У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад
Реферат
Грубий пошук
Точний пошук
Вхід в абонемент
Замовити курсову роботу
Замовити дипломну роботу
Замовити магістерську роботу
Замовити реферат
Замовити контрольні роботи
Контрольна робота
-
Вивченння якості повітря в зонах відпочинку на прикладі саду ім.Т.Г.Шевченко
22
інші насадження, ліси зелених зон створюються штучно на землях, непридатних для ведення сільського господарства. Нормативні розміри загальної площі зелених зон міст встановлюють, виходячи із чисельності населення міста, природно-кліматичної зони й загальної лісистості території. Залежно від місцевих санітарних і кліматичних умов допускається зміна розмірів зелених зон не більш, ніж на 15% від нормативно встановлених.
2.3. Охорона й використання лісів зелених зон міст
Охорона й використання лісів зелених зон міст повинні ґрунтуватися на комплексній системі лісокористування. Така система включає лісоводні, біотехнічні й протипожежні заходи, благоустрій території для забезпечення оздоровчих і середовище захисних функцій лісу й організація відпочинку міського населення, а також передбачає обмеження побічного користування лісом. Виконання цих завдань повинне забезпечувати:
· У лісопарковій частині – збереження й формування довговічних й естетично привабливих насаджень, придатних для організації відпочинку населення; У лісогосподарській частині – формування насаджень, що сприяють очищенню й оздоровленню повітряного басейну міста, створенню резерву для подальшого розширення лісопаркової частини міста, задоволенню потреб у деревині й продуктах побічного користування лісом.
Територіальна організація зелених зон міст передбачає:
- Виділення місць відпочинку населення;
- Виділення особливо охоронюваних ділянок, «зон спокою» для тварин, що забезпечують підтримку нормального функціонування лісових екосистем;
- Розміщення зон розвитку лісогосподарської діяльності.
Функції зелених насаджень різноманітні. Вони не тільки збагачують повітря киснем, створюють сприятливий мікроклімат, але й сприяють розсіюванню шкідливих речовин і поглинають їх.
При озелененні території промислових підприємств й їх СЗЗ, обочин доріг звичайно вибирають деревні, чагарникові, квіткові й газонні рослини залежно від кліматичного району, характеру виробництва й ефективності даної породи для очищення повітря, а також її стійкості до шкідливих газів. Установлено, що найбільш стійкими є, наприклад, акація біла, атлант високий, клен ясенелистий.
Ефективність озеленення характеризують наступні дані: хвоя одного гектара ялинового лісу уловлює 32 т пилу, листя букового лісу – 68 т. на відстані 500 м від підприємства, при відсутності озеленення забруднення повітря діоксидом сірки, сірководнем і діоксидом азоту в 2 рази нижче, ніж безпосередньо біля джерела забруднення, а при наявності озеленення нижче в 3-4 рази.
Зелені насадження поліпшують електрогігієнічні властивості атмосфери. У лісовому повітрі ступінь іонізації кисню в 2-3 рази більше, ніж у морському або в повітрі над лукою, і в 5-6 разів більше, ніж у міському. Ступінь іонізації залежить від видового складу й віку рослин.
Зелені насадження в три рази збільшують кількість легких негативно заряджених іонів і сприяють зменшенню кількості важких іонів. Важкі іони виникають у результаті сполучення легких іонів з важкими ядрами конденсації. Підвищена конденсація важких іонів погіршує видимість, негативно впливає на дихання людей, викликає утому, а легкі негативні іони поліпшують діяльність серцево-судинної системи. Як показали дослідження, проведені в Парижі і на його околицях, в 1м3 міського повітря міститься 86 позитивних й 66 негативних легких іонів, а також 16700 важких іонів, тоді як у приміській зоні – 345 позитивних й 283 негативних легких іонів й 1600 важких.
2.4. Функції рослинного покриву в містах
Неоднорідність умов виростання, контроль із боку людини обумовлює неоднорідність складу й нерівномірність розміщення рослинності в місті. «Лісистість» міської території на різних ділянках становить від 1 до 98%. На відміну від типового європейського міста епохи Середньовіччя, майже повністю позбавленого рослинного покриву, сучасні міста з їхньою системою штучних зелених насаджень, приміських лісів, парків і рослинним покривом, що спонтанно формується, на будь-яких ділянках з порушеним ґрунтовим субстратом, де контроль із боку людини слабшає, уже не є «царством каменю», символом перемоги Людини над Природою. І якщо в епоху Відродження, коли людина «розгорнувши» свої міські поселення для рослин, відвівши значні площі під устрій садів, парків, фонтанів, а міста стали більш світлі, просторі, провітрювані, зелені насадження розглядалися як свого роду елемент розкоші, що відповідає в першу чергу естетичним потребам людини, то в сучасну епоху, після двох сторіч панування промислового міста, міські насадження вже не є гарним, але необов'язковим елементом міської структури, далеким від задоволення насущних потреб людини. Саме рослинність робить урбоекосистему повноцінною й наявність мережі зелених насаджень у місті стає вже не символом багатства й розкоші, а умовою виживання людини.
Крім традиційних функцій, що виконуються рослинним блоком у будь-який екосистемі, а саме – виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу, що потім споживається консументами і редуцентами, і формування життєвого простору для консументів і редуцентів, – в урбоекосистемі істотного значення набувають такі функції рослинності, як:
5) Охолодження міського «острова тепла» за рахунок збільшення альбедо поверхні й транспірації;
6) Стабілізація вітрового режиму, «розвантаження» повітряних мас;
7) Збільшення відносної вологості повітря й «згладжування» її добових і сезонних коливань;
8) Виділення кисню в атмосферу;
9) Збільшення концентрації негативно заряджених іонів в атмосфері над деревинно-чагарниковими насадженнями;
10)Виділення біологічно активних речовин, що пригнічують розвиток патогенних агентів в атмосфері;
11)Поглинання забруднюючих атмосферне повітря пилу й газів;
12)Зниження рівня шуму внаслідок поглинання енергії, що викликає його механічні коливання;
13)Затримка частини опадів і зменшення поверхневого стоку;
14)У водних і болотних екосистемах – формування умов аеробного розкладання забруднюючих воду речовин, поглинання біогенних елементів;
15)Поліпшення структури, збільшення проникності й, у ряді випадків, родючості ґрунтів;
16)Затримка снігового покриву й поталих вод;
17)Закріплення сипучих ґрунтів, зниження рівня ерозії, поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів.
Свідоме використання людиною перерахованих функцій рослинного
Сторінки:
1
2
3
4
5
6