Обсяг промислової продукції в усьому світі кожних 10 роківзбільшується тепер приблизно вдвічі. Якщо за весь період цивілізації людствовикористало 80-85 млрд. т палива, то половина цього обсягу припадає на останні25-30 років. Це пов'язано з тим, що у другій половині XX ст. значно змінивсяпаливно-енергетичний баланс на планеті. Питома вага нафти у ньому становить 44%, природного газу - 18, вугілля - 35 %. За оцінкою експертів, запасіворганічного палива - вугілля, нафти і газу на рівні прогнозованого йогоспоживання у 2000 р., - вистачить людству ще на 150 років. Максимальнийвидобуток нафти на планеті очікується у 90-х роках XX ст., а до 2035 р. 90 %всіх відомих світових запасів нафти і газу буде повністю вичерпано.

Внаслідок індустріалізації Землі та розвитку транспортнихзасобів різко погіршилась якість атмосферного повітря. Щорічно промисловіпідприємства викидають приблизно 145 млн. т оксиду сірки (IV), 250 млн. т пилу,близько 1 млн. т сполук свинцю, десятки тисяч тонн фтористих та хлористихсполук, а було величезного поширення явище кислотних дощів. Вихлопні газиавтотранспорту та викиди промислових підприємств утворили над багатьма містамипостійні отруйні газові хмари, що дуже шкідливо відбивається на здоров'ї людей.

Зараз спалюють щороку близько 2 млрд. т вугілля. Цей процессупроводжується викиданням в атмосферу мільярдів тонн вуглекислого газу таінших речовин. Наземні рослини та фітопланктон океанів вже не встигаютьзасвоювати таку кількість вуглекислоти. В атмосфері планети швидконакопичуються вуглекислий газ (близько 0,4 % на рік) та інші шкідливі гази -метан, оксиди сірки, азоту, фтористо-хлористі вуглеводневі сполуки (3 % нарік). За період з 1860 р. по 1985 р., за підрахунками дослідників, в результатіспалювання органічного палива в атмосферу потрапило 165 млрд. т вуглекислогогазу, його вміст у ній зріс на ЗО %, причому лише за 1959 - 1985 рр. - на 9 %.

При сучасних темпах спалювання органічного паливаочікується, що в 2010 р. щорічні викиди вуглекислого газу досягнуть більше 10млрд. т. Зараз вміст вуглекислого газу в атмосфері Землі вже досягає 2300 млрд.т і передбачають, що до 2000 р. він збільшиться майже вдвічі. Якщо цей процесбуде тривати, постане загроза виникнення на Землі “парникового ефекту”, при якомуатмосфера буде безперервно нагріватися. Одночасно із збільшенням вуглекислотипадає вміст у атмосфері кисню, відтворення якого не встигає за споживанням.

Швидко зменшуються на Землі запаси питної води. Кількістьводи, що забирається з річок для промисловості, зрошення та по-збутових потреб,становить вже 20 % поверхневого стоку. У промислово розвинутих країнахпрактично весь стік води проходить через промпідприємства, зрошувальні системи,водопровід та каналізацію. Забруднення охопило навіть акваторії Світовогоокеану. Порівняно недавно (у 1947 р.) Тур Хейєрдал під час своєї першоїподорожі на “Кон-Тіки” захоплювався чистотою Тихого океану. Нині Світовий океанперетворився на гігантський відстійник багатьох видів відходів сучасноїцивілізації. Величезні площі океанічної поверхні вкриті плаваючим сміттям танафтопродуктами, які потрапляють сюди при очищенні резервуарів, внаслідокаварій танкерів і витоків при розвідуванні та експлуатації морськихнафтопромислів. Нафтова плівка вже вкриває п'яту частину поверхні Світовогоокеану. Крім того, в нього щорічно скидають 5 тис. т ртуті, 50 тис. т ДДТ таінші шкідливі сполуки. Все це знищує біологічні ресурси океану, порушуєводно-повітряний обмін планети та глобальну кліматичну стабільність.

Особливо сильно позначився антропогенний вплив на лісахнашої планети. За історію людської цивілізації територія лісових масивів наЗемній кулі скоротилася на 60-65 %, що призвело до відчутного погіршеннягідрологічного та кліматичного режимів. Щорічно від вирубок, пожеж та забрудненьатмосфери гине 11 млн. га лісів. За оцінками експертів, лісистість планети заперіод 50-х - кінця 70-х років скоротилась у 2 рази - з 50 до 25 млн. км2.Найбільший обсяг втрат припадає на “зелені легені” нашої планети, якіпостачають основні об'єми кисню в атмосферу Землі, найбагатші у біологічномувідношенні вологі тропічні ліси Африки, Південної Америки та Південно-СхідноїАзії, а також на сибірську тайгу. Передбачають, що до 2000 р. в країнах, щорозвиваються, у зв'язку із зростанням попиту на деревину та паливо і потребоюрозширення площ сільськогосподарських угідь буде знищено 40 % сучасної площілісів. При цьому слід мати на увазі, що вологі тропічні ліси, які покриваютьзагалом менше 10 % площі суші, концентрують 40 % всього генофонду планети. Азникнення рослин має особливо важкі екологічні наслідки, адже, як стверджуютьспеціалісти, від кожного рослинного виду, як правило, залежить існування 10-30видів комах, а інколи й вищих тварин та інших видів рослин.

Крім знищення місць проживання організмів та шкідливого ,'впливу на них отруйних викидів промпідприємств і транспорту, ( величезної шкодиорганічному світу нашої планети завдають розвиток хімічної промисловості тахімізація сільського і лісового господарства, зокрема широке застосування отрутохімікатівдля боротьби з шкідниками сільськогосподарських та лісогосподарських культур ізловживання мінеральними добривами. Кожного року в грунти вноситься понад 500млн. т мінеральних добрив і 3 млн. т пестицидів.

С За період 50-х - середини 80-х років обсяги виробництвапродукції органічної хімії на планеті зросли з 7 до 250 млн. т, щорічно насвітовий ринок потрапляє від однієї до двох тисяч видів нової продукції. Авсього людство нині активно використовує близько 80 тис. неприродних хімічнихсполук. Внаслідок цього нині близько 1 млн. видів фауни і флори знаходиться підзагрозою зникнення,