Мета досліджень — визначення оптимальних шляхів координації гармонійного екологоекономічно збалансованого співіснування техносфери й біосфери, принципів і критеріїв ефективної локальної, регіональної та глобальної екополітики.

Основне завдання сучасної екології: вивчення загального стану сучасної біосфери (біологічних систем усіх рівнів), умов і чинників його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників; прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери в цілому в часі і просторі розроблення, з урахуванням основних екологічних законів, шляхів гармонізацї взаємовідносин людського суспільства і природи, збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення.

Центральним завданням сучасної екології, як зазначалося вище, залишаеться дослідження живої компоненти біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя.

1.ЕНЕРГІЯ В ТЕХНОСФЕРІ.

Одним з найпотужніших негативних техногенних чинників є енергетика. Рівень і вартість енергетики визначають технологічний рівень країни. Промислова революція почалася відтоді, як людство навчилося використовувати енергію вугілля, нафти та газу. Науково-технічний прогрес і стрімке економічне зростання цивілізації останні 100 років супроводжувалися надзвичайно швидким збільшенням споживання енергії. За рахунок спалювання органічних палив (кам'яне вугілля, нафта, газ) в усьому світі виробляється близько 95% енергії. Двадцятип'ятиразове збільшення споживаної людством первинної продукції (замість 1% — 25%) відбувається вже завдяки не лише енергії Сонця, а й переважно за рахунок допоміжних невідновних джерел — нафти, газу, вугілля, урану, деревини.

При спалюванні палива на ТЕС утворюються тверді (шлак, зола), рідкі (стічні води) та газоподібні відходи. Їх кількості і співвідношення в димових викидах залежать від типу та якості палива. Наприклад, при спалюванні вугілля запиленість димових газів ТЕС становить 10—50 г/м3,

мазуту — 20—50 г/м3.

Потенціал електроенергетики України становлять 44 потужних ТЕС (найбільші — Вуглегірська — 3600 МВт, Запорізька — 3600 МВт, Криворізька — 2820 МВт), 8 ГЕС (з них 6 утворюють каскад на Дніпрі: Київська — 361,2 МВт, Канівська — 444 МВт, Кременчуцька — 625 МВт, Дніпродзержинска — 1532 МВт, Каховська — 351 МВт), Дністровська ГЕС — 702 МВт 1 Теребля-Рікська потужність 27 МВт, 5 АЕС (Запорізька потужністю 6000 МВт, Південно-Україська — 3000 МВт, Рівненська — 1818 МВт, Чорнобильська — 1000 МВт, Хмельницька — 1000 МВт).

Виробництво паливно-енергетичних ресурсів та вартість виробництва електроенергії за різних технологій наведено в таблицях 1 і 2.

Виробництво електроенергії в Україні забезпечують на 46,9% АЕС, на 11,2% — ГЕС, на 39,1%-ТЕС.

Таблиця№1.Виробництво паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) в Україні.

Країна | Види ПЕР

Електроенергія,

млрд кВт*год/

кВт*год* | Нафта,

млн т/кг* | Природний газ,

млрд м3/м3* | Вугілля,

млн т/кг*

Україна | 252,6/4843 | 4,5/86,0 | 20,90/400,0 | 133,6/1978,0

Таблиця №2.Вартість виробництва електроенергії при різних технологіях.

Спосіб одержання електроенергії | Вартість електроенергії, цент/кВт*год

ТЕС на вугіллі | 2

Вітрова енергія | 6,4

Геотермальна енергія | 5,8

Енергія біомаси | 6,3

Газові турбіни з піддувом пари | 4,6-6,3

Атомні електростанції | 12,5

Сонячні батареї з фотоелементами | 28,4

Підвищення ефективності використання енергії | 2,0-4,0

Хімічна і нафтохімічна промисловість

Особливістю цих галузей народного господарства (порівняно з енергетикою) є менша кількість викидів і велика різноманітність сполук. Найбільше газоподібних забрудників надходить у повітря під час добування барвників, пластмас, гуми, добрив, неорганічних кислот (хлорид гідрогену, оксиди нітрогену і сульфуру, флуорид гідрогену) та в технологіях, де використовуються органічні розчинники (ацетон, бензол, толуол, діетиловий ефір, дихлоретан). Крім газоподібних речовин в атмосферу потрапляють і пари, рідкі й тверді часточки у вигляді аерозолів.

Промисловість будівельних матеріалів

При виробництві будівельних матеріалів та будівельних конструкцій на їх основі найбільша частка серед забрудників належить пиловим часточкам різного грануло-метричного складу, які осідають на листя дерев, потрапляють на землю, будівлі, в легені людини. Оскільки цей пил може мати різну хімічну природу, адсорбувати на собі інші речовини, його небезпечність ще збільшується.

Технології виробництва будівельних матеріалів пов'язана з використанням різної сировини, зокрема вугільного пилу у виробництві цегли, термічних процесів, тому у викидах цієї галузі народного господарства містяться і оксиди карбону, нітрогену, сульфуру, органічні сполуки.

Целюлозно-паперова промисловість

Спектр забрудників, як і спектр речовин, які використовують для виробництва целюлози, паперу, картону, надзвичайно широкий і зумовлений складністю технологічного циклу та обраною технологією. Обов'язковими компонентами викадів підприємств цієї галузі є оксиди сульфуру, гідрогеносульфур, хлор (останній використо-вують як відбілювач), численні органічні речовини — компоненти деревини та проміжні сполуки або продукти численних хімічних реакцій, органічні розчинники.

Транспорт

У світі чисельність автомобілів перевищує 400 млн одиниць, з яких 80% припадає на легкові, 15—17% — на вантажні автомобілі та автобуси. За підрахунками, в автомобільних двигунах внутрішнього згоряння щороку спалюється близько 2 млрд т нафтового палива, а якщо врахувати, що коефіцієнт корисної дії двигуна не перевищує 23%, то решта палива витрачається не лише на обігрівання, а й на забруднення довкілля. У містах з розвинутою промисловістю до 80% усіх забруднень дає ав-тотранспорт.

Чинниками забруднення атмосфери авто-транспортом є:

відпрацьовані гази, що викидаються через вихлопну трубу;

картерні гази;

вуглеводні з бака, карбюратора та трубопроводів внаслідок випаровування та протікання.

Кількість викидів забрудників двигунами внутрішнього згоряння обчислюють за формулою:

Qi=QmBi

Де Qi — кількість викидів забрудника; Qm — кількість спаленого палива, т/рк; Bi — питома кількість викидів при згорянні 1 т бензину чи дизельного палива (табл. 3). Викиди автотранспорту містять до 200 хімічних сполук, деякі з них надзвичайно токсичні (див. табл. 3.8). Лише один вантажний автомобіль, який працює на бензині, при спалюванні 1 т палива викидає в повітря до 0,6 т оксиду карбону (II) — чадного газу, що за рік становить 8—10 т.

Таблиця№ 3. Питомий викид забрудників при спалюванні палива

Забрудник |

Питомий викид, мг/м3

Дизельне паливо | Бензин

Оксид карбону (II) | 0,1 |