляючи в крону, переходить якби в інше середовище, що має значно більший, ніж повітря, акустичний опір, відбиває й розсіює до 74% і поглинає до 26% звукової енергії. Улітку насадження знижують шум на 7-8 Дб узимку – на 3-4 Дб.
Зниження шуму залежить від щільності крони, густоти листя, розташування насаджень стосовно джерела шуму й пропорційно ширині озелененої смуги. Рослинні екрани вздовж автомагістралей, що складаються з деревної рослинності, зменшують рівень шуму від міського транспорту на 4,5-5,5 Дб, чагарникові – на 10 Дб. Ряд насаджень висотою в кілька метрів може знизити звук на 10 Дб на 1 м ширини смуги, особливо якщо дерева мають густе й тверде листя. Смуга насаджень шириною 200-250 м поглинає таку кількість шуму автомагістралі, що він не сприймається як перешкода, знижується до 35-45 Дб або відповідає кількості звуку, що розсіюється на незалісеній території на відстані 2 км від шосе. Зелена смуга шириною 100 м зменшує шум не менш чим на 8 Дб. Добре розвинені деревні й чагарникові насадження шириною близько 40 м здатні знизити рівень шуму на 17-23 Дб, 30-метрова смуга з рідкою посадкою дерев – на 8-11 Дб, а невеликі сквери й рідко посаджені внутріквартальні насадження – на 4-7 Дб.
Навіть вузькі й однорядні посадки значно знижують рівень шуму, створюваного транспортом. Найбільшою шумозахисною здатністю відрізняються клен, тополя, липа, в'яз. Кращі властивості, що екранують, мають змішані насадження, що складаються з дерев і чагарників, особливо з гарною горизонтальною й вертикальною зімкнутістю. Так, рослинний екран із сосни чорної й чагарнику – кизильнику звичайного, що має висоту 4,5 м і ширину 6 м, знижує рівень шуму на 10-15 Дб.
Шумозахисна ефективність рослинних екранів залежить від розміщення насаджень. Значна частина пилу затримується на поверхні листя, гілок і стовбура. При випаданні опадів вона змивається й разом з водними потоками несеться в ґрунт і каналізаційну мережу.
Хвойні насадження затримують за рік близько 40 т/га пилу, а листяні здатні затримувати за сезон до 100 т/га пилу. У різних рослин пиловловлюючі властивості неоднакові: запиленість поверхні листів в'яза — 3,4 г/м2, бузку угорського — 1,6; липи дрібнолистої — 1,3; клена гостролистого — 1,0; тополі бальзамічної — 0,6 г/м2.
Кількість часток, що затримуються на листовій пластині, залежить від її фактури. Шорсткі листи в'яза затримують пилу майже в 6 разів більше, ніж гладкі листи тополі бальзамічної. Листи із шорсткою й зморшкуватою поверхнею звільняються від пилу швидше, ніж з опушеною. Клейкі листи й смолиста хвоя на початку сезону проявляють високі пиловловлюючі властивості, які поступово знижуються.
Дуже добре вловлюють пил газони: листова поверхня трави висотою 10 см на газоні площею 1 м2 досягає 20 м2. Трава затримує в 3-6 разів більше пилу, ніж не покрита зеленню земля, і в 10 разів більше, ніж дерево. Навіть порівняно невеликі ділянки насаджень, що займають незначну частину кварталу, знижують у літню пору запиленість міського повітря на своїй території на 30-40%.

2.2. Виділення й визначення розмірів зелених зон міст України

Зелені зони міст виділяються на землях державного лісового фонду, розташованих за межами міста, з урахуванням площ зон санітарної охорони джерел водопостачання, округів санітарної охорони курортів, захисних смуг вздовж залізних і автомобільних доріг, а також заборонних смуг лісу, що захищають нерестовища цінних промислових риб. Для міст, де відсутні природні ліси й
Сторінки: 1 2 3 4 5 6