Хосе САБАТЕР, директор департаменту із поводження з відходами м. Барселони—

Мерія відповідає за збирання відходів на своїй території. Фінансування робіт здійснюється частково з держбюджету, за рахунок внесків компанії «Екоембалаж», дотацій уряду (вони компенсують недавно скасовані інвестиції ЄС), приватних вкладень. Частина витрат бюджету покривається коштами від продажу енергії, отриманої за рахунок спалювання зібраних відходів. Основний постулат європейської спільноти — «той, хто забруднює, той і платить». З іншого боку, європейці намагаються вибудувати економічно виправдану систему. «Екоембалаж» — це навіть не підприємство, це фонд. Його функція — збирання коштів від підприємств, які поставляють свій продукт на ринок, щоб заплатити за роздільне збирання і сортування.

Віктор МАРКОС, менеджер з питань екології компанії Tetra Pak Spain—

Свого часу в Іспанії для вирішення питання поводження з відходами було розроблено 15 законопроектів і два роки пішло на їх обговорення. Промислові підприємства самі вирішують, як вони зможуть організувати виконання вимог законодавства. Щоб організувати переробку відходів, необхідно виконати їх розділення, котре вимагає додаткових витрат. І додаткові кошти не покриваються вартістю отриманої в результаті сировини. Це вимагає додаткового вкладення грошей із боку промислових підприємств.

Володимир СЛАБИЙ, голова коаліції УкрПЕК—

«Провал» ринку відходів упаковки спостерігається з моменту, коли споживач позбувся використаної упаковки, до того моменту, коли однорідні за складом відходи зосереджено в одному місці. Досі жодній країні світу не вдалося створити умови для прибуткової діяльності зі збирання та сортування відходів упаковки. Тому держава через законодавство примушує підприємства займатися вирішенням проблеми зниження негативного впливу відходів на довкілля.

В Україні проблема утилізації відходів упаковки (ВУ) стала виявлятися наприкінці 90-х. Однак усі ці роки державні структури безуспішно намагаються знайти і реалізувати свою власну модель системи поводження з ВУ. Більше того, ситуація з вирішенням проблеми переробки й утилізації ВУ демонструє повне ігнорування досвіду європейських країн, у яких високий рівень захисту довкілля забезпечується з урахуванням мінімальних витрат суспільства.

В основі європейської системи поводження з відходами знаходиться недержавний неприбутковий оператор, створений учасниками ринку. Статус неприбутковості оператора забезпечує виконання встановлених у країні обсягів переробки й утилізації ВУ з найменшими витратами. Зацікавленість учасників ринку в мінімізації витрат очевидна, адже останні впливають на собівартість продукції і товарів в упаковці і, відповідно, на конкурентоспроможність. Також зрозуміло, що недержавний статус оператора унеможливлює нецільове використання отриманих коштів.

Тільки ухвалення Закону України «Про упаковку й відходи упаковки», котрий грунтується на досвіді європейських країн, а потім створення на його основі ефективної системи збирання, переробки й утилізації відходів упаковки може вирішити проблему їхнього негативного впливу на довкілля з найменшими витратами для суспільства.

На тему: »Роздільне збирання відходів»