Можна констатувати, що Україна перенасичена промисловимвиробництвом, окремі галузі якого дуже шкідливі для природи і людей. У такихпромислових містах, як Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кременчук, зареєстрованоріст онкологічних захворювань у дітей у 5-8 разів. З 1991 р. в Україні вжеприпинилось природне відтворення населення - людей померло на ЗО % більше, ніжнародилося. Дитяча смертність в Україні найвища в Європі, 80 % вагітних жінокхворі (10 років тому ця цифра становила ЗО %), на тисячу новонароджених вУкраїні вмирає в містах 13, в селах - 14 дітей, 80 % українських дітей хворі.Зростає кількість людей з порушеною спадковістю. Лише за останнє десятиріччя вкраїні у п'ять разів збільшилась кількість неповноцінних дітей. До закінченнясередньої школи 46 % випускників набувають різних хронічних захворювань, 50% -морфофункціональних порушень. З 1986 р. на 5 % щорічно зростає кількістьнароджених дітей-мутантів. Український народ опинився перед реальною загрозоювимирання.

Узагальнюючи сказане, можна констатувати, що перед людствомзараз стоїть серйозна дилема. В разі нерозв'язання людьми протиріччя між собоюта природою остання його розв'яже за рахунок людства. Отже, треба негайнозупинити процес прогресуючого руйнування біосфери, яка є складовою частиноюглобальної соціоекосистеми, інакше остання деградуватиме до повного розпаду.Внаслідок цього людство буде просто відторгнуте природою як шкідливий чинник іпошкоджена біосфера знову почне поступово відновлювати свою динамічнурівновагу, але вже без людей, які просто перестануть існувати на Землі.Альтернативою такого розвитку подій є невідкладна гармонізація взаємовідносинсуспільства з природою, включення всіх продуктів господарської діяльності уприродний кругообіг речовин, відновлення речовинно-енергетичного балансу вбіосфері нашої планети, для чого потрібен якнайшвидший розвиток нової науки -соціоекології.

6. СТАТУС СОЦІОЕКОЛОГІЇ, ЇЇ СТРУКТУРА ТАВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ 3 ІНШИМИ НАУКАМИ

Соціоекологія є інтегральною міждисциплінарною наукою, щодіалектичне поєднує в собі міждисциплінарний характер з предметною цілісністю.Виникнувши на стику природничих, суспільних та технічних наук, соціоекологіявивчає різні - географічні, біологічні, геологічні, медичні, економічні,соціальні, юридичні, філософські, технологічні та інші аспекти взаємодіїсуспільства та природи, тобто має міждисциплінарний характер. Проте вона непросто вивчає ці аспекти, а узагальнює їх з системних позицій, розглядаючи якокремі грані одного кристала (соціоекосистеми), в чому полягає її предметнацілісність.

Соціоекологія являє собою комплексну науку в якійпроявляється діалектичний закон єдності та боротьби протилежностей. Вонаскладається з галузевих підрозділів та інтегративного ядра. Галузевимипідрозділами є спеціалізовані підрозділи ряду традиційних наук; географії,біології, геології, медицини, економіки, юриспруденції тощо, які займаютьсявідповідними аспектами взаємодії суспільства з навколишнім середовищем.Інтегративне ядро відображає єдність теоретичного та прикладного напрямів усоціоекології. В його функції входить як вивчення закономірностей взаємодії всоціоекосистемах природних та соціально-економічних компонентів (теоретичнафункція), так і моделювання соціоекосистем з метою їх оптимізації та керуваннягармонійним розвитком (прикладна функція).

Згадані спеціалізовані підрозділи, пов'язані з питаннямиохорони навколишнього середовища та раціонального використання природнихресурсів, почали виникати в різних науках тоді, коли нераціональноюгосподарською діяльністю було порушено динамічну рівновагу біосфери і почалосяпрогресуюче погіршення якості життєвого середовища. Деякі науки спробуваливирішити цю проблему самостійно за допомогою власних методів. Значно розширивсядіапазон інтересів давно сформованої біологічної дисципліни - екології, щовивчає закономірності взаємодії рослин, тварин і мікроорганізмів між собою та забіотичним середовищем. В її функції увійшли питання охорони, раціональноговикористання та відтворення біологічних ресурсів. У географії інтенсивно почаларозвиватися нова галузь - геоекологія (екологія ландшафту), яка набралаконструктивної спрямованості. Медико-біологічні та медико-демографічні аспективзаємодії суспільства та природи, якими спочатку до певної міри займалисямедична географія та гігієна, стали предметом вивчення нової синтетичної галузімедичних наук - екології людини. Суттєво розширилася сфера діяльностіінженерної геології, яка з вузької геологічної дисципліни, що обслуговувалабудівельну справу, трансформувалася в наукову галузь, яка вивчає геологічнітіла як середовище існування та життєдіяльності людей, займається питаннямиохорони та раціонального використання геологічного середовища.

Одержала “нове дихання” і розширила коло своїх зацікавленьзаснована ще В. І. Вернадським біогеохімія (геохімія біосфери, яку тепер інодіназивають геохімією навколишнього середовища). В наш час вона вивчає не лишеприродні речовинно-енергетичні обмінні процеси в біосфері, а й вплив на нихлюдської діяльності, антропогенне геохімічне забруднення різних природнихкомпонентів: атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунтового тарослинного покривів тощо. В юриспруденції виділилося соціоекологічне(екологічне) право. В економічній науці виник новий розділ - економікаприродокористування. Технологічними аспектами гармонізації взаємодії суспільствата природи стала займатися екологічна технологія.

Деякі представники згаданих наук навіть почали стверджувати,що проблема охорони природи і раціонального природокористування повністюналежить до компетенції їхньої науки, інші вчені, визнаючи другорядну рольдеяких суміжних дисциплін у вирішенні даної проблеми, домінуюче місце все жтаки залишали за своєю наукою. Такі тенденції призводили до недостатньокомпетентного втручання одних наукових галузей у сфери інших та дублюванняприродоохоронних досліджень науковими установами і організаціями різногопідпорядкування.

У процесі розвитку згаданих спеціалізованих наукових галузейїхні зусилля все більше зосереджувалися на тих аспектах охорони природи тараціонального природокористування, які найбільш відповідали спеціалізації наук,у надрах яких вони виникли. Одночасно ставало все більш очевидним, щоізольоване вивчення біологічних, географічних, геологічних, медичних,економічних, юридичних та інших аспектів даної проблеми не дає змоги створитизагальної теорії і здійснити на практиці гармонізацію взаємовідносин міжлюдським суспільством та навколишнім середовищем, що для цього потрібна якіснонова інтегральна міждисциплінарна