в Україні не впроваджуються у виробництво, а розробники не отримують винагороди за відкриття і не спроможні їх втілити у суспільне виробництво. Бідність та соціальна незахищеність людей інтелектуальної праці спонукає мігрувати їх до найбільш розвинутих країн, де гарантований соціальний статус та належні умови проживання та праці.
Поглиблення кризового періоду , особливо для новоутворених держав, і в першу чергу країн СНД, зумовило масову міграцію як кваліфікованих так і простих робітників до більш багатих країн. За даними Всеукраїнського перепису населення, біля 7,5 млн. громадян України нелегально емігрували на Захід для покращення умов життя. Значне скупчення емігрантів у невеликих країнах розмиває моральні, культурно-релігійні та побутові уклади місцевого населення і приносить негативні чинники у їх повсякденність.
Початок 21-го ст. відзначився і трансконтинентальною міграцією, в основному з країн Південно-Східної Азії у Європу. В цьому відношенні Україна стала буферною зоною , куди емігранти попадають без особливих перешкод, а в подальшому виникають проблеми з виїздом на Захід. Наплив наркотичної сировини , що осідає в наші державі.
Одним з різновидів міграції за економічними умовами є сезонна міграція на сільськогосподарські роботи. Особливо вона проявляється в країнах Латинської Америки, Туреччини та Східної та Центральної Європи.
Вимушені еміграційні процеси у ряді випадків збільшують число безробітних у країнах перебування.
За даними статистики , безробіття в останні роки 20-го сторіччя знаходилося в наступному стані (порівняння проведені з 1992 і 1999 роки): у заможних європейських державах (Бельгія, Німеччина, Франція, Швеція) дещо збільшилося безробіття, в середньому на 7,5%. Різко, від 1420 тис. до 3170 тисяч виросла армія безробітних в Японії.
У Сполучених Штатах Америки за цей період число безробітних різко зменшилось від 39613 до 5880 тис. осіб.
Різке збільшення безробіття відзначене у Російській Федерації та в Україні. Якщо у Росії воно виросло з 3877 тис. 9094 тис., що є рекордним показником в усьому світі по абсолютній величині безробітних осіб, то в Україні відзначений надто великий темп росту безробітних , від 71 тис. осіб у 1992 р. до 1175 тис. осіб у 1999 році. Кількість безробітних наведена в таблиці 4.1.
Країна | Кількість безробітніх (тис.)
1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Австралія | 925 | 939 | 856 | 765 | 779 | 787 | 747 | 685
Австія | 132 | 159 | 138 | 144 | 160 | 165 | 165 | 147
Бельгія | 315 | 335 | 405 | 390 | 404 | 375 | 384 | 375
Болгарія | 718 | 815 | 731 | 590 | 505 | 513 | 497 | 534
Данія | 265 | 309 | 222 | 196 | 195 | 174 | 155 | 146
Італія | 2799 | 2299 | 2508 | 2638 | 2653 | 2688 | 2745 | 2669
Канада | 1640 | 1649 | 1541 | 1422 | 1469 | 1414 | 1305 | 1190
Китай | 3603 | 4201 | 4764 | 5196 | 5528 | 5768 | 5710 | 5750
Корея | 466 | 551 | 490 | 420 | 426 | 556 | 1461 | 1356
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Нідерланди | 368 | 437 | 492 | 523 | 489 | 422 | 337 | 330
Німеччина | 3186 | 3799 | 4160 | 4035 | 3473 | 3890 | 3849 | 3503
Норвегія | 126 | 127 | 116 | 107 | 108 | 93 | 75 | 75
Польша | 2454 | 2427 | 2474 | 2277 | 2108 | 1923 | 1808 | 1795
Росія | 3877 | 4305 | 5702 | 6712 | 6732 | 8058 | 8876 | 9094
Сша | 9613 | 8940 | 7996 | 7404 | 7236 | 6739 | 6210 | 5880
Угорщина | 444 | 519 | 451 | 417 | 400 | 349 | 313 | 285
Україна | 71 | 84 | 82 | 127 | 315 | 637 | 1003 | 1175
Фінляндія | 292 | 405 | 408 | 382 | 363 | 314 | 285 | 261
Франція | 2591 | 2929 | 3104 | 2931 | 3137 | 3192 | 3050 | 3060
Швейцарія | 109 | 145 | 150 | 129 | 145 | 162 | 142 | 122
Швеція | 233 | 356 | 340 | 333 | 342 | 342 | 267 | 241
Японія | 1420 | 1660 | 1920 | 2100 | 2250 | 2300 | 2790 | 3170
Нові фактори вимушеної міграції виявилось у 90-х роках, після розпаду Радянського Союзу, з Утворенням незалежних держав. Раптове руйнування економічних залежностей зумовили економічні ризи в новоутворених державах, на фоні яких сформувалось соціальне значення вимушеної міграції населення.
До основних факторів вимушеної міграції можна віднести про національну законотворчість, що передбачає дискримінацію за мовними і національними ознаками:
різкий спад рівня життя, в більшості для некорінних національностей;
посилення етнокультурної дистанції;
сільське перенаселення,
висока напруга на ринку праці.
В більшості держав СНД економічне неблагополуччя не визначає загального росту еміграції. Наприклад, міграція з Середньої Азії в Росію у більшому числі випадків (55%) обумовлена родинними обставинами. Це