8. Закон України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" № 1947-Ш от 14.09.2000 р.

9. Рудюк Н.В., Бабий В.П., Маркина Л.Н. Новая технология утилизации опасных органических отходов / Збірник матеріалів конференції "Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення". -Київ: Товариство «Знания України», 2001. - 152 с.

Назва реферату: Утилізація відходів промисловості

ПРОБЛЕМИ ВІДХОДІВ ПРОМИСЛОВИХ

ПІДПРИЄМСТВ КРИВБАСУ

Н.В. Гнілуша1, О.П. Собко2

1Криворізький державний педагогічний університет

2Криворізька регіональна державна екологічна інспекція

Проблеми управління потоками відходів промислових підприємств, їх складування, контролю, моніторингу та нейтралізації їх впливу на здоров\’я людини, на рослинний і тваринний світ є актуальними для багатьох промислових зон України та, особливо, для Кривбасу.

Ці проблеми вимагають значних проектувальних, інтелектуальних зусиль, екологічно обґрунтованих і економічно ефективних заходів щодо локусів зосередження цих відходів, просторового та інженерного формування відвалів. До цього часу всі гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу розосереджено, в основному в кожній кар\’єрній зоні складують відходи відкритого видобутку залізної руди у вигляді скришених гірських порід, в межах міста і в його ближніх околицях. Прямі потоки цих відходів дистанційно є короткими, здійснюються важким авто- або залізничним транспортами. Тому невідкладними є заходи загального та спеціального моніторингу екосистем, які складаються в цих зонах і в цілому на Криворіжжі та рекультивація відвалів як осередків зберігання цих відходів.

Екосистемна організованість Кривбасу на фоні значних техногенних порушень є складно-диференцьованою. Нормалізація умов праці та життя людей Криворіжжя вимагають невідкладного розгортання загального моніторингу та оптимізуючих заходів, а також спеціальних моніторингових досліджень в екосистемах, які формуються при складуванні та накопиченні відходів у відвалах розкривних порід і бідних руд у гірничих відводах підприємств, або за містом, які займають великі площі земельних відводів біля гірничо-збагачувальних комбінатів та шахт.

Екосистеми кар\’єрно-відвальних урочищ і шламосховищ складаються на основі їх природного заростання і, в незначній мірі (~0,5%) за рахунок фіторекультивації, тому що більшість таких виділів ландшафту

задіяні постійно або періодично у виробничих циклах гірничо-збагачувальних комбінатів і шахт.

Лімітуючими факторами природного заростання в основному є на відвалах токсичність, мала трофність, щільність, мінералізованість субстратів на шламосховищах, надмірна або дуже низька зволоженість. Відкриті поверхні відвалів і шламосховищ тривалий час забруднюють атмосферу, доповнюючи пило-газові викиди підприємств міста.

Проблематика загального моніторингу в Кривбасі щодо стану атмосфери, геологічних, гідрологічних умов, ґрунтів і біоти в цілому має бути деталізована в декількох спеціальних напрямах щодо якості стану екологічних систем в місці розташування кар\’єрів, відвалів та шламосховищ, тому що вони багатофакторно впливають на стан довкілля в Кривбасі. Геологічні, геофізичні, геоморфологічні, гідрологічні, геомагнітні явища та процеси в тих чи інших розмірах, об’ємах і поширеннях, пилове та радіаційне забруднення оточуючих площ доповнюється біотичними впливами. Ці екосистеми є осередками неконтрольованого розвитку та масового розмноження бур\’янів, в тому числі карантинних, алергоносних рослин, вони є резерватами спонтанного розмноження тваринних організмів, в тому числі шкідників і збудників хвороб дикорослих, декоративних і культурних рослин міської та прилеглих зон. Відвали та шламосховища в певній мірі змінюють мікроклімат оточуючих площ і міських прилягаючих районів і вимагають в цілому зосередженого, окремо-виділюваного моніторингу на багатопрофільній основі, включаючи виділення ареалів і потоків техногенного хімічного забруднення ґрунтів, накопичення агентів техногенного забруднення в організмах, які знаходяться в цих екосистемах і поза ними.

Спеціальний екологічний моніторинг якості екологічних систем, які формуються в місцях складування відходів на відвалах і шламосховищах, слід розглядати багатопланово, не тільки стосовно постійного одержання якісних та кількісних, фізичних і хімічних показників, які характеризують їх екотопи, але й суттєво біологічних, які є не менш важливими для загального природоохоронного моніторингу. Це означає, що в спеціальному моніторингу відвалів і шламосховищ має бути біотична складова. Відмітимо значну просторово-часову рухомість цих екологічних систем, яка визначається їх фазово-стадійними змінами в напрямку досягнення більш або менш стабільного стану. На фоні розгортання таких процесів екосистеми класифікуються на основі їх видового та екологічного складу, покриття поверхней субстратів, яке зменшує пилячі площини, відносної та більш-менш точної чисельності, щільності (насамперед рослин), диференціації рослин за біологогосподарськими характеристиками (кормові, технічні, лікарські, алергенні, проміжні господарі паразитних форм). В процесі біологічного моніторингу виявлені показники тваринних організмів (як шкідників і переносників хвороб людини, тварин, рослин), з доповненням певними санітарно-епідеміологічними показниками. Важливим є встановлення субстрато- та пило-газово залежних рівнів накопичення в рослинних і тваринних агентів хімічного, радіологічного забруднення атмосфери та субстратів відвалів та шламосховищ. До цього слід також додати, що моніторинг негативного хімізму рослин, тварин і субстратів має також виявляти накопичення корисних речовин і сполук для встановлення періодів їх доцільного збору та використання.

Недостатньо прослідковується та запобігається на відвалах вітрова та водна ерозія, хімічні взаємодії субстратів заскладованих порід із пило-газовими викидами промислових підприємств.

В біологічному моніторингу важливим є медико-алергічний контроль фенології рослин на предмет уловлювання, виявлення кількості та визначення таксономічної належності пилкових зерен рослин, які вступають у фазу цвітіння в цих екосистемах. Накопичення фенологічних даних цього контролю може бути використаним для профілактичних і упереджувальним розмірах, об’ємах і поширеннях, пилове та радіаційне забруднення оточуючих площ доповнюється біотичними впливами. Ці екосистеми є осередками неконтрольованого розвитку та масового розмноження бур\’янів, в тому числі карантинних, алергоносних рослин, вони є резерватами спонтанного розмноження тваринних організмів, в тому числі шкідників і збудників хвороб дикорослих, декоративних і культурних рослин міської та прилеглих зон. Відвали та щламосховища в певній мірі змінюють мікроклімат оточуючих площ і міських прилягаючих районів і вимагають в цілому зосередженого, окремо-виділюваного моніторингу